Село Гвізд

Гвізд — селоНадвірнянського районуІвано-Франківської області.

Основні дані
Населення	3441
Площа	14.55 км²
Густота населення	236.49 осіб/км²
Поштовий індекс	78423
Телефонний код	+380 03475

Віддаль до районного центру — 7 км, до залізничної станції Тарновиця — 4 км. Село лежить на річці Лукавці. Через Гвізд проходить автомагістраль Надвірна—Івано-Франківськ. Сільраді підпорядковано село Млини.

У селі є загально-освітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Малинка», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку і ощадкаса. В селі проводиться газифікація, яка станом на 2010 ще не завершена.

На території села діють греко-католицькі церкви Успіння Пресвятої Богородиці, отець Іван Гедзик, Святого Миколая, отець Микола Гаврилюк,православна церква Архистратига Михаїла, отець Любомир Траско, ведеться будівництво третьої греко-католицької церкви.

Перша письмова згадка про село належить до другої половини XVIII століття.

Походження назви

Є кілька версій відносно походження назви нашого села. Одна з них твердить, що походить назва від розташування села. Воно тягнеться у вигляді «хвоста».

Інша версія, що в селі було багато майстрів, які вміли будувати будівлі без гвіздків. До сьогоднішніх днів збереглися пам'ятки майстерності цих майстрів — це дві греко-католицькі церкви. Тому до Гвозда їхали люди, щоб, замовити майстрів-будівельників.

Є ще така думка, що походить назва села від старопольського слова «гвозд», що означає «ліс». Ця версія має реальне підґрунтя, оскільки, територія села з усіх сторін оточена лісом.

Старожили кажуть, що в селі жив коваль, який мав золоті руки і виконував весь необхідний інвентар для господарства в тому числі і цвяхи (гвіздці). Люди з навколишніх сіл їхали купувати цвяхи і при цьому казали, що їдуть до Гвозда.

Село Гли́нки

Гли́нки–селоНадвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення	184
Площа	11.076 км²
Густота населення	16.61 осіб/км²
Поштовий індекс	78450
Телефонний код	+380 03475

В селі є сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт на два кабінети.На території села зареєстрована греко-католицька церква «Святого Миколая», отець Василь Павлик.

Село Добро́тів

Добро́тів – село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Колишня назва - Добрилів.

Основні дані
Населення	1968
Площа	23,1 км²
Густота населення	85,19 осіб/км²
Поштовий індекс	78454
Телефонний код	+380 03475

У селі діють навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт на 5 кабінетів, сільський клуб, історико-краєзнавчий музей, бібліотека.

На території села зареєстровані греко-католицька церква «Святих Володимира і Ольги», отець Андрій Григораш та православна церква київського патріархату «Положення Пояса Богородиці», отець Михайло Слободян.

Заснування Добротова

Цей період життя села залишається ще дуже маловивченим. Але і ті скупі дані свідчать про нелегке життя селян. Голодні роки, пошесті, стихійні лиха погіршували їхній стан. Найбільшою бідою того часу були напади татар.

В ІІ-ІІІ ст. н.е. предки-язичники обожнювали незнайомі їм сили природи, поклонялися сонцю, вогню, деревам. До сьогодні в тій чи іншій мірі, збереглися аграрно магічні елементи Коляди на Різдво, Купала в веснянках і гаївках на Великдень. Відмінність і самобутність таких святкувань від традицій інших сіл говорять про якийсь, особистий, відокремлений шлях і час розвитку нашого села.

Про княжі часи, і те, що діялося на території нашого села ми дізнаємося із археологічних знахідок. Наприклад, сокира, ножиці і наконечники стріли – яскраві свідки про землеробів воїнів, наших предків.

З переказів старожилів відомо, що на горі Валиковиця проживала родина, в котрій крім батьків було 12 дітей. Це підтверджує топонім Валиковиця із характерним, для того часу наголосу на першому від кінця складі.

Перша письмова згадка про Добротів припадає на 1460 рік. В цей час селами від Делятина до Саджавки володіють брати Делятинські. З 1578 р. селами від Микуличина до Ланчина володіють польські пани Яків Хотомірський та Христофор Биздницький.

В кінці XVI ст. Добрилів переходить у власність Костянтина Белзецького – галицького стольника.

Село Добрилів було пільним, і майже все населення займалося і майже все населення займалося землеробством та вирощуванням худоби.

Проживали селяни за дворищною системою по два господарства в дворі в однокімнатних будинках “бурдеяк”