- •14. Партійна системи в Україні: характер, напрям та динаміка розвитку.
- •15. Нетрадиційні методи навчання.
- •21. Методика проведення нетрадиційного заняття на тему: “Політична система суспільства”.
- •22. Основні категорії та політичні парадигми в політичній теорії Грушевського та Драгоманова.
- •23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
- •24. Лекція як форма організації навчання.
- •25. Місце і роль людини в політичній теорії класичного лібералізму. Особливості української ліберальної політичної теорії.
- •Основні принципи лібералізму
- •Лібералізм в Україні
- •26. Проблема політичної влади в сучасній політичній науці. Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (р.Даль, т.Парсонс, м.Вебер).
- •27. Методика читання лекції на тему : “Політологія як наука і навчальна дисципліна”.
- •28. Основні цінності політичної думки України хуііі- поч. Хх ст. Проблема індивідуального і державного.
- •30.Особливості семінару, його задачі та функції
- •32.Поняття та критерії політичних режимів
- •33. Методика читання лекції на тему: “Політика як суспільне явище”.
- •34. Політичні концепції б. Констана та і. Бентама. Сутність політичного лібералізму.
- •35. Класифікація політичних режимів
- •36.Використання порівняльного аналізу політичних явищ при викладанні вузівського курсу політології
- •37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
- •38. Авторитаризм як тип політичного режиму та метод управління суспільством. Типи авторитаризму.
- •39. Спецкурс з політології. Методика його підготовки та читання.
- •41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
- •43.Політична теорія російського декабризму: Проекти конституційного устрою та принципи політики.
- •44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.
- •46. Політичні теорії традиційного типу. Зародження консервативного напряму в політичній свідомості. Роль традиції в політичному розвитку.
- •47.(Див.21)Політична система суспільства: визначення, структура, функції.
- •50.Проблема демократизації політичного режиму в постсоціалістичних країнах.
- •51.Методика читання лекції на тему: “Політичні партії і партійні системи
- •53. Порівняльний аналіз президентських та парламентських республік: проблема реалізації політичної реформи в Україні.
- •54. Використання проблемного методу навчання при викладанні вузівського курсу “Політологія”.
- •55.Політична теорія г.Ф.Гегеля про сутність і структуру громадянського суспільства.
- •56. Держава як політичний інститут. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •58.Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шестидесятників.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ - хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •80.Суть і структура політичного життя суспільства.
- •82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •84. Використання рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів
- •89. Розвиток парламентаризму в Україні.
- •90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
Націотворча ідея – це сукупність ціннісних настанов нації, спрямування мислення народу, здатність відчувати і діяти співзвучно національним інтересам. Вона складається з чітко сформул. Мети, образу ідеалу, до якого прагне нац..воля, мотивів і думок, що надають почуття ясно визначеної форми.
Липинський (засновник консерватизму в укр..політології 1882-1931). Листи до братів хліборобів. Ототожнював поняття держава і нація. Тільки держава збудована укр..нацією врятує націю від економічного розпаду та анархії. Принципи теоретичного патріотизму – любов до своєї землі та всіх її мешканців. Проти укр..шовінізму та проти Донцова. – Україна- для всіх хто живе на її землі. Регіоналізм треба викорінювати, виступав проти Галичанського Надніпрянського антагонізму. Три типи пол..влади: 1. Влада сильних войовників. 2. Вл.продуцентів. 3. Влада інтелігентів. Три типи пол.. режимів:1. демокр, 2.охлократичний – абсолютна перевага войовників і прилушення інтлегентів, пол..і духовна влада зосереджена в одних руках 3. класократичний – владу реалізує активна меншість. Клас це сцспюгрупа, яка здатна обєднати націю, група, що має такі прикмети: спільний інтерес, сп.традицію, сп. культуру і одну пол..лінію, а тому може мати силу і авторитет. Тільки при гетьмансько-монарх. Формі укр..держ.ладу укр.. клас хліборобів зможе об’єднатись , зорганізуватися і придбати силу. Найкращі в своєму класі – ось нова укр..арістократія. Нац. Держава має на меті усвідоміти та зорганізувати даний людський колектив, зв’язаний рисами подібності і одним стихійним іраціональним бажанням . Розрізняв два види нації – руйнуюча і будуюча. Без двох прикмет: матер.сили і морального авторитету не може бути нац..аристократії, а без них немає і нації. «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі собі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить націю, коли ми самі нацією не схочемо бути.»
Теорія і практика соціальної держави.
Соціальна держава— це соціально орієнтована держава,що визнає людину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу індивідам, які потрапили у важку життєву ситуацію, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя, перерозподіляє економічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості і своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві.
- держава, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості.
Термін було запроваджено ще в 1850 німецьким вченим-юристом Лоренцом фон Штайном. Однак його активна теоретична розробка і практичне втілення розпочалося в Німеччині у дургій половині 20 ст. Становлення соц..держави робиться на основі цілеспрямованої держ.політики. Принципи соц.. держави: 1. солідарність ( єдність і цілеспрямоване обєднання різних груп і верств навколо осн.визначених державою цілей і цінностей. 2. субсидарність ( вищі ешалони влади виконують лише ті завдання, які виявляються не під силу нижчим за рангом органам і покликані допомагати їм у підтриманні самостійності і власної відповідальності.
Ознаки соціальної держави
Незалежно від специфіки тієї чи іншої національної моделі соціальної держави для неї характерні такі спільні ознаки:
соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадянського суспільства соціальної демократії;
вона завжди визнається якісною характеристикою правової держави;
проголошення держави соціальною є важливою конституційною гарантією забезпечення і захисту соціальних прав людини;
оскільки як мета діяльності соціальної держави, так і сама ця діяльність (соціальна політика) визначаються правовими рішеннями, то її функціонування передбачає наявність розвинутого соціального законодавства;
соціальна держава слугує забезпеченню громадянського миру і злагоди в суспільстві;
утвердження соціальної державності сприяє трансформації ринкової економіки на соціальну ринкову, служінню власності інтересам як власника, так і суспільства.