- •Білет №1.
- •2.Закономірності і принципи навчання.
- •3.Функції та обов’язки класного керівника. Тренер.
- •Білет №2.
- •Класифікація:
- •Типи уроків (Оніщук)
- •5.Поняття про формування особистості. Вікові етапи розвитку ос-ті.
- •Білет№3.
- •8. Розумове виховання.
- •Види мислення:
- •9.Види,форми,задачі та методи внутришкільного контролю.
- •Види контролю:
- •Форми контролю:
- •Методи контролю:
- •Білет №4.
- •10. Типи уроків з фізичної культури. Ознаки уроку
- •11. Завдання і зміст фізичного виховання.
- •12. Внесок в.О. Сухомлинського у скарбницю вітчизняної педагогіки.
- •Білет №5.
- •13. Аналіз навчальних планів, програм, підручників та навчальних посібників
- •14.Основи сімейного виховання
- •Білет №6.
- •16.Завдання трудового виховання… Система профорієнтації в школі. Взаємозв’язок трудового і фіз. Вих.
- •17.Тематичне та поурочне планування в школі
- •18. Робоче самопочуття вчителя.
- •Білет №7.
- •20.Закономірності і принципи виховання.
- •Білет №8.
- •22. Позаурочна та позашкільна робота в школі з фіз.Вих.
- •23. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Білет№9.
- •71.Характеристика класно-урочної системи системи навчання.
- •Білет №10
- •Білет№11.
- •79. Батьківський всеобуч.
- •Білет №12.
- •80. Загальна характеристика методів психолого педагогічних досліджень
- •Білет №13.
- •Білет №14.
- •24. Виникнення університетів на Україні. Києво-Могилянська академія.
- •25. Вимоги до педагогічної мови вчителя як складової пед.. Майстерності.
- •Білет№15.
- •26.Методи виховання. Характеристика методів виховання: формування свідомості особистості;організація діяльності учнів;стимулювання та корегування їх поведінки.
- •27. Внесок к.Д.Ушинського у розвиток вітчизняної педагогіки. Його монографія «Дидактика»
- •28. Педагогічні здібності учителя фізичної культури
- •Білет №16.
- •29.Поняття про цілісний педагогічний процес. Закономірності та принципи цілісного педагогічного процесу.
- •30. Переконання в педагогічному процесі.
- •Білет №17.
- •32.Зміст та форми ф/в у світлі вимог Закону України про ф/к і спорт „1994”.
- •Глава 1 ст. Фізиа культура і спорт
- •Глава 2 ст. 8 Сфери та основні напрямки впровадження фізичної культури Сферами впровадження фізичної культури є виробнича, навчально-виховна, содіально-побутова сферами
- •33.Підготовка вчителя до уроку фізичної культури
- •34.Дитячі обьєднання на сучасному етапі
- •Білет №18.
- •35. Предмет педагогіки. Категорії педагогіки.
- •36. Класно-урочна система я.-а.Коменського
- •37. Увага вчителя як складова педагогічної майстерності Види та якості уваги
- •Білет №19.
- •38. Система освіти. Закон України про освіту 1996р.
- •40. Причини появи педагогічно-занедбаних дітей
- •Білет №22.
- •47. Колектив, динаміка та етапи його розвитку. А.С. Макаренко про колектив. Особливості формування спортивного колективу.
- •Білет №25.
- •56. Дидактика. Категорії дидактики
- •57. Стилі батьківського авторитету. Умови успішного сімейного виховання.
- •58. Характеристика різних типів уроків з фізичної культури
- •Білет №26.
- •60. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Білет №29.
- •Білет №30.
- •88. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •31. Поняття про творчість. Педагогічне натхнення, імпровізація та творчість учителя
- •42. Виховання як спеціально організований та спец.Здійснюван. Педаг.Процес
- •43. Педагогічна уява вчителя
- •44. Мета та зміст системи національного виховання.
- •45. Творчий підхід до вибору методів навчання під час проведення уроків фізичної культури
- •50. Методична робота в школі
- •51. Різноманітні підходи до навчання. Пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване види навчання
- •52. Функції директора школи та його заступників
- •54. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •70. Педагогічний такт та педагогічна тактика
37. Увага вчителя як складова педагогічної майстерності Види та якості уваги
Увага – спрямованість і зосередженість свідомості, які передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності індивіда. Розрізняють мимовільну, довільну, післядовільну увагу. Мимовільну увагу іноді називають пасивною, емоційною. Довільна увага. Її синонімами є довільна або вольова увага. Цим підкреслюється свідома зосередженність уваги на об’єкті. Довільна увага – це свідома зосередженість уваги на об’єкті із участю вольових зусиль. Людина зосереджується не на тому, що для неї цікаво, а на тому, що вона повинна робити. Післядовільна увага виникає після того, як була викликана довільна увага, при цьому знижується вольове зусилля. Вона близька до мимовільної уваги: виникає на основі інтересу, але характер інтересу інший. В мимовільній увазі – інтерес до самого процесу діяльності, а в післядовільній – до її результату (учень розпочав розв’язувати приклад без інтересу – довільна увага, в ході розв’язання в нього зростає рішучість досягти результату незважаючи на труднощі – післядовільна увага). Післядовільна увага виникає тоді, коли знижуються вольові зусилля і підвищується інтерес.
Основні якості уваги: концентрація - ступінь зосередженості уваги на об'єкті; обсяг - кількість об'єктів, які можуть бути охоплені увагою одночасно; перемикання - навмисний, свідомий перенесення уваги з одного об'єкта на інший; розподіл - можливість утримувати в сфері уваги одночасно кілька видів діяльності; стійкість - тривалість зосередження уваги на об'єкті.
Білет №19.
38. Система освіти. Закон України про освіту 1996р.
Відповідно до Закону України "Про освіту" система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст. 6 Закону України "Про освіту", які проголошують: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою й національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти;
Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистості й потребу вдосконалення освіти в сучасній національній школі, формування змісту освіти має виходити з того, що загальна освіта покликана давати знання, які сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для життя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяльності.
Взаємозв'язок загальної, політехнічної і професійної освіти
Освіта є складним феноменом і процесом, який охоплює послідовні етапи і такі взаємопов'язані змістові напрями, як загальна, політехнічна, професійна освіта.
Загальна освіта- сукупність знань основ наук про природу, суспільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині.
Завдання її - забезпечити здобуття учнями основних знань, формування мислительних умінь і навичок.
Політехнічна освіта. Цей напрям освіти є невід'ємним елементом навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах.
Політехнічна освіта - сукупність знань про головні галузі й наукові принципи виробництва, оволодіння загально технічними вміннями, необхідними для участі в продуктивній праці.
Здійснюється вона насамперед у процесі вивчення предметів політехнічного циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших предметів (історії, основ держави і права, літератури). Застосовуючи політехнічні знання на практиці, учні набувають практичних, загально трудових умінь та навичок, зокрема таких: користування простими знаряддями праці та інструментами, аналіз і часткове складання технічної документації.
Професійна освіта Одним із завдань навчання є підготовка юної особистості до професійного вибору на основі певних знань і навичок. У зв'язку з цим загальна і політехнічна освіта є основою профорієнтації та професійної освіти.
Професійна освіта - сукупність знань, практичних умінь І навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.
Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь і навичок, виховання психологічних, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.
В основному професійну освіту молодь здобуває у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах різних типів і профілів.