37 Економічний та бухгалтерський прибуток.

Прибу́ток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії.

Прибуток — частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого доходу; грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб'єкта. Економічний зміст продукту Г — Т — Г’

Прибуток — одне з основних джерел формування фінансових ресурсів підприємства та формування фондів грошових коштів підприємства. На операційну діяльність використовується близько 95 % прибутку.

За характером відбиття в обліку виділяють бухгалтерський і економічний прибуток підприємства.

• Бухгалтерський прибуток -- це різниця між загальним доходом та явними витратами; він характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг нерозподіленого прибутку визначається за даними бухгалтерського обліку та відображається на рахунку 441 «Прибуток нерозподілений» (збитки відповідно на рахунку 442 «Непокриті збитки»).

• Економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого. При цьому враховуються поточні витрати як внутрішні так і зовнішні, перші не відбиваються бухгалтерським обліком та оцінюються за їхньою альтернативною вартістю. Економічний прибуток підприємства завжди менше бухгалтерського на величину внутрішніх поточних витрат.

38

Рівновага фірми у короткостроковому та довгостроковому періодах

Короткостроковим періодом називається такий період, протягом якого виробничі потужності кожного підприємства фіксовані, але обсяг виробництва може бути збільшений або скорочений за рахунок обсягу використання змінних факторів. Загальна кількість підприємств залишається незмінною. щоб фірма почала виробляти продукцію й "увійшла" в галузь або у випадку збитків залишила її. У такому разі фірма може тимчасово припинити виробництво.

Довгостроковим періодом називається такий період, протягом якого виробничі потужності можуть бути пристосовані до умов попиту і витрат. У крайньому разі (якщо умови діяльності абсолютно несприятливі) підприємство може повністю припинити діяльність (вийти з ринку). З другого боку, нові підприємства можуть увійти в галузь (на ринок) за сприятливих ринкових умов. Таким чином, кількість підприємств в однорідній галузі у довгостроковому періоді може змінюватися.

Умову рівноваги фірми, як в короткостроковому, так і в довгостроковому періоді можна сформулювати таким чином: МС=MR. Тобто коли граничні витрати (МС) будуть рівними граничному доходу ( MR).

Будь-яка фірма, що добивається прибутку, прагне встановити такий обсяг виробництва, при якому дотримується ця умова рівноваги. На ринку довершеної конкуренції граничний дохід завжди рівний ціні, тому умова рівноваги фірми набуває виду: МС=Р (Р - ціна). Співвідношення граничних витрат і граничного доходу - це свого роду сигнальна система, яка інформує підприємця про те, чи досягнутий оптимум виробництва або можна чекати подальшого зростання прибутку.

Короткострокова рівновага, коли фірми можуть більше виробляти продукції на існуючих підприємствах, пристосувавши працю і змінні фактори до умов, що змінилися.

Тривала рівновага, коли фірми можуть відмовитися від старих підприємств або збудувати нові, пристосувавши всі фактори та витрати до ціни, що змінилася. Тоді в даній галузі з’являються нові фірми, ряд інших фірм виходять з галузі.

39

Типи фірм залежно від умов короткострокової рівноваги.

знаходиться варіант, коли граничні корисності обох благ вирівнюються. Ця ситуація, названа рівновагою споживача, означає, що він не зацікавлений у зміні пропорцій споживання за рахунок переваги одного товару над іншим. Саме в такому випадку досягається й максимум загальної корисності за цим бюджетом і цінами.Ця рівність показує, що у стані рівноваги (максимум корисності при заданих смаках споживача, цінах та доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання будь-якого товару, однакова незалежно від того, на який товар вона витрачена.

В умовах короткострокової рівноваги працюють та отримують прибутки лише ті фірми, котрі повністю залежать від сезону (сезонні фірми). Це можуть бути фірми з таких галузей, як легка промисловість (швейне, взуттєве, трикотажне виробництва…), сільське господарство (овочі та фрукти…), харчова промисловість (ті різновиди продукції, споживання яких також залежить від сезонності – безалкогольні прохолоджуючі напої, літні кафе, морозиво…). Тобто в умовах короткострокової рівноваги працюють, як правило, лише ті фірми, які за певних причин не можуть пропонувати свої товари чи послуги увесь рік з однорідним попитом на їхні пропозиції.