2.3 Побудова лінійного календарного графіка будівництва
Побудова лінійно-календарного графіка організації будівництва здійснюється на підставі прийнятої схеми загальної організації виконання робіт та отриманих строків виконання будівельно-монтажних робіт.
Необхідно врахувати, що будівництво штучних споруд повинне бути закінчене до початку робіт по зведенню земляного полотна. Терміни будівництва штучних споруд приймаються згідно до розрахунку.
Кількість робочих змін (чистих днів при однозмінному графіку роботи) приймається згідно виконаних розрахунків.
По лінійно-календарному графіку встановимо:
tр - період часу, необхідний за технологічними і організаційними умовами для послідовного введення всіх засобів механізації потоку, tр, діб;
tс - час, необхідний для послідовного виводу з роботи всіх засобів механізації, tс, діб;
Тст - період сталого потоку, Тст, діб;
Тд - період дії потоку, Тд, діб.
Коефіцієнт ефективності використання потокового методу:
. (2,6)
Якщо Еп> 0.7 - потоковий метод дає значний економічний ефект, якщо Еп=0.3 - 0.7 - можливе застосування потокових і непотокових методів, якщо Еп < 0.3 - потоковий метод неефективний.
Визначивши коефіцієнт використання потокового методу виконуємо висновок згідно з заданими умовами будівництва.
3 Організація матеріально-технічного постачання
3.1 Визначаємо середню дальність перевезень
Довжину ділянок, які будуються за місяцями, визначаємо за всіма конструкційними елементами автомобільної дороги згідно із прийнятою швидкістю потоку для відповідного шару. Розрахунок виконуємо у табличній формі (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Довжина ділянок, які будуються за кожним місяцем
|
|
Місяць |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Всього | |
|
Конструкція |
| ||||||||||||||
|
земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
Визначаємо центри ділянок щодо початку траси.
(3.1)
(3.2)
(3.3)
, (3.4)
де
-
довжина ділянок, відповідно, за місяцями.
Розрахунок виконуємо в табличній формі (табл. 3.2)
Таблиця 3.2 - Центри ділянок, які будуються за місяцями
|
|
Місяць |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
При визначенні середньої відстані перевезення матеріалів необхідно враховувати схему переміщення вантажів. В курсовій роботі прийнята наступна схема переміщення:
матеріал для зведення земляного полотна (ґрунт) – від кар’єру ґрунту до місця укладання в дорогу;
матеріал для улаштування шару основи (пісок) - від кар’єру піску до місця укладання в дорогу;
матеріал для улаштування шарів дорожнього одягу із не укріплених матеріалів (щебінь, гравій, піщано-щебенева (гравійна) суміш оптимального складу) – від кар’єру щебеню до місця укладання в дорогу;
матеріал для улаштування шарів дорожнього одягу (шлак, цемент для укріплення сипких матеріалів та ґрунту) – від залізничної вантажної станції до місця укладання в дорогу;
матеріал для улаштування шару з щебеню (гравію) укріпленого на місці будівництва (щебінь (гравій, бітум) – щебінь (гравій) транспортують від кар’єру щебеню до місця укладання в дорогу, бітум транспортують від залізничної вантажної станції до місця укладання в дорогу;
матеріал для улаштування цементобетонного та асфальтобетонного покриттів, шарів зносу та шарів дорожнього одягу з щебеню (гравію) укріпленого бітумом в установці – виконується в два етапи: спочатку потрібні матеріали завозяться на АБЗ, а потім у вигляді суміші транспортується до місця укладання в дорогу (наприклад для улаштування цементобетонного покриття – завезення матеріалів на цементобетонний вузол розташований на території АБЗ – цемент транспортується від залізничної вантажної станції до АБЗ, щебінь транспортується від кар’єру щебеню до АБЗ, пісок транспортується від кар’єру піску до АБЗ, після виготовлення цементного бетону суміш транспортується від АБЗ до місця укладання в дорогу).
Згідно із прийнятою схемою руху матеріалів використовуються наступні розрахункові залежності:
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для щебеню (гравію) від кар’єру до АБЗ (ЦБЗ)
,
(3.5)
де
-
довжина під'їзної дороги до кар'єру
(згідно завдання), км;
-
відстань від з’їзду на дорогу, що веде
до кар'єру щебеню до зїзда на дорогу, що
веде до АБЗ (ЦБЗ), км.
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до АБЗ або
ЦБЗ, км.
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для щебеню (гравію) від кар’єру до місця укладання
,
(3.6)
де
-
довжина під'їзної дороги до кар'єру
(згідно завдання), км;
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до кар'єру
щебеню (для кожної ділянки окремо), км.
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для піску від кар’єру до АБЗ (ЦБЗ)
,
(3.7)
де
-
довжина під'їзної дороги до кар'єру
(згідно завдання), км;
-
відстань від з’їзду на дорогу, що веде
до кар'єру піску до з’їзди на дорогу,
що веде до АБЗ (ЦБЗ), км.
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до АБЗ або
ЦБЗ, км.
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для піску від кар’єру до місця укладання
,
(3.8)
де
-
довжина під'їзної дороги до кар'єру
(згідно завдання), км;
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до кар'єру
піску (для кожної ділянки окремо), км.
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для мінерального порошку (бітуму, цементу) від залізничної вантажної станції до АБЗ (ЦБЗ)
,
(3.9)
де
-
довжина під'їзної дороги до залізничної
вантажної станції (згідно завдання),
км;
-
відстань від з’їзду на дорогу, що веде
до залізничної вантажної станції до
з’їзди на дорогу, що веде до АБЗ (ЦБЗ),
км.
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до АБЗ або
ЦБЗ, км.
визначаємо середню дальність транспортування за місяцями для шлаку (цемент для укріплення сипких матеріалів та ґрунту) від залізничної вантажної станції до місця укладання
,
(3.10)
де
-
довжина під'їзної дороги до залізничної
вантажної станції (згідно завдання),
км;
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до залізничної
вантажної станції (для кожної ділянки
окремо), км.
визначаємо середню дальність транспортування асфальтобетонної суміші (цементного бетону, бітуму для укріплення ґрунту або сипких матеріалів на місці, щебеню або гравію укріпленого бітумом в установці) з АБЗ (ЦБЗ) до місця укладання за місяцями
,
(3.11)
де
-
довжина під'їзної дороги до АБЗ або ЦБЗ
(згідно завдання), км;
-
відстань від центру ділянки до з'їзду
на під'їзну дорогу, що веде до АБЗ або
ЦБЗ (для кожної ділянки), км.
Для розрахунків складаємо схеми руху для кожного випадку за місяцями. Розрахунки виконуємо у табличній формі (табл. 3.3-3.7). при заповненні таблиць припустимо враховувати порядок місяців на протязі року чи з а порядком виконання відповідних робіт.
Таблиця 3.3 – Середня відстань транспортування від кар’єру ґрунту, щебеню та піску до ділянок дороги
|
|
ділянка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
Земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Таблиця 3.4 – Середня відстань транспортування від карєру грунту, щебеню та піску до АБЗ
|
|
ділянка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
Земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Таблиця 3.5 – Середня відстань транспортування від АБЗ до ділянок дороги
|
|
ділянка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
Земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Таблиця 3.6 – Середня відстань транспортування від залізничної колії до ділянок дороги
|
|
ділянка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
Земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Таблиця 3.7 – Середня відстань транспортування від залізничної колії до АБЗ
|
|
ділянка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Конструкція | |||||||||||||
|
Земляне полотно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар дорожнього одягу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Нижній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Верхній шар покриття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
