16.Документальне оформлення стану та руху нематеріальних активів.

Питанням документального оформлення операцій з нематеріальними активами приділено багато уваги в

економічній літературі. Вперше необхідність технічної сторони реєстрації даного виду активів відображено в роботі

Шнейдман Л.З. (1991 р.), коли спільні підприємства стали перед проблемою документального підтвердження

внесення до статутного капіталу нематеріальних активів. У даній ситуації було запропоновано використовувати

форми первинних документів з обліку основних засобів.

Тому підприємства можуть за власним бажанням використовувати:

- уніфіковані форми первинної облікової документації з обліку основних засобів;

- самостійно розроблені форми документів, які мають обов’язкові реквізити, визначені законодавством.

З г і д н о з п. 2 с т. 9 З а к о н у У к р а ї н и п р о б у х г а л т е р с ь к и й о б л і к т а ф і н а н с о в у з в і т н і с т ь в У к р а ї н і п е р в и н н і т а

зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі

обов'язкові реквізити [3, 1]:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні

господарської операції.Слід зазначити, що взяття на облік нематеріальних активів повинно відображатися на підставі акта п р и й м а н н я. А л е ч е р е з т е щ о т а к о ї ф о р м и о б л і к у д л я д а н о г о в и д у а к т и в і в н е і с н у є, я к т а к и й в и к о р и с т о в у є т ь с я акт приймання-передачі основних засобів (уніфікована форма № ОЗ-1). Таким чином, основним завданням для

вирішення даної проблеми є розроблення типової форми первинного обліку акта приймання-передачі

нематеріальних активів , який би використовувався для зарахування до складу нематеріальних активів

окремих об’єктів, які надійшли шляхом:

- придбання за плату в інших організацій або фізичних осіб;

- виготовлення господарським або підрядним шляхом;

- отримання від інших організацій або осіб безоплатно (згідно з договором дарування);

- внесення засновниками в рахунок їх вкладів до статутного капіталу;

- передачі в обмін на інше майно і іншим чином.Вибуття (списання) об’єкта нематеріальних активів також необхідно оформлювати відповідним актом. Але

типової форми такого документа також не існує, тому підприємства знову ж таки змушені використовувати

б л а н к а к т а н а с п и с а н н я о б ’ є к т а о с н о в н и х з а с о б і в (ф о р м а № О З- 4 ) .

17. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів.

1) отримано право на використання немат.активу

Дт-154, Кт- 631- на суму без ПДВ

Дт-64, КТ-631- з ПДВ.

2) Об’єктнематер.активу введено в господарський оборот

Дт-12,Кт -154

3) Безоплатно надійшов об’єкт нем.активу

Дт-154, Кт-42

4) об’єкт введено в оборот

Дт-12, Кт- 15.

5) надійшов об’єкт нем.акиву до статутного капіталу

Дт-154, Кт-46.

6) списано об’єкт немат.активу

Дт-133, Кт-12 – на суму зносу.

Дт-976,Кт-12 – на суму залишкової вартості.

7) нарахована амортизація об’єкта нем.акт.

Дт- 23, 91, 92, 93, 94 Кт-133

Синтетичнийоблікнематеріальнихактивівведуть на рахунку 12 «Нематеріальніактиви» за субрахунками:

121 «Права користуванняприродними ресурсами»,

122 «Права користуваннямайном»,

123 «Права на знаки для товарів і послуг»,

124 «Права на об'єктипромисловоївласності»,

125 «Авторські та суміжні з ними права»,

126 «Гудвіл»,

127 «Іншінематеріальніактиви».По дебету рахунка 12 «Нематеріальніактиви» та йогосубрахунківведутьоблікнадходження, по кредиту — вибуттянематеріальнихактивів.Операції по внесеннюзасновниками (учасниками) до статутного капіталунематеріальнихактивів у бухгалтерськомуоблікувідображаютьсязаписами:

