- •130 Тема Функції декількох змінних
- •§1. Евклідів простір: точки, множини, збіжність
- •I Точки, множини
- •II Збіжність
- •§2. Означення функції декількох змінних
- •§3. Границя функції декількох змінних. Неперервність
- •2. Розглянемо функцію й послідовністьточок
- •§4. Частинні похідні
- •§5. Диференційованість і повний диференціал
- •§6. Похідні складних функцій
- •§7. Існування й диференційованість неявної функції
- •§8. Дотична до кривої в просторі
- •I Вектор-функція і її похідна
- •II Фізичний зміст похідної вектор-функції
- •III Рівняння дотичної
- •§9. Дотична площина до поверхні
- •§10. Похідні вищих порядків
- •§11. Екстремуми функції декількох змінних
- •§12. Найбільше й найменше значення функції в області
- •§13. Похідна за напрямом. Градієнт
- •I Похідна за напрямом
- •II Градієнт
- •III Лінії й поверхні рівня
- •§14. Метод найменших квадратів
- •I Постановка задачі й суть методу
- •II Одна корисна нерівність
- •III Дослідження системи нормальних рівнянь
130 Тема Функції декількох змінних
Лекція 17
§1. Евклідів простір: точки, множини, збіжність
I Точки, множини
Означення 1. Назвемо m-мірною точкою впорядкований набір з m довільних дійсних чисел х1, х2, … хm. Позначення : М(х1, х2, … хm) або Множина всіх можливих m-мірних точок називають m-мірним евклідовим простором, якщо відстань між точками М(хk) і N(уk) визначається по формулі
Позначення : Rm або Em. Числа хk, k = 1,2…m, називають координатами точки М(хk), а точку О(0,0,…0)–початком координат.
Окремими випадками евклідова простора є R2 (площина) і R3 (звичайний простір). Формула (1) є природним узагальненням відомих формул для відстані між двома точками на площині й у просторі.
Для класифікації точок і множин в Rm важливу роль має поняття околу.
Означення 2. ε-околом точки М0 називають множину точок виду . ВR1 – це інтервал (x0 – ε, x0 + ε), в R2 – внутрішність кола, із центром у М0 і радіусом ε, а в R3 – внутрішність сфери із центром у М0, і радіусом ε.
Оначення 3. Точка М0 називається внутрішньою точкою множини G Rm, якщо існує ε таке, що О(ε,М0) G. Точка М0 називається граничною точкою множини G, якщо всякий її ε-окіл містить як точки, що належать G, так і точки не приналежні G.
Означення 4. Множина точок називається відкритою, якщо всі її точки внутрішні. Множину точок називають замкнутою, якщо вона містить всі свої граничні точки.
Прикладом відкритої множини може служити ε-окіл. Замкнутою множиною в R2 є, наприклад, прямокутник {(х,у) : 0 ≤ х ≤ a, 0 ≤ y ≤ b}. Увесь простір Rm і порожня множина ø є й відкритими й замкнутими одночасно.
Означення 5. Множина точок називається зв'язаною, якщо будь-які дві її точки можна з'єднати неперервною лінією, що складається із точок даної множини.
Наприклад, в R2 коло – це зв'язна множина, а множина, що складається із двох неперетинних кіл, не є зв'язаною.
Означення 6. Відкрита зв'язна множина називається відкритою областю або, коротше кажучи, областю. Об'єднання відкритої області з усіма її граничними точками називається замкнутою областю.
Можна довести, що замкнута область є замкнута множина.
Визначення 7. Множина точок G Rm називається обмеженою, якщо цілком міститься в деякій m-мірній“ кулі”:
G {M: d(О, M) ≤ R}.
Обмеженими є m-мірний “паралелепіпед ” (замкнутий):
{M(xk): ak ≤ xk ≤bk , k = 1,2,…m}
і m-мірний “симплекс”(відкритий):
{M(xk): x1 + x2 +…+xm<a,xk>0,k=1,2…m}.
Відзначимо для майбутнього, що обмежена замкнута область для функції декількох змінних є аналогом замкнутого проміжку для функції однієї змінної.
.
II Збіжність
Розглянемо в Rm послідовність точок
{Mn(x1n, x2n,…,xmn)}, n=1,2…...
Означення 8. Говорять, що послідовність{Mn} збігається до точки М0(а1, а2,…аm) і пишуть якщо
З формули (1), що визначає відстань між точками в Rm, неважко одержати таке твердження:
збіжність {Mn} до M0 рівносильна збіжності послідовностей {xkn} до аk, k = 1,2,…m. Інакше кажучи, збіжність точок в Rm покоординатна.
Наприклад, послідовність двовимірних точок Мn збігається до точки М0(0,1).