Сьогодення

В селі є загальноосвітня школа I—III рівнів, дитячий садок «Росинка», фельдшерсько-акушерський пункт на 2 кабінети, бібліотека.

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святого Дмитрія», отець Василь Білусяк, та УГКЦ «Воскресіння Господнього», отець Василь Білусяк.

Село Максиме́ць

Максиме́ць – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення	878
Площа	29.5 км²
Густота населення	29.76 осіб/км²
Поштовий індекс	78434

В селі є загальноосвітня школа I-II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет, будинок культури, бібліотека.

На території села зареєстрована православна церква Київського патріархату «Покрови Пресвятої Богородиці», отець Григорій Данчишин.

Село Ми́рне

Ми́рне–селоНадвірнянського району Івано-Франківської області.

В селі є загальноосвітня школа I ступеня, бібліотека. На території села зареєстрована греко-католицька церква «Петра і Павла», отець Василь Кугутяк.

Село Млини́

Млини́ – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення	250
Площа	0.88 км²
Густота населення	284.09 осіб/км²
Поштовий індекс	78423

Село Мозо́лівка

Мозо́лівка – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване	1589
Населення	972
Площа	10.12 км²
Густота населення	96.05 осіб/км²
Поштовий індекс	78431

В селі є фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет.

Моло́дків — селоНадвірнянського району Івано-Франківської області,

Основні дані
Засноване	1609
Населення	2629
Площа	14 км²
Густота населення	187,79 осіб/км²
Поштовий індекс	78424

центр сільської Ради (секретар Климчук Ганна Олексіївна), розташоване між річками Бистрицею-Надвірнянською і Бистрицею-Солотвинською, за 15 км від райцентру, за 7 км від залізничної станції Надвірна. Межує з селами Гвізд, Пнів, Битків, Бабче, Старуня. Через село проходить автомагістраль Долина — Надвірна.

Легенда про походження назви села

Про походження назви села існує легенда записана від Кисляка Миколи Ільковича,1928 р.н. В ній розповідається, що пастух із с. Старуня, шукаючи овець, яких загубив, натрапив у мальовничій долині між гір на джерело з солоною водою-сировицею. Виварювання солі було дуже прибутковою справою. Тому кілька молодих сімей і старого села Старуня оселились біля джерела сировиці і заснували село, яке назвали Молодків —- поселення молодих людей.

В 1739 році в селі діяли опришкиДовбуша.

Школа

Згідно з австрійськими джерелами у 1857 році у с. Молодків заснована парафіяльна школа, в якій навчалось 32 дітей. Вона знаходилась у спеціально збудованому приміщенні, де тепер молокоприймальний пункт. Історія зберегла і прізвище першого вчителя — п.Початко. 1904 р. школа реорганізована у двокласну. Освіта обов'язкова. Батьки, які не пускали дітей до школи, сплачували штраф. Після Першої світової війни члени сільського товариства «Просвіта» побудували на території сучасної школи хату-читальню, а пізніше віддали під школу.

У 30-х роках молодківчани їздили у Солотвин на мітинги протесту проти навчання польською мовою. Вчителі Катерина Цибикова і Стефанія Садовська брали активну участь у громадському житті села, у діяльності «Просвіти». На запрошення «просвітянців» село відвідала відома українська письменниця Ольга Кобилянська. У 1936 р. перед молодківською дітворою відкрила свої двері нова двоповерхова школа, збудована за сприяння польської влади, місцевої поміщиці п. М. Матковської та з допомогою громади села. Школі присвоїли ім'я II Бригади Польських Легіонів. Директорувала тоді Роса Софія (Лябеда). Будували її «на совість». До цього часу тут не проводили жодного капітального ремонту, тільки косметичні. Дах, стіни, стеля, вікна, двері, підлога - ще з тих часів. Якщо уважно придивитися, на стінах можна знайти сліди від німецьких і мадярських осколків. Підвальні приміщення були надійним захистом для багатьох людей у часи воєнного лихоліття.

Після Другої світової війни школа уже семирічна. Очолював її Василь Козарук. За зв'язки з УПА його арештували. На жаль, про подальшу його долю жителям Молодкова не відомо. У 1960 р. - школа восьмирічна, а з 1 вересня 1997 р. - ЗОШ І-ІІІ ступенів. Навчання у школі тривало постійно: у часи польського панування, німецької окупації, радянську добу. Звісно, кожна влада використовувала школу як знаряддя своєї диктатури. Вчилося те і вчилося так, як того хотіла та чи інша влада.

Чисельність учнів у перші роки заснування школи була незначною. З роками вона зростала. Загалом за період існування школи з її стін вийшло понад 3,5 тис. випускників, змінилося 17 директорів. У наш час школа І-ІІІ ступенів.