- •14. Партійна системи в Україні: характер, напрям та динаміка розвитку.
- •15. Нетрадиційні методи навчання.
- •21. Методика проведення нетрадиційного заняття на тему: “Політична система суспільства”.
- •22. Основні категорії та політичні парадигми в політичній теорії Грушевського та Драгоманова.
- •23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
- •24. Лекція як форма організації навчання.
- •25. Місце і роль людини в політичній теорії класичного лібералізму. Особливості української ліберальної політичної теорії.
- •Основні принципи лібералізму
- •Лібералізм в Україні
- •26. Проблема політичної влади в сучасній політичній науці. Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (р.Даль, т.Парсонс, м.Вебер).
- •27. Методика читання лекції на тему : “Політологія як наука і навчальна дисципліна”.
- •28. Основні цінності політичної думки України хуііі- поч. Хх ст. Проблема індивідуального і державного.
- •30.Особливості семінару, його задачі та функції
- •32.Поняття та критерії політичних режимів
- •33. Методика читання лекції на тему: “Політика як суспільне явище”.
- •34. Політичні концепції б. Констана та і. Бентама. Сутність політичного лібералізму.
- •35. Класифікація політичних режимів
- •36.Використання порівняльного аналізу політичних явищ при викладанні вузівського курсу політології
- •37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
- •38. Авторитаризм як тип політичного режиму та метод управління суспільством. Типи авторитаризму.
- •39. Спецкурс з політології. Методика його підготовки та читання.
- •41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
- •43.Політична теорія російського декабризму: Проекти конституційного устрою та принципи політики.
- •44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.
- •46. Політичні теорії традиційного типу. Зародження консервативного напряму в політичній свідомості. Роль традиції в політичному розвитку.
- •47.(Див.21)Політична система суспільства: визначення, структура, функції.
- •50.Проблема демократизації політичного режиму в постсоціалістичних країнах.
- •51.Методика читання лекції на тему: “Політичні партії і партійні системи
- •53. Порівняльний аналіз президентських та парламентських республік: проблема реалізації політичної реформи в Україні.
- •54. Використання проблемного методу навчання при викладанні вузівського курсу “Політологія”.
- •55.Політична теорія г.Ф.Гегеля про сутність і структуру громадянського суспільства.
- •56. Держава як політичний інститут. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •58.Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шестидесятників.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ - хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •80.Суть і структура політичного життя суспільства.
- •82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •84. Використання рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів
- •89. Розвиток парламентаризму в Україні.
- •90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
Політологія - наука про політику. Поняття "політологія" утворилося з двох грецьких слів - politike і logos. Для розуміння предмета політології потрібно з'ясувати суть поняття "політика". Термін "політика" походить від давньогрецького слова polis (місто - держава) та його похідних: politike (мистецтво управління державою), politeia ( конституція), polites (громадянин) та ін.
Єдиного значення "політика" не має. Воно має декілька значень: як державне, регіональне і муніципальне управління; як партійна діяльність у процесі розподілу політичної влади; як діяльність груп тиску, спрямована на відстоювання інтересів соціальних груп на державному рівні; як масова участь у політичних процесах (виборах, референдумах, мітингах, маніфестаціях тощо).
Політика не повністю охоплює діяльність державних органів, а є лише прерогативою тих інститутів (глави держави, парламенту, уряду), які безпосередньо сформовані народом і приймають політичні рішення. Крім політичної, державні органи виконують ще адміністративну функцію, спрямовану на підготовку і виконання політичних рішень; судову - розв'язання соціальних конфліктів, захист прав і свобод громадян; військово-силову - забезпечення правопорядку і національної безпеки. Сучасна правова держава передбачає чітке законодавче розмежування функцій політичних, адміністративних, судових та військово-силових органів.
Політична діяльність на регіональному і місцевому рівнях здійснюється керівниками представницьких і виконавчих органів влади суб'єктів федерації, автономії та регіонального і місцевого самоврядування, а також депутатським корпусом регіональних парламентів та місцевих Рад.
Діяльність громадських організацій як груп тиску набуває політичного характеру лише тоді, коли вони формулюють свої вимоги до органів політичної влади, забезпечують підтримку політичних партій під час виборчих кампаній, впливають на здійснення політичного курсу в своїх інтересах.
Політику треба розуміти як форму суспільної діяльності, спрямовану на здобуття, використання, підтримку і повалення політичної влади, реалізацію інтересів особи, соціальних груп на різних рівнях інститутів політичної системи.
Політика як вид суспільної діяльності співвідноситься з іншими її видами - економікою, правом, мораллю, релігією.
