- •II Способи завдання функції
- •III Область визначення й область значення функції
- •IV Графік функції
- •V Дії над функціями
- •VI Елементи поводження функції
- •VII Обернена функція
- •§2. Елементарні функції
- •I Основні елементарні функції
- •II Елементарні функції
- •III Приклади неелементарних функцій
- •§3. Послідовності: основні поняття, приклади
- •I Означення
- •II Елементи поводження й операції
- •III Приклади
- •§4. Нескінченно малі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.М.
- •III Основні властивості
- •§5 Границя послідовності
- •I Три означення
- •II Властивості збіжних послідовностей і їхніх границь.
- •III Приклади обчислення границь
- •§6. Нескінченно великі послідовності і їхні властивості
- •I Два означення
- •II Дві еталонні н.В.
- •III Властивості н.В. Послідовностей
- •§7. Теореми про границі послідовностей
- •§8. Монотонні послідовності. Число
- •I Про границю монотонної послідовності
- •II Число е
- •§9. Границя функції
- •I Загальне означення
- •II Окремі випадки. Важливі поняття
- •III Однобічні границі
- •IV Теореми про границі функцій
- •§ 10. Визначні границі
- •I Перша визначна границя
- •II Друга визначна границя
- •§ 11. Еквівалентні н.М. І н.В. Функції
- •I Порівняння н.М. І н.Б. Функцій
- •II Еквівалентні функції: два означення
- •III Таблиця еквівалентностей
- •IV Використання еквівалентностей для обчислення границь
- •V Асимптотичні формули
- •§12. Поняття неперервності функції
- •§13. Класифікація точок розриву
- •I Означення
- •II Точка усуваного розриву
- •III Точка розриву 1го роду
- •IV Точка розриву 2го роду
- •§14. Основні властивості неперервних функцій
VI Елементи поводження функції
До елементів поводження прийнято відносити такі властивості функцій, як парність-непарність, періодичність, монотонність і обмеженість.
1) Нехай область визначення функції y=f(x) симетрична відносно нуля. Тоді: а) f(x) називається парної, якщо f(x)=f(x); б) f(x) називається непарною, якщо (зазначені співвідношення повинні виконуватися для будь-якогоx з D(y)).
Приклади парних функцій: y=cosx, y=x2+1, y=xsinx. Приклади непарних функцій: y=sinx, y=x3, y=x2tgx.
Графіки парних і непарних функцій мають корисну властивість –симетрію: графік парної функції симетричний відносно осі ординат, а графік непарної симетричний відносно початку координат.
Будь-яку функцію загального виду (тобто що не є ні парною, ні непарною) можна представити у вигляді суми парної й непарної функції:
, де парна, а непарна.
2) Нехай область визначення D(y) функції y=f(x) така, що із усяким x з D(y), точки x+T і xT також належать D(y). Функція y=f(x) називається періодичної, якщо для кожного виконується рівність. При цьому числоназиваєтьсяперіодом.
Прикладами періодичних функцій служать тригонометричні функції, а також y={x} – дробова частина числа x.
Якщо для будь-яких двох значень аргументу x1,x2, що належать проміжку |a,b|, з нерівності x1>x2 маємо:
а) , тоf(x) називається зростаючою на |a,b|;
б) , тоf(x) називається спадною на |a,b|;
в) , тоf(x) називається неспадною на |a,b|;
г) , тоf(x) називається незростаючою на |a,b|.
Функції всіх цих типів прийнято називати монотонними [у випадках а) і б) уточнюють – «строго монотонні»]. Іноді зручно й неспадну (незростаючу) функцію називати зростаючою (спадною) – але в широкому змісті.
Приклади. а) y=x2 зростає на (0, +) і спадає на (, 0); б) y=x3 усюди на R зростає; б) y=arcсos x спадає на D(y)=[1,1].
4) Якщо для кожного із проміжку|a,b| існує число таке, що:
а) , тоf(x) називається обмеженої зверху на |a,b|;
б) , тоf(x) називається обмеженої знизу на |a,b|;
в) M>0, , тоf(x) називається обмеженої на |a,b|.
Приклади: а) y=arctg x – обмежена; б) y=2x – обмежена знизу.
VII Обернена функція
Функцію y=f(x) називають оборотною на проміжку |a,b|, якщо будь-яке своє значення вона приймає не більш ніж в одній точці цього проміжку; іншими словами, якщо різним значенням аргументу відповідають різні значення функції.
Нехай оборотна функція y=f(x) задана на проміжку |a,b| і нехай E(y)=|A,B|. Кожному y|A,B| поставимо у відповідність те єдине значення x[a,b], для якого f(x)=y. Таким чином на |A,B| буде визначена функція , що називаєтьсяоберненою стосовно функції y=f(x).
Відзначимо, що якщо зворотна для y=f(x), то й функція y=f(x) є зворотною для . Тому, цідві функції часто називають взаємно оберненими. Такі функції мають очевидні властивості:
.
Графіки взаємно обернених функцій збігаються. Можна, однак, зажадати, щоб і аргумент оберненої функції позначався літерою x, тобто замість розглядати функцію.Графіки такої пари функцій y=f (x) і симетричні відноснопрямої y=x.
Можна довести, що всяка строго монотонна функція має обернену, причому з тим же напрямком монотонності.
Алгоритм знаходження оберненої функції для функції y=f(x) наступний:
1) переконатися, що y=f(x) оборотна (наприклад, монотонна);
2) розв‘язати рівняння y=f(x) відносно x;
3) в отриманій рівності поміняти місцями x і y.
Приклад. Знайдемо обернену для функції (т.зв. синусгіперболічний).
а) Перевіримо монотонність. Нехай x1>x2. Тоді Функціяy=ex –зростаюча, тому різниця в першій дужці позитивна, а y=ex – спадна, тому друга різниця – негативна. Виходить, що , тобто, звідки маємо:y= shx – зростаюча функція, отже, оборотна.
б) Розв‘яжемо рівняння y=shx відносно x:
–не влаштовує, тому що .
Отже, , тобто.
в) Помінявши місцями x і y, отримаємо шукану обернену функцію:
.