1) в сумі, узгодженій сторонами, щопідлягаєвнесеннювідповідно до установчихдокументів:Д-т рах. 46 К-т рах. 40

2) на вартістьфактичновнесенихоб'єктівнематеріальнихактивів до статутногокапіталу:

Д-трах. 12 К-т рах. 46

Придбані за плату нематеріальніактививідображаютьсявиходячиізфактичнихвитрат на їхпридбання і доведеннядо стану, придатного до використання. При цьомуроблять записи:

1) на покупнувартістьоб'єктів:Д-трах. 154 К-т рах. 63 аборах. 685

2) на суму податкового кредиту по ПДВ:Д-т рах. 641 К-т рах. 63

3) на суму, перерахованупостачальникам (кредиторам) за придбаніоб'єктинематеріальнихактивів (включаючи ПДВ):Д-т рах. 63 К-т рах. ЗІ

4) оприбуткування на баланс придбанихоб'єктівнематеріальнихактивів:Д-трах. 12 К-т рах. 154

Облік вибуття нем.активів:

1)Списаннясуминарахованогозносу

об.єктівДт-133, Кт-12.

2Списаннязалишковоївартості

об'єктівДт-976, Кт-12.

3)Відображеннявитрат, пов'язаних з

реалізацієюнематеріальнихактивівДт-972, Кт-661.

4)Відображеннярізниціміжзалишко-

вою вартістюпереданих нема-

теріальнихактивів і справедливою

вартістюінвестиційДт-14, Кт-746.

18. Амортизація нематеріальних активів.

Нарахування амортизації нем.активів здійснюється протягом строку корисного їх використання який встановлює п-ство.

При цьому слід враховувати :

-строки використання подібних активів.

-моральний знос

-правові обмеження

очікуваний спосіб використання.

Суму нарахованої амортизації п-ства відображають збільшенням суми витрат п-ства і накопиченої амортизації нематеріальних активів.

П-ство має право самостійно обирати методи, за допомогою яких нараховуватиметься амортизація , якщо для окремого об’єкта нематеріального активу неможливо визначити який метод біль доцільно застосувати, то стандартом рекомендується обрати прямолінійний метод нарахування амортизації.

Під час розрахунку вартості що амортизується , ліквідаційна вартість прирівнюється до нуля.

Нарахування амортизації відображається такими проведеннями:

1) дт-83 кт-133 – якщо п-ство використовує рахунки 8 класу.

2) дт – 91,92, 93, 94 кт – 133- якщо п-ство використовує 9 клас рахунків.

Для обліку нематеріальних активів на п- стві та нарахування амортизації по них призначена форма ВНА-1 «відомість обліку нематеріальних активів і нарахування амортизації» затверджена наказом Мінфіну №30 від 11.02.98р.

19.Економічний зміст умови визнання та класифікація запасів.

Для здійснення виробничо-господарської діяльності п-ства і організації усіх форм власності та галузей економіки використовують записи.

запаси як економічна категорія використовуються в процесі продуктивності праці, мають вартісне значення і характеризують певні сусп.відносини,щодо володіння, розпорядження ними у процесі господарської діяльності..

за своєю сутністю запаси складають матеріальну основу нового продукту.

Відповідно до принципів організації Б.О запасів : запаси- це активи, які:

-утримуються для подальшого продажу за умов звичайної госп.діяльності.

-перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу.

-утримуються для споживання під час виробництва продукції.

запаси визначаються активами:

*якщо існує ймовірність того, що п-ство одержить в майбутньому економ.вигоди пов’язані з використанням цих запасів.

*їх вартість може бути достовірно визначена .

*до п-ства переходить право контролю над активом.

запаси класифікують за різними ознаками:

1) за економ.змістом:

-сировина, матеріали,комплектуючі вироби(для обліку використовують 20 рах)

-незавершене виробництво (23рах)

-малоцінні предмети(22рах)

-готовапрод.(26 рах)

-продукціяс.г виробництва(27 рах)

-товари(28 рах)

2) власні і залучені

3) за призначенням і причинами утворення: постійні і сезонні.

