3. Система показників якості продукції

Якщо говорити про якість продукту як про його властивість, то вона вкладається в продукт у процесі його розробки й виробництва, а оцінюється при експлуатації. Тому якість продукту можна планувати при розробці, як самого продукту, так і процесу його виготовлення. Виробник у процесі виготовлення намагається відтворити продукт із запланованими значеннями параметрів якості, які називаються показниками якості.

Показники якості згруповані по наступних ознаках:

• по властивостях:

• призначення й довговічності,

• надійності,

• технологічності,

• естетичні,

• ергономічні,

• показники стандартизації,

• екологічної безпеки.

• по способу вираження:

• у натуральних одиницях,

• у вартісних одиницях,

• у безрозмірних одиницях (балах).

• по кількості властивостей:

• узагальнюючі,

• одиничні (показники призначення, надійності),

• комплексні (характеризують кілька властивостей виробу).

Показники якості закріплюються в нормативно-технічній документації (стандартах, технічних умовах, інструкціях) і є основою для формування вимог до якості об'єкта.

Визначальний показник– це показник, що є основним щодо даного виробу.

4. Основні терміни та визначення в системі управління якістю

Продукція- результат діяльності чи процесів. Вона може містити обладнання, перероблювані матеріали, програмне забезпечення чи їхні комбінації.

Послуга- наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальники для задоволення потреб споживача.

Клас (ґатунок) - категорія чи розряд, надані об'єктам, які мають однакове функціональне використання, але різні вимоги до якості. Клас (ґатунок) відбиває передбачену чи визнану різницю у вимогах до якості.

Вимоги до якості- вираження певних потреб чи їх переведення у набір кількісно чи якісно установлених вимог до характеристик об'єкта для того, щоб зробити можливими їх використання та перевірку.

Під надійністюрозуміється властивість продукту зберігати значення своїх параметрів якості в визначених межах, очікуваних споживачем, протягом певного (гарантованим виробником) часу й при певних (заздалегідь установлених споживачем і виробником) умовах експлуатації.

Гарантований термін служби продукту – це час безвідмовної експлуатації продукту споживачем, протягом якого продукт (з гарантією виробника) зберігає свої параметри якості, очікувані споживачем.

Дефектомназивають невідповідність параметра якості продукту вимогам споживача. Дефекти продукту поділяють на внутрішні й зовнішні.

Внутрішній (прихований) дефектпродукту — це дефект, що у силу недосконалості контролю якості виробництва попадає в готову продукцію, а потім — споживачу.

Зовнішній дефект— це дефект, що може бути виявлений у результаті разових вимірів параметрів якості при контролі виробництва й готової продукції.

Відповідність - виконання установлених вимог. Це визначення застосовують у стандартах на якість.

Невідповідність– невиконання установлених вимог. Це визначення охоплює відсутність одної чи декількох характеристик якості (включаючи надійність), чи елементів системи якості, чи їх відхилення від установлених вимог.

Управління якістю - напрямки виконання функції загального управління, які визначають політику, цілі і відповідальність у сфері якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Система якості- сукупність елементів організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Програма якості- документ, у якому регламентовано конкретні заходи у сфері якості, ресурси і послідовність щодо конкретної продукції, проекту чи контракту.

Витрати, пов'язані з якістю- витрати, які виникають під час забезпечення і гарантування задовільної якості, а також втрати від того, що не досягнуто задовільної якості.

Модель забезпечення якості- стандартизований чи вибраний набір вимог системи якості, об'єднаних з метою задоволення потреб забезпечення якості.

Оцінювання якості- систематична перевірка того, наскільки об'єкт є придатним для задоволення встановлених вимог.

Політика у сфері якості— основні напрямки і цілі організації у сфері якості, офіційно оформлювані вищим керівництвом. Політика у сфері якості є елементом загальної політики і затверджується вищим керівництвом.

Загальне управління якістю- підхід до управління організацією, спрямований на якість, який ґрунтується на участі усіх її членів і має на меті як досягнення довготермінового успіху через задоволення і потреб споживача, так і отримання користі для членів організації і суспільства.

Настанова з якості - документ, в якому викладено політику у сфері якості і описано систему якості організації.