IX. Постійними органами управління з питань техногенно-екологічної без­пеки, цивільного захисту та з надзвичайних ситуацій на місцевому рівні є:

1) структурні підрозділи підприємств, уста­нов та організацій або спеціально призначені особи з питань над­звичайних ситуацій;

2) Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,

3) Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

4) районні державні адміністрації і вико­навчі органи Рад.

X. Начальником Цивільного захисту України є:

1) Прем'єр-Міністр України;

2) Президент України;

3) Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

4) Уповноважений Верховної Ради України.

Варіант № 7

Завдання 1 (тести)

I. Надзвичайна ситуація – це:

1) вихід з ладу технічних споруд (гребель, тунелів, будівель, шахт), пожежі, руйнування кораблів, поїздів, отруєння води в системах водопостачання тощо;

2) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат;

3) стрибкоподібна зміна властивостей об’єкта - загальний термін для визначення значної природної надзвичайної ситуації та антропогенної аварії;

4) передбачений Конституцією України особ­ливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій.

ІІ. Наявність отруйних речовин (ОР) в повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів:

1) хімічної розвідки;

2) підручних засобів;

3) лише радіометрами;

4) лише індикаторами;

ІІІ. Режим підвищеної готовності ЄДСЗР функціонує при:

1) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2) реальній за­грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

3) істотному погіршенні ви­робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо­логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста­новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви­никнення надзвичайної ситуації);

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

IV. Евакуацією називається:

1) організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального гос­подарства;

2) організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у т.ч. з транскордонним впливом;

3) організо­ваний вивід чи вивіз населення із зон можливого ураження, затоплення чи терористичного нападу;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.