4) за рівнем наявності на п-стві:

-нормативні

-понаднормативні

5)за місцем знаходження:

-складські

-виробничі

-у дорозі

6)за сферою використання

-у сфері виробництва

-у сфері обігу

-у невиробничій сфері.

7) за наявністю на початок і кінець звітного періоду:початкові і кінцеві

8)за обсягом: обмежені і вільні.

9)за ступенем ліквідності:

-ліквідні

- неліквідні

10) за складом і структурою:

- виробничі

-запаси незавершеного виробництва

-запаси готової продукції

- запас товарів.

11) по відношенню до балансу:

- балансові

-позабалансові

12) за відношенням до права власності:

-власні

-тимчасово залучені

13) за походженням : первинні і вторинні.

20. Первісна оцінка запасів при їх надходженні на п-ство.

Оцінка запасів відіграє важливу роль при формуванні облікової політики п-ства, та організації обліку.

Оцінка запасів регламентується П(с)б.о. «запаси» відповідно до нього поділяють: оцінку при надходженні, при вибутті та на дату складання балансу.

Первісна вартість запасів при надходженні визначається залежно від способу їх надходження на п-ство.

Придбані запаси: їх оцінка здійснюється за первісною вартістю:

-з суми що сплачується постачальником за договором.

-з сум ввізного мита.

- з сум непрямих податків, що не відшкодовуються п-ству.

-з суми транспортно- заготівельних витрат.

-з доставки, підготовки до продажу, переміщення та доведення до стану продатного до реалізації.

При виготовлені запасів власними силами первісна вартість включає в себе собівартість виробництва відповідно до П(с)б.о.

При внесені до статутного капіталу первісна вартість = справедливій вартості погодженої із засновниками.

при одержанні безоплатно пер.вар.=справедливій вартості прийнятих запасів з урахуванням витрат на їх доставку.

При обміні на подібні активи пер.вар.=балансовій вартості переданих запасів, якщо балансова вар. перевищує справедливу.

При обміні на неподібні активи пер.вар.= справедливій вартості отриманих запасів.

Не включається до первісної вартості отриманих запасів, а відноситься до витрат періоду :

-понаднормові втрати і нестачі запасів.

-відсотки за користування послугами(фінансові витрати)

-витрати на збут

- витрати які не пов’язані з придбанням і доставкою запасів.

27-28.облік виробничого споживання та іншого вибуття запасів.

Виробничі запаси вибувають в основному при їх виробничому споживанні,використанні на виробництво, в основному у наслідок їх реалізації. Крім того існують інші напрямки вибуття запасів:-як внесок до статутн.капіт. п-ства; -безкоштовна передача іншим контр агентам;-псування,нестача,збитки від стихійного лиха.При виробничому споживанні списання вартості запасів та відображення операцій вибуття залежить від способу застосування плану рахунків.(рах.класу 8). Виробниче споживання запасів з використанням 8 класу відображ.: Д20 К80; Д23 К80.

У випаках коли п-ство не використовує 8 класи рахунків списання виробничих запасів здійснюється у дебеті рах.9класу та 23рах.Використання виробн.зап.на виготовлення гот.прод.робіт,послуг Д23 К20;Якщо виробн.зап. .використ.на цілі загально виробничого призначення Д21 К20;Використ.на адмін потреби Д92 К20.

Викор.зап.на дослідження,розробки та інші окремі цілі Д94 К20;Викор.зап. для здійснення будівельно-монтажних робік капітального призн Д151 К20;

Надлишкові запаси п-ства може реалізов.сторонній контрагент,для визн доходу у плані рах передбачено субрах.712,943.

Проведення будуть загальні для процесу реалізації.

