Надвірнянська ратуша

У XVII ст. Надвірна стала важливим господарським осередком і значним ремісницьким центром. Спочатку великого розвитку набули будівельні професії (потрібно було відбудовувати місто від частих татарських набігів). Розвивалося також кушнірство, чинбарство, кравецтво, бондарство.

У XVII — XVIII ст. Надвірна стає центром торгівлі. Мешканці міста часто чумакували. На початку XVII ст. купці з Угорщини почали проїжджати через Надвірну. Щороку тут відбувалися два ярмарки і щотижня — торги.

Від 1805 р. в місті почало діяти камеральне управління (тобто державне). Основним органом влади була рада. Староста тепер очолював тільки міський суд.

У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою. У віданні повітової адміністрації, яка підлягала намісницькому правлінню, були всі справи крім судових. На початку 1887 р. Надвірна перейшла у власність Міського кредитного закладу у Відні, а від 1891 до 1918 р. належала австрійському цісареві.

У 1843 р. в Надвірній було споруджено одну з найбільших в Галичині фабрик хліборобських машин. Вже в 1844 р. вони експонувалися на Другій міжнародній виставці у Відні.

В 1870 р. вступили в дію сірникова фабрика Симона Губнера і броварня Вільгельма Бухміллера, а в 1877 р. — лісопильний завод. У 1886 р. держава почала експлуатацію нафтових родовищ у Пасічній, а пізніше — в інших селах, неподалік від Надвірної. Сировину до Надвірної перевозили підводами в дерев'яних бочках. Для її переробки в місті побудовано кустарну дистилярню, в якій з нафти одержували гас. Пізніше головну увагу спрямували на виробництво бензину. Тому дистилярню перебудували, і на початку ХХ ст. тут почав діяти нафтопереробний завод.

Влітку 1893 р. розпочалося спорудження залізничної вітки Станіслав — Вороненка, яка мала проходити через місто. В ньому взяли участь сотні спеціалістів з Італії, Австрії, Німеччини. Крім того, до робіт залучалися багато місцевих жителів.

Перший пробний поїзд пішов новозбудованою колією 21 жовтня 1894 р., а офіційне відкриття залізниці відбулося 19 листопада. На ньому були присутні урядовці зі Львова та Відня.

Церква Воздвиження Чесного Хреста угкц в м. Надвірна і Костел Успення Богородиці ркц в м. Надвірна

Поряд з економічним та громадським життям міста розвивалася і його культура. На початку XVII ст. в місті вже діяла церква Різдва Христового, що мала кілька дочірніх церков. Після закриття у 1785 р. Манявського скитуголовну монастирську церкву Воздвиження Чесного Хреста розібрали і перевезли до Надвірної. Відтоді у всіх документах вона значиться як Церква Воздвиження Чесного Хреста.

Крім греко-католицької церкви в Надвірній діяв римо-католицький костьол Святої Трійці. Спорудили його в 1599 р. У 1609 р. в Надвірній було створено римо-католицьку парафію. В першій половині XIX ст. до неї належали громади з 16 населених пунктів.

У XVI — XVIII ст. у Надвірній, як і у всій Галичині, більшість населення була неписьменною. У другій половині XVIII ст. в місті на 2233 мешканці діяла тільки одна німецько-єврейська школа на 100 учнів. Після реформи 1777 р. тут було відкрито тривіальну школу, яка мала елементарний та перший класи. Навчання в ній проводилося німецькою та польською мовами.