Село Куба́ївка

Куба́ївка – село Надвірнянського району Івано-Франківської області, підпорядковане Саджавській сільській раді.

Основні дані
Населення	53
Площа	3 км²
Густота населення	17.67 осіб/км²
Поштовий індекс	78453

Село Лісна́ Веле́сниця

Лісна́ Веле́сниця – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Населення	331
Поштовий індекс	78426

В селі є загальноосвітня школа I ступеня, фельдшерсько-акушерський пункт на 1 кабінет, сільський клуб.

На території села зареєстрована цекрва УПЦ КП «Святого великомученика Димитрія», отець Володимир Солоджук.

Село Лісна́ Тарновиця

Лісна́ Тарновиця – селоНадвірнянського районуІвано-Франківської області.

Основні дані
Засноване	1367 (1378 )
Населення	1675
Площа	13.308 км²
Густота населення	125.86 осіб/км²
Поштовий індекс	78422

В селі працює навчально-виховний комплекс зі спортзалом, актовим залом, їдальнею. Є фельдшерсько-акуршерський пункт на один кабінет, будинок культури, бібліотека.

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Святих Козьми і Дем’яна», отець Василь Нагорняк, та УПЦ КП «Архистратига Михаїла», отець Михайло Максим'юк.

Село Лоєва

Лоєва (в деяких джерелах Лоїва, пол.Łojowa, рос.Лоевая) — село в Україні, Надвірнянському районіІвано-Франківської області.

Основні дані
Засноване	1665
Населення	1547
Площа	17,7 км²
Густота населення	87,4 осіб/км²
Поштовий індекс	78440

Походження назви села

Біля підніжжя Страгори серед смерекових і букових лісів розкинулось село Лоєва, історія якого своїм корінням сягає у глибину віків.

Стосовно самого походження назви села існує декілька легенд, які дають змогу частково відтворити і пояснити історичну назву села.

• Одна з легенд говорить, що населений пункт дістав свою назву від імені легендарного слов'янського князя Лоя, який під час сильної зливи організував жителів на приборкання стихії в особі потоку, що розливався, показуючи при цьому особистий приклад. За це вдячні жителі назвали село його іменем. Назва Лой пізніше трансформувалась у слово Лоєва.

• Інша легенда говорить про те, що в цих місцях була значна кількість худоби, яку місцеві жителі використовували для повсякденних потреб. (Лой або лій — жир дрібних копитних свійських тварин, в основному, кіз та овець).

Перші згадки

Перші писемні джерела, які згадують Лоєву, за твердженням академіка В. Грабовецького відносяться до 60-70-их років XVI століття. Жителі села в основному займалися скотарством, працювали на лісорозробках і в меншій мірі землеробством. Важкий феодально-кріпосницький гніт посилювався національно-релігійним гнітом, який полягав у тому, що австрійська влада проводить політику «поділяй і владарюй»; на керівні посади на Гуцульщину, як правило, призначала вихідців з числа німецької і польської національностей, що поглиблювало національні суперечності між народами. Більшу частину землі у 80-х роках XIX ст. в селі Лоєва становила державна власність. За переписом населення 1880 р. тут на той час проживало в громаді 622 гуцули та 4 поляки, котрі ще замешкували на території Лоєви, а належали до своєї римо-католицької парафії в м. Надвірна. Греко-католики с. Лоєва тоді також належали до парафії у м. Надвірна, але мали вони й церкву в селі.