14. Пам’ятки культури Київської Русі.

Усна народна творчість ( билини, пісні,казки, легенди, приповідки, загадки)

Писемність 9- 11 ст. користувалися кирилицею та глаголицею

Письмо кирилиці виникло на основі Грецької абетки з використанням «руських письмен»,які знайдені в Херсонесі. Одним із давніших записів є : «Запись про смерть- Ярослава Мудрого»( 1054р) Приклади літератури К.Р :

Остромирови Єванглії (1056-1057) , Ізборники Святослава (1073-1076) , Слово про закон і благодать ( 1037-1050) , Києво – Печерський материк. Повчання дітям, Слово о полку Ігореві. Літописи : 1. Київський літопис (1037). 2. Києво – Печерський (1073) 3. Повість минулих літ.

Приклади архітектурних пам*яток :

Святого Михайла при Видобуцькому монастирі

Михайлівський Золотоверхий монастир

Церква Спаса на Березтові

Кирилівська церква

Чернігівські : Успенська, П ятницька церква, Борисогріпська.

15. Мозаїка як вид монументального мистецтва.

Одним із провідних видів образотворчого мистецтва Київської Русі після її офіційного хрещення 988 року стала мозаїка. Її виникнення пов’язане із поширенням будівництва кам’яних культових споруд – церков і монастирів –інтер’єри яких необхідно було відповідним чином оздоблювати. Одним із способів такого оздоблення й була мозаїка.

Мозаїка (від лат. musivum тобто «присвячена музам») — один з видів монументального образотворчого мистецтва. Вона являє собою візерунок або зображення, виконане на стіні, стелі чи підлозі з часток кольорового непрозорого скла, смальти, що закріплюються в спеціальному клеї . Перші зразки мозаїчної смальти привозилися в Київ теж із Візантії. Мозаїки найвеличніших давньоруських архітектурних пам’яток – Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря (XI – XII ст.) в Києві, що були зведені за часів князювання Ярослава Мудрого, – вражають величчям і багатством мозаїчного декору. Після татаро-монгольської навали, жоден наступний правитель у Східній Європі не міг дозволити собі такого атрибута щирого багатства.

16. Загальні тенденції розвитку української культури хіv–хvі ст..

Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев'яні і кам'яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці (філософії, мовознавстві, математиці, астрономії, медицині). Видатною подією для українського мовознавства ХVІ-ХVII століть стає перша граматика Івана Ужевича — «Граматика словенська». У 1447 році талановитий український математик, доктор філософських наук Мартин із Журавиці (село біля Перемишля) написав перший посібник з геометрії та трактат «Нове зіставлення лічби дробів». Він викладав в університетах Падуї, Болоньї, Праги та Липська. Культура козацької держави була багатогранною і самобутньою. З плином часу вона увійшла як складова частина в духовне життя сучасної української нації.