Варіант 4

1. Не буде щастя ні мені, ні люду, Доки на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (Ворон.); Рум'янець горів на всю щоку, від чого лице здавалося червоним і стурбованим (Тют.); Я міг би дати вам довіч­ну славу, якби вона приходила з жалю (Рил.); Володимир змушений був спинитися і сісти, бо йому від незруч­ного підйому аж іскрами пішло в очах (Шевчук); Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси (Сим.); Посунулись туристи у село, яке славиться майстрами (Вишня).

2. Шкірка на них (картоплинах) так пригоріла, що аж відстряла від серединок, рожевих та пахучих (Тют.); Сад був залитий настільки чистим світлом, що дерева майже розчинилися у ньому (Шевчук); Я пам'ятаю, що ти любиш Бетховена (Сим.); Ви ще раз мрієте про наші державні, громадські, кооперативні й інші установи і про урядовців, що працюють по тих устано­вах (Вишня); А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесла (Кост.).

3. Вона почала придивлятися дорого, наскільки це було в її змозі (Коцюб.); Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, хоча не переставав його помічати (Шовкопл.); Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь – два великих начала (Лубк.).

Варіант 5

1. Якщо помру по дорозі, хай хоч мої кості відвезуть додому (Іванич.); Вигаптуй на небо райдугу-доріжку, простели до сонця вишивку-маніжку, щоб по тій доріжці з лебедями-снами плавати до щастя білими човнами (Сим.); Крила їхні стали руками, бо їм треба було для життя рук, а не крил (Шевчук); Битва за щастя вільного людства буде стрясати землями доти, доки не встануть з рабства поснулі (Харч.); Дехто навіть не задумується над тим, скільки користі людям приносять птахи, оберігаючи ліси від шкідників (Газ.); Хто щастя взяв у лютій боротьбі, той зможе захистить його в бою (Мал.).

2. Вже цілий місяць обживаю хату, що ж, мабуть, навикати вже пора (Сим.); Це все було в двадцятому столітті, що грозами над нами пронеслось (Сим.); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (Цюпа); Почало здаватись, що за чорною смугою хмари то здіймається, то падає хвиля вогняного моря (Коцюб.); Він такий, що в неозорім полі уночі обійде хуртовину (Мал.); Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Шевчук).

3. Маланка все ж солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (Коцюб.); Непереможно прагну я поставить там високо червону короговку, де й сам орел гніздо не сміє звить (Л. Укр.); Оборонці гетьманської столиці, яку будь-яке вороже військо могло б узяти хіба що багатоденною облогою, розбіглися (Іванич.).

Самостійна робота № 8

Тема: Складнопідрядне речення з кількома підрядними, його структурно-семантичні різновиди

Завдання 1

Перебудуйте елементарні складнопідрядні речення в неелементарні з однорідною / неоднорідною супідрядністю або послідовною підрядністю.

Завдання 2

Конструкції з послідовною підрядністю трансформуйте в інші різновиди складнопідрядних речень із кілько­ма підрядними, ввівши у структуру можливі предикативні частини.

Завдання 3

Складнопідрядні речення із однорідною супідрядністю розгорніть у конструкції з супідрядністю та по­слідовною підрядністю. Схарактеризуйте предикативні частини за співвідне­сеністю з: а) двоскладним / односкладним; б) поширеним / непоширеним; в) повним / неповним; г) ускладненим / неускладненим реченням.

Завдання 4

Складнопідрядні речення з кількома підрядними проаналізуйте за: а) різновидом; б) засобами зв'язку; в) семантико-синтаксичними відношен­нями. Побудуйте графічну та лінійну схеми речень.

Завдання 5

Побудуйте складнопідрядні конструкції з кількома підрядними за схемами. Вкажіть на засоби зв'язку та семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами.