Тема 2. Міжнародний та вітчизняний досвід управління якістю

1. Міжнародний досвід управління якістю

2. Вітчизняні системи управління якістю

Ключові поняття:гуртки контролю якості, система організації бездефектного виготовлення продукції й здачі її з першого пред'явлення, система бездефектної праці, система "якість, надійність, ресурс з перших виробів", комплексна система управління якістю продукції.

1. Міжнародний досвід управління якістю

Японські гуртки контролю якості. Програмою Японського Союзу вчених і інженерів було запропоновано навчання співробітників компаній статистичним методам контролю якості з метою їх залучення в роботу з поліпшення процесу управління якістю. Групи, що навчаються, одержали назву Гуртки Контролю Якості, а ініціатором створення вважають К. Ісікаву.

Гурток якості - це група працівників, наприклад, члени одної бригади, що виконують ту саму роботу, які збираються для обговорення проблем якості:

• добровільно;

• регулярно, наприклад раз у тиждень;

• у звичайний робочий час;

• під керівництвом свого менеджера;

• для ідентифікації, аналізу й рішення проблем, що відносяться до їхньої роботи;

• для вироблення рекомендацій вищому керівництву й менеджерам організації з питань поліпшення якості.

Основними цілями діяльності гуртків якості були:

- внесок у підвищення ефективності виробництва та розвиток підприємства;

- створення сприятливої атмосфери на робочих місцях на підґрунті взаєморозуміння та поваги.

- створення сприятливої обстановки для виявлення творчих здібностей працівників.

Управління якістю в США. Під час Другої світової війни у США впровадженню стандартів та поліпшенню якості продукції значною мірою сприяла воєнна промисловість. Внесок у розвиток системи забезпечення якості внесло страхування. Пізніше значного поширення набула система якості Е. Демінга.

У 70-80-х роках американські компанії зробили спробу масового впровадження гуртків якості, статистичних методів контролю, програм покращення якості, введення програм стимулювання якості праці, впровадження автоматизованих засобів контролю тощо.

Гуртки якості прижилися не у всіх компаніях. Невдалий досвід застосування гуртків якості пояснювався тім, що в їх роботу залучалися працівники низових виробничих ланок, що не мали змогу удосконалити діючу систему управління. Діяльність гуртків була орієнтована на удосконалення конкретних виробничих процесів, була відсутня атмосфера "єднання", залучення робітників складало не більше 10% працівників фірми.

Не зважаючи на те, що американська практика була певною мірою корисною, у цілому гуртки якості у США не змогли забезпечити вирішення проблем щодо підвищення ефективності управління підприємством у цілому.

Управління якістю в європейських країнах. Для європейських країн головною метою удосконалення якості було виживання у конкурентній боротьбі. Слідом за США в Англії та Німеччині було впроваджено норми та програми з якості.

Західноєвропейський стиль керування має свої особливості - утворені на фірмах робочі групи:

• створюються для рішення конкретної проблеми;

• формуються з фахівців різних відділів, що володіють знаннями у різних галузях;

• розпускаються після рішення проблеми.

Сьогодні у Німеччині та Англії значна увага приділяється контролю продукції, плануванню якості та досліджень. Але участь персоналу в управлінні якістю має обмежений характер.