Вибуття собіварт.прод. Д943 К20 → Д791 К942→Д791 К441;

Коли продаж виробн. зап.здійснюється з їх перед оплатою Д311 К681—розрахунки за авансами на суму передоплати з ПДВ;

Д643 К641 на суму податк.зобов’язань з авансових надходжень;

Д377 К712 на суму доходу з ПДВ;

Д712 К643 на ПДВ з продажу;

Д712 К 791 на чистий дохід від продажу;

Д943 К201 на собівартість проданого запасу Д791 К943 на включ.собівартість до складу фін.результату;

Д791 К441 на сум прибутку від продажу ; Д442 К791 на суму збитку;

При списанні запасів внаслідок їх псування,нестачі,коли винуватця встановити неможливо Д946 К20 на суму втрат,що віднос.за рахунок п-ства.або Д947 К20 на суму нестачі.;

При втраті запасів внаслідок стихійного лиха та надзвич.подій Д99 К20.

Зіпсуті цінності оприбутковуються за цінами можливого використання Д209 К75;Передача запасів до стат капіталу іншого п-ства Д14 К746 →Д746 К641→Д746 К20.

6.Облік надходження основних засобів При надходженні основні зособи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), втрачених для придбання (створення) необоротних активів. Одиницею обліку основних засобів є обєкт основних засобів. ОЗ п-ва можуть набувати внаслідрок:

- купівлі у інших п-ств ( Дт 152 Кт 63)

- внеску до статутного капіталу засновників п-ва ( Дт 46 Кт 40)

- власного виготовлення ( Дт 15 Кт 66 )

- обміну на інший актив ( на неподібний актив Дт 36 Кт 74; на подібний актив Дт 36 Кт 10)

- безоплатного отримання( Дт 152 Кт 42)

7.Облік вибуття основних засобів

Обєкт оз вилучається з активів у разі його вибуття внаслідок:

• безоплатної передачі

• невідповідності критеріям визнанням активом

Вибуття оз внаслідок ліквідації:

списано знос 131 10

відображ залишкову вартість ліквідованих оз 97 10

витрати на зарплату працівникам що ліквідують оз 97 66,65 і т.д

Безоплатна передача оз іншому п-ву:

Зменшено вартість оз на суму зносу 131 10

Відображено списання залишкової вартості оз 97 10

Відображено податкове зобов’язання 97 64

Списано витрати на фін рез 79 97

Вибуття оз може відбуватися внаслідок внеску до стат капіталу інших п-ств:

Відобр сума інвестицій згідно із засновницьким договором 14 74

Нарах под. зобов 97 64

Зменшено вартість оз на суму зносу 13 10 і т.д

Облік реалізації оз

П(С)БО 27 Необоротні активи установлює у випадках прийняття рішення про продаж оз обовязковість їх переведення зі складу необоротніх активів до складу оборотніх активів у тому періоді в якому таке рішення про продож було прийнято.Придбані активи які визнаються необоротними активами утримуванимидля продажу зараховуються на баланс за вартістю придбання.Необоротні активи які визнані утримуваними для продажу припиняють визнаватися у складі необоротних активів.Амортизація на такі активи не нараховується.

Вибуття оз внаслідок реалізації відображається такими проводками:

Включено основний засіб до групи вибуття:

1. сума зносу обєкта 131 10

2. залишкова вартість обєкиа 28 10

3. сума перевищення залишковоївартості обєкта над його справедливою варт 94 10

Відображено дохід від реалізації оз 37 71

Відобр под.зобовязання по ПДВ 71 64

Відобр собівартість реалізованих оз 94 28

Списано витрати повязані з реалізацією оз на фін. результати 79 94

Списано доходи від реалізації на фін.результати 71 79

Надійшла оплата від покупців 31 37

5. Документальне оформлення госп операцій з руху оз

Документування операцій з руху о.з здійснюється за допомогою таких форм:

ОЗ-1 Акт приймання-передачі оз( застосовується для оформлення зарахування до складу оз окремих об’єктів для обліку введення їх в експлуатацію)

