Варіант 1

1. Під лежачий камінь вода не тече (Нар. тв.); Звістку зустрічали, як найдорожчого гостя (Довж.); Пригадуєш ту ніч? (Дрозд).

2. Нам нема ні впину, ані меж. Лиш в труді натхнення ти знайдеш. Це ж над нами сонце, що не гасне. Світе ясний, світе мій прекрасний! Я б хотів у пісні повсякчасно лиш для тебе жити, не вмирать. От і осінь. Пролунало літо (В. Сосюра).

3. Назвати.

4. І день, і дим, і даль, і рими. Бадьорий крик, бадьорий спів (Сос.); Говори мало, слухай багато, а думай ще більше (Нар. тв.); Так потихесеньку допливаєте аж до Коропового, хутора (Вишня); І не кожному на віку ща­стить бачити отакий, як сьогодні, кришталевий ліс (Баш); Ні стежки, ні доріжки (Ворон.).

Варіант 2

1. Отак і досі на голках живуть (Воскр.); Не поділяю вашої певності (Сим.); Оголосили перерву (Гонч.).

2. Бодай кати їх постинали, отих царів, катів людських! Морока з ними, щоб ви знали. Мов дурень, ходиш кругом їх. Не знаєш, на яку й ступить. Так що ж мені тепер робить з цими поганцями? (Т. Шевченко).

3. Зустрічати.

4. За одного вченого десять невчених дають (Нар. тв.); Писати треба тільки правду (Довж.); Глянув на море. Здавалося, у нього можна дивитися, як у дзеркало (Збан.); І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить (Тич.); Вечоріло (Вишня).

Варіант 3

1. Гляньте ще раз на те знамено (Фр.); Не кажи гоп, доки не перескочиш (Нар. тв.); Принесли бінокль (Гонч.).

2. Писати треба багато. Писати треба щедро і треба писати красиво. Треба не боятись високо мислити і свій художній прапор нести якомога вище. Я переконаний у цьому (О. Довженко).

1. Хотіти.

3. Не чути ніякого голосу (Фр.); Ніде не ворухнеться, не стрепенеться (Коцюб.); Треба піднести її (правду) високо і нести біля самого серця (Довж.); Науки не носити за плечима (Нар. тв.); Немає на світі ні грому, ні вітру (Осьм.).

Варіант 4

1. Пообідали, сухий хліб із сіллю (Мирн.); Не чіпайте дівчини (Тют.); Чесне діло роби сміло (Нар. тв.).

2. Веди плуги і пропахтись автолом. У бронзі поля стань бронзовочолим. Не спи ночей. Ночуй десятки діб. Ночуй з дощем. Усе рихтуй по полю. Та й будеш знати гречкосіїв долю. Та й будеш знать, яка ціна на хліб (А. Малишко).

3. Чути.

4. У спеку, в сніг – нелегко нам нове породжувати місто (Неход.); Хай іншим тихі пристані й причали у снах ввижаються (Рил.); Швидесенько запливаєте в кугу, – густий-густий кущ куги посеред озера (Вишня); Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні (Коцюб.); І день, і мить, і ніч, і вічність, і тиша, і дев'ятий вал (Кост.).

Варіант 5

1. Тепер тут будували велику пристань (Ваш); Лежачого не б'ють (Нар. тв.); Отак пролечу сніжком над до­линою (Мал.).

2. І смог, і "спід", і чорний дим Бхопала. В Червоній книзі сірі журавлі. Не бійтеся, ліси, іще не все пропало. Останній вільний зубр ще ходить по землі. Тривожними уважними очима моя душа подивиться на все: які фатальні наслідки й причини великий світ над прірвою пасе (Л. Костенко).

3. Доводитися.

4. Юно йдемо до мети (Сос.); Сіріє. Над озером туманиться (Вишня); Заставляють мене оце м'ять коноплі, грядки шарувати. А мені хочеться щось інше робить (Черкас.); Сьогодні особливо відчуваєш красу і велич нашого Києва (Цюпа); А тюрм, а люду (Шевч.).

Самостійна робота № 3

Тема: Відокремлені члени речення, їх різновиди та способи вираження

Завдання 1

Побудуйте речення, де одне з поданих дієслів виконувало б функцію присудка, інше – функцію відокремле­ної обставини або відокремленого означення. Вкажіть на структурно-семантичні особливості побудованих речень. Назвіть умови відокремлення обставин і означень. Прокоментуйте наявність/відсутність розділових знаків.

Завдання 2

Трансформуйте речення у конструкції, ускладнені відокремленими членами.

Завдання 3

У структуру конструкції введіть компонент, який можна було б кваліфікувати як відокремлений уточню­ючий член речення. Зробіть висновки щодо його синтаксичної функції та морфологічного вираження.

Завдання 4

Побудуйте речення, де б власні назви виступали від­окремленими прикладками. Змініть конструкцію таким чином, щоб власна назва супроводжувалася відокремле­ною прикладкою. Простежте, чи змінюється смислове навантаження відокремлених прикладок. У якому зв'яз­ку перебуває відокремлена прикладка з реченням? По­ясніть вживання розділових знаків.

Завдання 5

Перепишіть речення, поставивши потрібні розділові знаки. Визначте синтаксичні функції відокремлених та уточ­нюючих членів речення. З'ясуйте, чи залежить відокремлення членів речення від порядку слів.