87.Сучасна українська література.

Сучасна українська література  — українська література останніх десятиліть, створена сучасними письменниками. У науковій літературі точно не зазначено, від якого моменту українську літературу слід вважати сучасною. Утім, під поняттям сучасна українська література найчастіше розуміють сукупність художніх творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в1991 році й дотепер. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для митців СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще в роки Перебудови (1985) і особливо після Чорнобильської катастрофи (1986). Деякі дослідники вважають, що сучасна українська література починається від 1970-х років після покоління шістдесятників. Унаслідок більшої свободи, відкритості українського суспільства до іноземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської та класичної зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, уживання суржику), різноманітністю та змішанням жанрів, своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті.

89. Культурна політика України як одна з важливих сфер діяльності держави

У схвалених Верховною Радою України на початку 1992 року “Основах законодавства про культуру” сформульовані основні заходи держави з питань культурного будівництва. Культура розглядається як один з головних чинників національного відродження, подолання соціально-екологічної і політичної кризи, збереження національної самобутності українців та національних меншин, що населяють Україну.З перших днів незалежності стало відомо, що з її національним складом, широким спектром регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, релігійною неоднорідністю духовно-культурне життя може функціонувати тільки на засадах плюралізму. Такий підхід гарантує кожній людині або соціально-політичній групі вибір ідеології, забезпечує гарантію прав людини, її свободу в духовному розвитку і задоволенні власних культурних потреб.

90.Група Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) створена в 2004 році у Києві як об’єднання митців, котрі почали безпосередньо працювати з оточуючою їх дійсністю, імітуючи політичну агітацію та використовуючи зразки народної революційної творчості у своїх роботах. Поступово група відійшла від виставкової діяльності на користь акцій у публічному просторі. Сьогодні до її складу входять Микита Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнєцов, Ксенія Гнилицька, Лада Наконечна та Леся Хоменко.Проект „Патріотизм”, розпочатий у 2006 році, складається з набору малюнків, які відповідають основним суспільним поняттям – краса, прогрес, дія, товар, конкуренція тощо. Натхнення для розробки цього піктографічного письма група черпала в радянській традиції монументальної пропаганди та її реліктах у сучасній політиці, а також у розмаїтті брендів та логотипів, характерному для суспільства споживання. Використовуючи цю образну мову, художники формують розповіді-повідомлення, пов’язані з контекстом презентації робіт (зреалізовано 17проектів в 11 країнах). „Патріотизм.  Мистецтво як подарунок” має за темуспосіб існування мистецтва у суспільстві, стосунки художника та аудиторії,ринку, критики, ролі художніх інституцій тощо.