ОЗ-2Акт приймання-здачі відремонтованих модернізованих об’єктів ( в 2-ох екземплярах один передається організації що здійснює ремонт інший в бухгалтерію)

ОЗ-3 Акт списання оз (використовується при оформленні вибуття оз при повному чи частковому їх списанні

ОЗ-4Акт на списання автотранспортних засобів( застосовується для оформлення списання легкового чи вантажного автомобіля)

ОЗ-5 Акт про установку пуск та демонтаж будівельної машини( Застосовується в будівельно-монтажних організаціях для оформлення передачі установки та пуску буд.машин)

ОЗ-6 Інвентарна картка обліку оз (записують якісні і кількісні характеристики оз)

ОЗ- 7 Опис інвентарних карток з обліку оз (для реєстрації інвентарних карток)

ОЗ- 8 Картка обліку руху оз (застосовується для обліку руху оз по класифікаційних групах при ручні обробці облікової документації

ОЗ-9 Інвентаризаційний список оз ( для пооб’єктного обліку оз за місця їх знаходження )

ОЗ-14 Рзрахунок амортизації оз ( для промислових п-ств)

ОЗ-14 Розрахунок амортизації оз ( для будівельних організацій)

ОЗ_16 Розрахунок амортизації по автотранспорту.

1. Ек зміст, умови визнання та класифікація о.з

Ек зміст: Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Умови визнання: Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

2.Класифікація о.з.:За функціональним призначенням розрізняють: виробничі невиробничі, За використанням: діючі і недіючі За групами: інвестиційна нерухомість, земельні ділянки,будинки та споруди,машини та обладнання трансп.засоби і т.д За належністю: власні і орендовані За видами д-ті: власні і орендовані.

29-30. порядок проведення інвентаризації запасів та облік її результатів

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб.Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальнимиособами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.склад комісії: • керівник (або його заступник);• головний бухгалтер (обов'язково);• керівники структурних підрозділів;• головні спеціалісти галузей і служб та ін.За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:

1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:Д 947 К 20;21;22 на суму втрат 2.Списується нестача, зарахована по пересортиці: Д 20 К 20 на суму пересортиці 3. Оприбутковуються виявлені лишки матеріалів (з включенням суми до валових доходів): Д 20 К 746 ;

4.Д947 К20 на суму нестач;5. Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 "Списані активи".6. Нестачі, віднесені за рахунок матеріально відповідальної особи:Д 375 К71; 7.Д375 К641 на суму ПДВ з нестач; 8.Д301 К375 відшкод нестачі або Д661 К3.

33.)економічна суть грошов.коштів та їх еквівалентів

Згідно з ПСБО4 під грошовими коштами розуміють готівку,кошти на рах.в банку та депозити до запитання. Під готівкою розуміють валюту укр.. та іноземну валютуу вигляді грошових коштів. Грошові кошти п-ства мають зберігатися в касі або на рах.в банку. Важливим для п-ства в процесі ведення господарської д-сті є правильна організація їх бух.обліку яка забезпечилаб контроль за їх наявністю та використанням. Основним завданням бух обл. розрахунків грош.коштів є:-правильна організація,своєчасне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;-своєчасне та правильне документування операцій з руху грошових коштів та розрахунків

;-забезпечення збереження грош.кошт.і цінних паперів у касі п-ства.;-контроль за витраченням грошових коштів;-своєчасне та правильне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості;-періодичне проведення інвентаризації грош.кшотів і дебіт.заборгованості.

