- •14. Партійна системи в Україні: характер, напрям та динаміка розвитку.
- •15. Нетрадиційні методи навчання.
- •21. Методика проведення нетрадиційного заняття на тему: “Політична система суспільства”.
- •22. Основні категорії та політичні парадигми в політичній теорії Грушевського та Драгоманова.
- •23.Політична наука як інтегративна наука. Предмет і метод політичної науки. Взаємозв’язок політичної науки із філософією, політичною психологією, соціологією та іншими науками.
- •24. Лекція як форма організації навчання.
- •25. Місце і роль людини в політичній теорії класичного лібералізму. Особливості української ліберальної політичної теорії.
- •Основні принципи лібералізму
- •Лібералізм в Україні
- •26. Проблема політичної влади в сучасній політичній науці. Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади (р.Даль, т.Парсонс, м.Вебер).
- •27. Методика читання лекції на тему : “Політологія як наука і навчальна дисципліна”.
- •28. Основні цінності політичної думки України хуііі- поч. Хх ст. Проблема індивідуального і державного.
- •30.Особливості семінару, його задачі та функції
- •32.Поняття та критерії політичних режимів
- •33. Методика читання лекції на тему: “Політика як суспільне явище”.
- •34. Політичні концепції б. Констана та і. Бентама. Сутність політичного лібералізму.
- •35. Класифікація політичних режимів
- •36.Використання порівняльного аналізу політичних явищ при викладанні вузівського курсу політології
- •37.Політична концепція класичного марксизму. Погляди к.Маркса та ф.Енгельса на державу, владу і політику.
- •38. Авторитаризм як тип політичного режиму та метод управління суспільством. Типи авторитаризму.
- •39. Спецкурс з політології. Методика його підготовки та читання.
- •41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
- •43.Політична теорія російського декабризму: Проекти конституційного устрою та принципи політики.
- •44.Динаміка політичного режиму в сучасній Україні.
- •46. Політичні теорії традиційного типу. Зародження консервативного напряму в політичній свідомості. Роль традиції в політичному розвитку.
- •47.(Див.21)Політична система суспільства: визначення, структура, функції.
- •50.Проблема демократизації політичного режиму в постсоціалістичних країнах.
- •51.Методика читання лекції на тему: “Політичні партії і партійні системи
- •53. Порівняльний аналіз президентських та парламентських республік: проблема реалізації політичної реформи в Україні.
- •54. Використання проблемного методу навчання при викладанні вузівського курсу “Політологія”.
- •55.Політична теорія г.Ф.Гегеля про сутність і структуру громадянського суспільства.
- •56. Держава як політичний інститут. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •58.Суспільно-політичні погляди українських дисидентів-шестидесятників.
- •Історико-філософські концепції української національної ідеї вітчизняних мислителів χιχ - хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •80.Суть і структура політичного життя суспільства.
- •82. Націотворча державницька концепція в.Липинського.
- •84. Використання рейтингової системи оцінювання знань і вмінь студентів
- •89. Розвиток парламентаризму в Україні.
- •90. Методика проведення семінарського заняття на тему: „Політика як суспільне явище”.
41.Тоталітаризм як політичний режим та ідеологія.
Термін “тоталітаризм” запровадив Б. Муссоліні для характеристики фашистського руху в Італії та для відмежування його від нацистського руху в Німеччині.Теорія тоталітаризму склалася в ЗО—40-х роках XX ст. із появою фашизму та його різновидів. Насильство за тоталітарного режиму є одним із головних засобів політичного управління. Він деформує ментальність, політичну культуру, соціально-економічну стратифікацію населення, особисту й соціальну психологію, політичні відносини та внутрісімейні стосунки.Тоталітаризм (лат. totus — увесь, повний; фр. totalite – сукупність, повнота) — спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов´язковою ідеологією, репресіями щодо опозиції та інакодумців. Система управління, яка прагнула до цілковитого підпорядкування суспільства державі за допомогою монополії на інформацію, пропаганди, офіційної державної ідеології, обов'язкової для громадян, терору таємних служб, монопартійної системи, обов'язковому членстві в підконтрольних правлячій партії масових організаціях.
Передумовами виникнення та розвитку тоталітаризму в політичній практиці є індустріальна стадія розвитку суспільства, наявність засобів масової інформації, колективістський світогляд, могутній державний апарат Характерним для нього є харизматичний тип лідерства з обов´язковою опорою на репресивний апарат. Спосіб за тоталітаризму може здійснюватись інтенсивно через створення внутріпсихологічного ентузіазму, а також екстенсивне — за допомогою репресивно-пропагандистського апарату.Як типу політичного режиму тоталітаризму властиві такі риси:- наявність загальнообов´язкової ідеології, яка доводить необхідність існування даного режиму;- загальна ідеологізація, заперечення минулого й сьогодення задля “світлого” майбутнього;- ігнорування особистих цілей та інтересів заради загальних цілей режиму;- контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема;- відсутність легальної опозиції; - поглинання державою сфери громадянського суспільства; - відсутність плюралізму;- нетерпимість до політичного інакодумства, жорстке переслідування будь-якого спротиву і навіть особистих думок та виправдовування з огляду на це будь-яких форм насильства;- концентрація влади в руках одного лідера чи партії, які представляють законодавчу і виконавчу владу;- державний монополізм в сфері економіки- підпорядкування інформаційного простору політичному лідерові чи партії. Класичними тоталітарними державами були гітлерівська Німеччина та СРСР.
42.Види самостійної роботи. Робота з книгами, написання рефератів.
Самостійна робота студентів полягає у глибшому або додатковому опрацюванні окремих питань або тем навчального курсу. Засвоєння окремих питань передбачає роботу над індивідуальними розрахунковими завданнями, розробку плану та анкет статистичних спостережень на задану тематику, їх проведення та підготовку звітів. Теоретичні питання курсу, винесені на самостійне вивчення, висвітлюються у письмовій формі, деякі з них можуть бути оформлені як реферати.
Самостійна робота передбачає:
1.Опрацювати рекомендовану до теми літературу, хрестоматійні витяги, нормативно-правові акти.
2.Скласти план-конспект підготовки до семінару.
3.Підготувати тези виступу на семінарі.
Самостійна робота є однією з форм навчання, відіграє велику роль у навчанні, сприяє розширенню, поглибленню, закріпленню знань студентів, сприяє формулюванню навичок науково-дослідницької роботи, сприяє вмінню аналізувати науковий текст, вміння давати оцінки суджень інших авторів, робити висновки та узагальнення.Найбільший обсяг сам роботи – це підготовка до семінарів.
Розрізняють такі види самостійної роботи студентів:
• Аудиторна (лекції семінари)
• Поза аудиторна: - навчально-дослідницька (підготовка до семінару)
- науково-дослідницька.
Форми науково-дослідницької роботи:
• Написання курсових робіт
• Написання кваліфікаційних робіт
• Написання конкурсних студентських праць
• Участь у наукових конференціях
Тижневий обсяг роботи студента 54 години.
Основний вид самостійної роботи студента – робота з науковою книгою.
Вимоги до роботи з книгою:• Систематичність• Свідоме засвоєння матеріалу• Розуміння прочитаного ( розуміння змісту, понять, термінів і положень)• Розуміння написаного• Критичне ставлення до написаного
Прийоми роботи з науковою книгою:• Перегляд літератури (титульного аркушу і змісту)• Складання плану книги, виокремлення переліку тих питань які у ній розглядаються• Складання тез (стисле викладення матеріалу частини книги)• Конспектування• Виписування на картки.
