- •II Способи завдання функції
- •III Область визначення й область значення функції
- •IV Графік функції
- •V Дії над функціями
- •VI Елементи поводження функції
- •VII Обернена функція
- •§2. Елементарні функції
- •I Основні елементарні функції
- •II Елементарні функції
- •III Приклади неелементарних функцій
- •§3. Послідовності: основні поняття, приклади
- •I Означення
- •II Елементи поводження й операції
- •III Приклади
- •§4. Нескінченно малі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.М.
- •III Основні властивості
- •§5 Границя послідовності
- •I Три означення
- •II Властивості збіжних послідовностей і їхніх границь.
- •III Приклади обчислення границь
- •§6. Нескінченно великі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.В.
- •III Властивості н.В. Послідовностей
- •§7. Теореми про границі послідовностей
- •§8. Монотонні послідовності. Число
- •I Про границю монотонної послідовності
- •II Число е
- •§9. Границя функції
- •I Загальне означення
- •II Окремі випадки. Важливі поняття
- •III Однобічні границі
- •IV Теореми про границі функцій
- •§ 10. Визначні границі
- •I Перша визначна границя
- •II Друга визначна границя
- •§ 11. Еквівалентні н.М. І н.В. Функції
- •I Порівняння н.М. І н.Б. Функцій
- •II Еквівалентні функції: два означення
- •III Таблиця еквівалентностей
- •IV Використання еквівалентностей для обчислення границь
- •V Асимптотичні формули
- •§12. Поняття неперервності функції
- •§13. Класифікація точок розриву
- •I Означення
- •II Точка усуваного розриву
- •III Точка розриву 1го роду
- •IV Точка розриву 2го роду
- •§14. Основні властивості неперервних функцій
III Приклади обчислення границь
1.
, тому що , а еталонна н.м.
2. це сума перших членів геометричної прогресії. З елементарної математики відома формула для цієї суми:
.
Якщо , той. Значить. Якщо, томає вигляд: 1, 0, 1, 0, … і границі не має. Інші випадки значеньрозглянемо пізніше.
Задача (для самостійного розв‘язування). Нехай . Знайти (якщо існують) границі наступних послідовностей: а); б); в); г).
§6. Нескінченно великі послідовності і їхні властивості
I Два означення
Означення 1 (мова «»). Послідовністьназивають нескінченновеликою (н.в.) і пишуть , якщо
.
Іншими словами, стає йзалишається більше кожного наперед заданого як завгодно великого числа.
Розкриваючи нерівність із модулем, одержимо геометричну ілюстрацію цього поняття.
Означення 2 (мова «околів»). Послідовність називаєтьсян.в., якщо поза кожного (як завгодно великого) -околу нулязнаходяться всі члени послідовності, починаючи з деякого номера ( що залежить від). Інакше кажучи, усередині такого околуміститься лише скінчена кількість членів .
Зауваження. Якщо члени н.в. послідовності задовольняють умові, то можна писати.
Про таких н.в. говорять, що вони певного знака.
II Дві еталонні н.В.
1. нескінченно велика. Приклади:
2. нескінченно велика: .
Між н.в. і н.м. послідовностями існує природний зв'язок, установлю-ваний наступною теоремою.
Теорема. Для того, щоб послідовність була нескінченновеликою, необхідно й достатньо, щоб послідовність була нескінченно малою.
Доведемо, наприклад, необхідність. Нехай н.в. Візьмемо довільне й покладемо. Існує номер, починаючиз якого . Тоді. Отже,. Це означає, що.
III Властивості н.В. Послідовностей
1. Нехай н.в. Тоді:
а) необмежена;
б) і нескінченно великі;
в) нескінченно велика;
г) якщо , те нескінченно велика;
д) якщо , те нескінченно велика;
2. Добуток нескінченно великих послідовностей є нескінченно велика.
Зауваження 1. Сума, різниця й частка нескінченно великих може бути якою завгодно.
Приклад. Будь-який многочлен від єн.в. Покажемо це на конкрет-ному прикладі:
.
Тому що еталонна н.в., а , то н.в.
Зауваження 2. Запишемо ряд н.в., відношення яких є н.м.:
.
Запис означає, що. Доведемо, наприклад, що. Позначимой. Тоді для
, тому що . Отже, і.
Доведення того, що
і
проведемо пізніше, використовуючи т.зв. правило Бернуллі-Лопіталя.
Лекція 4
§7. Теореми про границі послідовностей
Теорема 1. .
Теорема 2 ( арифметичні операції з границями). Нехай послідовності- й збіжні. Тоді збіжними будуть і такі послідовності: якщо тільки. При цьому:
1) ;
2) (тут символ будь-якої арифметичної операції).
Обмежимося доведенням збіжності частки. Нехай , дей. Перетворимо частку в такий спосіб:
В отриманому виразі , як лінійна комбінація нескінченномалих, а обмежена, тому що . Отже,. Це й доводить:.
Теорема 3 (граничний перехід у нерівностях). Нехай послідовності й збіжні. Тоді, якщо (або), то й. Зокрема:
а) якщо , то;
б) якщо , то.
Теорема 4 (достатня умова збіжності). Якщо й длявсіх справедлива нерівність, то.
Для доведення скористаємося означенням границі мовою околів. Розглянемо довільний -окіл числа. Позначимойого . Тому що, а тому що. Тоді з умовимаємо:. Отже, длядовільного -околу мизнайшли номер , починаючиз якого члени належать цьому околу. Це й означає, що.
Приклад. Розглянемо послідовність із загальним членом .
Щоб оцінити зверху, замінимокожний доданок найбільшим (це перший доданок), а щоб оцінити знизу, замінимододанки найменшим (це останій). Одержимо
або .
Обидва підкореневи вирази мають вигляд , тому, збігаються
до 1. Отже,
.
Звідси випливає, що .
Зауваження 1. При розв‘язуванні приклада була використана одна властивість елементарних функцій, що випливає з їхньої неперервності: якщо члени іналежатьобласті визначення елементарної функції , то знак границі можна вносити під знак функції
.
Зауваження 2. Звернемо увагу на таке. Загальний член являє собою сумудоданків, кожен з якихє нескінченно малим. Однак, тут не можна сказати, що сума н.м. є н.м., тому що кількість доданків необмежено зростає.