37.БО інших грошових коштів

До інших грошових кошів відносять: 1) грошові документи; 2) інші грошові кошти. Грошові документи – це документи які виражені в еквіваленті грошових коштів сплачених за них та які дають право на одержання послуг. Грошові документи є бланками суворої звітності до них відносять: 1) поштові марки; 2)путівки; 3) марки державного мита; 4)проїздні квитки; 5) талони на харчування. Грошові кошти в дорозі – це кошти які тимчасово не знаходяться в касі підприємства або на рахунках в банку але належать підприємству. Це кошти: 1)здані касиром інкасатору 2)перераховані шляхом поштового переказу для зарахування на поточний рахунок 3) здані у вечірню касу банку 4)іноземна валюта перерахована на міжбанківські ринок для продажу. Облік грошових документів. Ведеться на рахунку 33 «інші кошти», на якому ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів. Рахунок

є активним по Дт – надходження грошових документів, по Кт – їх використання, сальдо є Дт і відображає суму придбаних грошових документів та грошових коштів у дорозі на звітну дату. Облік ведуть за їх номінальною вартістю, і собівартістю придбання. Субрахунки 331 «грошові документи в національній валюті» 332 «грошові документи в іноземній валюті» 333 «грошові кошти в дорозі в національній валюті» 334 «грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» Облік проїзд них квитків Ведуть спеціальній книзі де записують прізвище працівників які одержали проїздні квитки дата видачи чи повернення… П ісля закінчення їх терміну використання їх вартість відносять на витрати операційної діяльності: 1)оплачено вартість квитків Дт 371 Кт311 2)оприбутковано проїздні квитки Дт331 Кт371. За вартістю придбання складають запис Дт 08 «бланки суворої звітності» - цей запис здійснюється на номінальну вартість.

При використані проїздних квитків 1)Дт372 Кт331 – на облікову вартість

2)Дт92 Кт331 – на суму використаних бланків проїздних квитків

Невикористані бланки повертаються до каси 1) Дт331 Кт372 2)Дт791 Кт 92 – на списання витрат по використанню використаних документів на фінансові результати.

Облік путівок на санітарно курортне лікування та відпочинок Отримуються як правило від фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності… підприємство може придбати своїм працівникам путівки за рахунок власних коштів або з частковою компенсацією працівником 1) придбання путівок Дт371 Кт311 – на суму коштів перерахованого авансу з поточного рахунку за путівки придбані працівнику. 2) Дт641 Кт644 – на суму податкового кредиту 3)Дт331 Кт371 – оприбуткованої вартості путівок як грошових документів 4) Дт644 Кт371 – на суму податкового кредиту 5)Дт08 – на номінальну вартість 6) видача грошових коштів під звіт для придбання путівок Дт372 Кт301 7)оприбутковано Дт331 Кт372 8)Дт641 Кт372 9)Дт08

Продаж путівок, вартість якої повністю компенсована працівником

1)Дт377 Кт719 – на суму переданої путівки працівнику

2)на суму ПДВ Дт719 Кт641

3)на суму чистого доходу Дт719 Кт791

4)Дт949 Кт331 – собівартість проданої путівки

5)Дт791 Кт949

Видача путівки з частковою оплатою працівником

1)Дт377 Кт719-визначення доходу у сумі вартості переданої путівки.

2)Дт719 Кт641

3)Дт719 Кт791-чистий дохід

4)дт377(аналітичні рахунки працівників у частині часткового відшкодуванні вартості путівки) Кт377(анал.облік повної вартості оцінки)

Операції з обліку грошових документів за іншими операціями з грошових документів1)Дт311 Кт301(311)-придбаннягрош.документів за грошові кошти.

2)Дт331 Кт372-придбання грош.документів під звітним особам з підзвітних сум

3)Дт331 Кт501-придбання грош.документів за рахунок довгострокових позик

4)Дт331 Кт601-придбання грош.докуменів за рахунок короткострокових

5)Дт331 Кт 682,683-придбання грош.документів у порядку внутрішніх розрахунків

6)Дт08-на номінальну вартість.

Видача грошових документів

1)Дт372 Кт331-передача грошових документів підзвітній особі

2)Дт661 Кт331- передача працівникові з погашенням вартості за рахунок заробітної плати.

3)Дт92-94,99 Кт331-списання вартості документів за рахунок вартості відповідного виду діяльності.

