Висновок

Виконавши цю наукову роботу, я можу зробити такі висновки. Ми познайомились з видавничиими системами та їх класифікацією.

Видавничі системи – це комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для комп’ютерного набору, верстки і видання текстових і ілюстрованих матеріалів. Для підготовки буклетів, оформлення журналів та книг, призначенні спеціальні видавничі матеріали. Вони дозволяють готувати їх і друкувати на принтерах і виводити на фотоскладальні автомати та складні документи високої якості.

Видавничі системи поділяются на настільні про професійні.

У такій галузі промисловості, як поліграфія, багато фахівців трудяться «за кадром». Однак саме від результату їхньої роботи багато в чому залежить успіх проекту. Почесне місце серед них займають верстальники.

Журналісти пишуть статті, редактори і коректори правлять їх, більдредактори підбирають ілюстрації. Але для того щоб текст заграв, привернув читача, потрібно відповідним чином розташувати готовий матеріал, вибрати шрифт, зменшити або збільшити до потрібного розміру фотографії. Саме цим і займаються верстальники. Вони свого роду конструктори, які з розрізнених частин збирають макет. При цьому наявності тільки технічних навичок недостатньо: фахівець повинен володіти творчим мисленням, мати дизайнерські здібності, адже від його професіоналізму та креативності безпосередньо залежить тираж видання.

Верстальник - це оператор електронного набору і верстки. До категорії робочих дану професію відносили в минулому, коли комп'ютерної техніки в поліграфії не було і верстальник уручну набирав тексти. Сьогодні працю таких фахівців використовують в областях, що відносяться до поліграфічного виробництва: у редакціях періодичних видань, рекламних агентствах, різних видавництвах, сферах, пов'язаних з інтернет-технологіями, - словом, скрізь, де потрібна комп'ютерна обробка і розстановка тексту і зображень.

Сучасний професійний верстальник повинен володіти навичками набору і правки газет і журналів, а також художньої, дитячої, соціально-економічній, науково-популярної, технічної, ділової літератури, навчальних та словниково-енциклопедичних видань. Серед його обов'язків: верстка книжково-журнального, газетного тексту, насиченого складними деталями оформлення (елементи різної конфігурації, рядки і блоки по діагоналі; в кілька колонок з лінійками і простими рамками, виворотке різних форматів на смузі, з воланом кліше), багатоколірних масових видань та рекламної продукції, а також високомистецьких альбомів з мистецтва, подарункових і ювілейних видань.

Щоб навчитися робити це, треба оволодіти такими дизайнерськими програмами, як Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe PageMaker, CorelDraw та ін Як альтернативний варіант у деяких сферах діяльності при верстці використовують набір і правку тексту на системах електронного набору з відеоконтрольні пристроїв з урахуванням особливостей кодування за Брайлем. У багатьох видавництвах вітаються фахівці, що володіють навичками верстки на платформі Macintosh та Windows.

Більш решти в професійних верстальників потребують видавництва. Втім, операторів електронного набору з радістю приймуть і в муніципальні багатотиражки, щоденні масові газети, серйозні ділові видання, а також в глянсові розважальні журнали. В залежності від сфери діяльності можуть мінятися і побажання працедавців: верстальник в газеті повинен володіти високою швидкістю верстки, а фахівцеві в сфері Інтернет-сайтів доведеться освоювати навик набору тексту за методом сліпого друку.

Також в голоним є процес друкування продукції. Завдяки друкування ми отримаємо нашу готову продукцію, яку раніше ми розробили в наших видавничих системах.

І на останок можна сказати, що ваші навики які ви отримали під нас навчання роботи в видавчних системах, дадуть вам змогу без зайвих зусиль зробити будь якого виду продукцію (буклети, візитівки, календарі та публікації).