4.3.4Трафаретний друк
При способі трафаретного друку передача зображення на матеріал, що за-друковується, утворюється з друкарської форми, що представляє собою сітку.
Крізь осередки друкарських елементів за допомогою ракеля продавлюється фарба. Традиційний трафаретний друк іноді називається шовкографією, або сітковим друком. Товщина фарбового шару на відбитку може бути значно більшою, ніж при інших способах друку. Це дозволяє створювати дуже насичений текст на силь-новбираючих і шорсткуватих (грубих) поверхнях. Сітка друкарської форми може облягати різні, і не тільки плоскі, але й опуклі поверхні. Способом трафаретного друку можна друкувати на поверхні різні геометричні форми – циліндричні, кулясті та ін. Спосіб трафаретного друку широко застосовується для вибіркового лакування з використанням усіх видів лаку. Більшість людей у своїй практиці вирізували трафарет і пензликом або розпилювачем наносили через нього фарбу на шорстку або об’ємну поверхню.У залежності від технології виготовлення друкарської форми існують два різновиди способу:
Трафаретний класичний (шовкографія), коли друкарська форма виготовляється на сітці.
(Рис. 175. Приклад класичного трафаретного друку)
Різографія — фірмова назва способу трафаретного ротаційного друку з використанням друкарської форми, виготовленої пропалюванням мікроотворів у формному матеріалі (майстер-плівці) для утворення друкарських елементів. Фарба під тиском подається зсередини формного циліндра. Тиражестійкість друкарської форми, виготовленої на майстер-плівці, досягає 1000 відбитків.
(Рис. 176. Технологія подачи паперу на друк, мпомобои різографії)
Різографію використовують, як правило, для оперативного виготовлення копій документів у кількості від 100 до 1000 екземплярів.Характерні риси відбитків трафаретного друку У способі трафаретного друку крізь осередки друкуючих елементів за до-помогою ракеля фарба продавлюється на матеріал, що задруковується. При трафаретному друці як задруковуваний матеріал використовують па-пір, картон, металізований папір, скло, тканину, пластмаси або будь-який інший матеріал, що навіть має грубу і нерівну поверхню. При нанесенні в’язких фарб на невбираючих матеріалах барвистий рельєф на відбитку помітний не тільки на дотик, але і візуально.
Флексо друк
Флексографія — технологія прямого високого ротаційного друку, що використовує еластичні (гнучкі) друкарські форми фарбу з низькою в’язкістю.
Флексографічні машини практично не мають обмежень по типу задруковуваного матеріалу. Як правило, матеріал вибирається виходячи тільки з технологічного процесу, який необхідний для створення етикетки або продукції. Можливе використання паперу, будь-якого виду картону, самоклейких матеріалів, металевої фольги, плівкових полімерних матеріалів будь-якого типу товщини.
Крім флексографічних друкарських секцій на машини встановлюються пристрої вирубки/висікання, видалення облоя, гарячого тиснення, ламінування, УФ-лакування, трафаретного друку. Це можливість зосередити весь технологічний цикл в одному агрегаті одержувати на виході готовий виріб.
Флексографічний друкуючий апарат складається всього з 3-х валів. Гумовий вал (дуктор), що обертається в резервуарі з фарбою, передає фарбу на керамічний передавальний вал, на поверхні якого є найдрібніші поглиблення. Такий вал називається растровим або анілоксовим. Надлишок фарби з його поверхні видаляється за допомогою ножа ракеля. Після цього дозований шар фарби з анілоксового валу переходить на друкарські елементи форми, встановленої на формовому циліндрі, і з неї — на задруковуваний матеріал. Друкарські і пробільні елементи на формі рознесені фізично по висоті.
Проста конструкція друкуючого апарату сильно здешевлює вартість машини і робить легкою і швидкою наладку на тираж.
Для флексографічного друку використовуються гнучкі фотополімерні форми, які поєднують в собі простоту виготовлення і високу тиражостійкість.
Тиражестійкість фотополімерної форми може складати до 1 мільйона відбитків.
(рис. 177. Флексографія)