Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MIKROEKON_1.docx
Скачиваний:
105
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.16 Mб
Скачать

52 Основні ознаки олігополістичного ринку

Олігопо́лія — структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії.

Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.

У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при нижчих довгострокових витратах, ніж ті, які були б у багатьох фірм.

53 Дуополія. Модель Курно.

Модель Курно - це варіант дуополії, який полягає в тому, що на ринку діють тільки дві фірми і кожна фірма вважає ціну й обсяг виробництва конкурента незмінними, а потім приймає своє рішення. Кожен з двох продавців допускає, що його конкурент завжди утримуватиме свій випуск стабільним. У моделі передбачається, що продавці не дізнаються про свої помилки. Фактично ж, ці припущення продавців про реакцію конкурента очевидно зміняться, коли вони довідаються про свої попередні помилки.

Дуополія (лат. duo – два і гр. p?les – продавець) – ринок, контрольований двома продавцями певного товару чи послуги, не пов'язаними між собою домовленостями про ціни, ринки збуту, пільги тощо.

Дуополія – найпростіший вид олігополії. Трапляється рідко, переважно існує як проміжний (перехідний) стан до: 1) численнішої олігополії (уряди за допомогою антимонопольної політики намагаються забезпечити існування в кожній галузі не менше 5-6 виробників), 2) "лідерства в цінах", коли виробники досягають мовчазної згоди щодо цін, 3) таємної картельної угоди, про можливість створення якої, навіть за більшої кількості олігополістів, застерігають західні економісти.

Дуополія існує й тоді, коли один із учасників угоди відмовляється від неї і починає боротьбу за поліпшення своїх позицій або усунення суперника з ринку.

Вперше спробу створити теорію олігополії зробив французький математик, філософ і економіст Антуан Огюстен Курно ще в 1838 р. Проте його книга, в якій викладалася ця теорія, залишилася непоміченою сучасниками. У 1863 р. він випустив нову роботу "Принципи теорії багатства", де виклав старі положення своєї теорії, але без математичних доказів. Лише в 70-і рр.. XIX ст. послідовники почали розвивати його ідеї.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]