- •Дерев'яні церкви
- •Церква Різдва Богородиці у селі Делятин
- •Село Бистриця
- •Село міського типу Би́тків
- •Село Білі Ослави
- •Господарство і соціальні об'єкти
- •Село Білозо́рина
- •Село букове
- •Село Верхній Майдан
- •Населення
- •Сільське господарство
- •Село вишнівці
- •Село Гаври́лівка
- •Скасування панщини
- •Село Гвізд
- •Походження назви
- •Село Гли́нки
- •Село Добро́тів
- •Добрилів у період міста
- •Село Заріччя
- •Село Зелена
- •Село Камі́нне
- •СелоКлимпуші́
- •Село Кра́сна
- •Село Куба́ївка
- •Село Лісна́ Веле́сниця
- •Село Лісна́ Тарновиця
- •Село Лоєва
- •Походження назви села
- •Перші згадки
- •Сьогодення
- •Легенда про походження назви села
- •Культурне та церковне життя
- •Село Назави́зів
- •Село Пари́ще
- •Село Па́січне
- •Сучасність
- •Село Перері́сль
- •Загальні відомості
- •Село Пнів
- •Село Посто́ята
- •Село Саджава
- •Історія Середні віки
- •Село Середній Майда́н
- •Село Соколо́виця
- •Село Стри́мба
- •Село Тисменича́ни
- •Село Цуци́лів
- •Цвинтар упа
- •Історична довідка
- •Село Черни́к
- •Село Чорний Поті́к
- •Розташування
- •Історія села
- •Село Чорні Ослави
- •Освіта і культура
- •Селище міського типуБи́тків
- •Селище міського типу Деля́тин
- •Повоєнні роки
- •Сучасність
- •Географічне розташування
- •Пнівський замок
- •Руїни цитаделі в міському парку м. Надвірна
- •Надвірнянська ратуша
- •Церква Воздвиження Чесного Хреста угкц в м. Надвірна і Костел Успення Богородиці ркц в м. Надвірна
- •Пам'ятник т.Г. Шевченку Назва
- •Пам'ятник 100-річчя надвірнянській нафті в м. Надвірна
- •Релігійне життя
- •Сьогодення
- •Музеї Надвірнянщини
- •Музей історії Надвірнянщини- м. Надвірна
- •Краєзнавчий музей селища Делятин-смт. Делятин
- •Готелі Надвірнянщини
- •Готель «смарагд»
Добрилів у період міста
Село Добрилів було власністю панів Безлецьких. Це були багаті люди, великі землевласники, власники соляних помислів у мали неабиякий вплив у короні. На кінець XVI поч. XVII ст.. припадає період найбільшого розвитку в селі ремесел та торгівлі. На цьому фундаменті зводяться політичні та економічні привілеї Белзецький. Збагачуючись, вони вимагають від польських королів права перебудувати свої найбільш розвинуті села в місті, за рахунок яких можна б було збільшувати прибутки від доходів з ремесла і т.д.
З 1616 р. Добрилів одержує статут міста. Мабуть дуже переконливими були дані про торгівельні можливості в цьому маленькому села, мабуть добре були розвинені ремесла, щоб домогтися в короля дозволу на заснування міста. Більше як 100 років це мікромістечко відігравало важливу роль в економічному та культурному розвиткові краю.
В 1623 р. в Добрилові зводиться замок-укріплення. Як форпост перед Делятином, де проживали Белзецькі: батьки – Константин сини: Олександр; Станіслав, Єварист, Ян, Теодор – Андрій, Боневентура – Константи. Замок обноситься валами, ровами з водою, дерев'яним частоколом, вежами.
В 1624 р. в містечку Добрилів проживало 228 осіб, це найменше місто в Польщі. Поряд з ним, на карті Біплана бачимо тільки 4 міста, виділених ним в долині річці Прут. Тільки розвинуті були торгівля та ремесла могли більше як 100 р. процвітати. Добрилів славився на всю округу своїми ваговими ярмарками.
Після смерті в 1643 р. Канстянтина Белзецького, сини розпочали п’ятилітню міжусобну війну за спадок батька.
Жителі Добрилова Івась Велзівський, Федір Сміганов, Пецлаще, Михайлович, Федик, Кушнір, Квасник та інші були в загоні Андрія намісника, який в 1648 р. із своїм загоном підтримав національно-визвольний рух Семена Височана.
В 1670 р. місту належало 30 моргів землі, було 38 хат де проживали 209 жителів. Функціонував 1 млн. Селяни утримували 20 корів і волів.
З 1661 по 1717 рр. місто управляється за Магдебурзьким правом.
Село Заріччя
Заріччя — селоНадвірнянського районуІвано-Франківської області.
Основні дані | |
Населення |
3997 |
Площа |
28.112 км² |
Густота населення |
142.18 осіб/км² |
Поштовий індекс |
78445 |
Телефонний код |
+380 03475 |
Село, центр сільської Ради, розташоване на віддалі 14 км від м. Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. Через село проходить автодорога Івано-Франківськ—Яблунів. Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут.
На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.
Уперше згадується село в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
У селі є загальноосвітня школа I-III ступенів, поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. Село повністю газифіковане, але не має вуличного освітлення. На території села зареєстровані православна церква київського патріархату «Святої Покрови», отець Михайло Купчак та греко-католицька каплиця, отець Михайло Сметанюк, ведеться будівництво греко-католицької церкви.
На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду С. А. Ковпака заклали Парк партизанської слави.
В серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання С.А. Ковпака, після розгрому есесівським загоном у Делятині, проходило через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А.М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор С.В. Руднєв. Жителі села Д.В. Вацик, М. Й.; Костіцький, М.С. Гуменюк, І.Ю. Бойченюк були провідниками у партизанів. В будинку сільської школи містився госпіталь, тут після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант В.М. Горшков.