Варіант 1

1. Коли на городі з'являвся перший пуп'янок огірка, мати брала мене за руку і вела подивитись на це диво (Стельм.).

2. Він починав розуміти, що розпорядок гарний тільки тоді, коли його сам до себе з доброї волі прикладаєш (Підмог.).

3. Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя (Сим.); Я так хочу, щоб вони простояли так цілу ніч, щоб у душі тієї другої не зникло відчуття самотності, щоб вони відчували потребу бути тільки разом, вдвох (Шевчук).

4. Коли з твоєї душі одкриваються все нові й нові обрії, старі рани забуваються, бо життя стає нескінченним (Олесь); Поки доїлися кози, він сидів на веранді, яка густо заплетена крученими паничами (Шевчук); Родим не пояснював Сивоокові, що діється в полум'ї, як народжується глина, на яку крізь соломинки, що вставлені в турячі роги, накраплювали співучі барви (Загреб.); Доцільність англійської системи полягає в тому, що в ній є парламент, який перевіряє сам себе і правителя (Іванич.).

5. а) [, (де), ], (як).

б) [, (хто), (хто)], (бо).

Варіант 2

1. Конюшина добре зійшла і так рясно та буйно зацвіла, наче синювато-червоні вогники побігли по траві (Колом.).

2. Хто знає, що робиться там, де людина не може бачити (Коцюб.).

3. Школа – це місце, де кожний крок життя і взаємовідносин вихованців і вчителів сповнений глибокого морального смислу, де кожна маленька людина кожну мить свого буття живе під впливом яскравого світла правди (Сух.); Ніколи не думав, що заґратовані вікна аж так віддалять людину від реального світу, що в незвіданих вимірах планети ридає у горі моя мати (Іванич.).

4. Здавалося, що то дзвонить мідний кайдан, в якому закипає вода (Мушк.); У війну, коли доводилось бувати в розкішних багатоповерхових палацах на відомих усьому світові проспектах, я з ніжністю згадував маленьку нашу глиняну хату, як усі люди на землі згадують своє дитинство (Слісар.); До тебе летіла б край світу, Де сходить зоря золота, Якби не морози на квіти, Якби не минули літа (Ткач); Щоб настав час жданий людського єднання, Щоб ні пана більше не було, ні хлопа, Треба перейнятись швидше світлом знання, поступом, якого осягла Європа (Григор.).

5. а) [, (як), ], (що).

б) [ ], (де , (які),), (де).

Варіант 3

1. Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного (Тют.).

2. Живуть століття після смерті ті, що роблять те, чого "не можна" (Сим.).

3. Коли починається сезон, коли трактори не вичахають на шлях цілу добу, Зоя помітно зростає в своїй ролі (Гонч.); Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє, що зневажає чорні суховії і щедра, як напровесні ріка (Рил.).

4. Потім, коли підійшов Черниш, Маковей упевнився, кого вона шукала (Гонч.); Якби мої думи німії та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця довга розмова (Л. Укр.); Мабуть, так думають митці в старості, коли вже вигоріло все паливо, коли вичахло серце, що прагнуло все вищої і вищої мети, коли мистецтво стало способом заробітку, бо нічого іншого вони не вміють (Мушк.); Я побачив, що з дідом треба якось інакше балакати, щоб викликать його на розмову і не вважати на його вдачу (Олесь).

5. а) [ ], (бо), (що), (що), (що).

б) [, (що), ], (аби), (коли).