4)Кт08

Для обліку грошових коштів в дорозі використовують 33 рахунок. По Дт- суми здані до банку,по Кт-суми зараховані на поточний рахунок. На 1 число кожного місяця сальдо 333 і 334 повинно збігатись з розміром виручки зданої до банківської установи в останній день місяця у вечірню касу, а також виручки зданої через інкасаторів та через поштові відділення. Облік грошових коштів в дорозі 1)Дт333 Кт301 – на суму грошових коштів зданих касиром для зарахування на поточний рахунок, а також грошових коштів переданих через інкасаторів

2)Дт333 Кт341,361,377 – на суму погашення дебіторської заборгованості у випадках коли кошти на звітну дату не зараховані на поточний рахунок банку

3)Зараховані кошти на поточний рахунок підприємства Дт311 Кт333

3)Якщо кошти в дорозі використовується для фінансування капітального будівництва Дт151 Кт333

4)У випадках погашення за короткостроковими позиками Дт601 Кт333

5)У випадках втрати коштів що знаходяться в дорозі в наслідок надзвичайних подій Дт99 Кт333

Придбання іноземної валюти 1)Дт333 Кт 311 – на суму грошових коштів уповноважених банком для придбання іноземної валюти 2)Дт312 Кт333 – на суму зарахованої іноземної валюти на поточний рахунок

Передача іноземної валюти для продажу 1)Дт334 Кт312 2)на суму собівартості реалізації Дт942 Кт334 3)на курсову різницю Дт311 Кт712

38.Облік еквівалентів грошових коштів

До грошових коштів прирівнюють еквівалент грошових коштів, які за своїм економічним змістом є поточними фінансовими інвестиціями. Це: інвестиції (короткострокові з терміном погашення не більше трьох місяців). Грошові еквіваленти відображаються у балансі у другому розділі активу за статтями «грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті» - 230; «грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті» стаття 240. Оскільки еквівалент грошових коштів є фінансовими інвестиціями то облік їх ведуть на 35 «поточні фінансові інвестиції», субрахунок 351 «еквівалент грошових коштів». По Дт351 відображають отримання облігацій цінних паперів, казначейських білетів, депозитних сертифікатів, депозитних договорів як еквівалент вкладених грошових коштів у вигляді фінансових інвестицій.

Придбання інвестицій у вигляді еквівалентів грошових коштів 1)Дт351 Кт311,312 – кошти перераховані на покупку облігацій цінних паперів з терміном до трьох місяців. 2)Кошти зараховані на поточний рахунок Дт311,312 Кт351 – на суму отриманого доходу від фінансових вкладень у грошові еквіваленти 3)У вигляді відсотків або девідентів Дт311,312,301 Кт731,732,733.

40.Визнання і класифікація дебіторської заборгованості

Визнання. У процесі господарської діяльності підприємств і організацій виникають взаєморозрахунки пов’язані з реалізацією готової продукції ,робіт, послуг, а також безготівкових розрахунків за продані товари. Моментом визнання доходу від реалізації є момент передачі права власності на реалізовану продукцію або товари. Від моменту виникнення доходу, відображення реалізації до моменту остаточного розрахунку за відвантажені товари, проходить певний час. Тому виникає дебіторська заборгованість. Згідно з ПСБО 10 Дебіторська заборгованість(ДЗ) – це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Дебіторська заборгованість є активом якщо: 1) покупцеві передані ризики і вигоди пов’язані з правом власності; 2)підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією; 3) сума доходу може бути достовірно визначена; 4) є впевненість що в результаті операції віДЗудеться збільшення економічної вигоди підприємства. ДЗ поділяється 1) довгострокова ДЗ – це сума ДЗ яка не виникає в ході нормального операційного циклу буде погашена після 12 місяців з дати балансу 2) поточна ДЗ – виникає у ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Класифікація ДЗ: 1.запричинами виникнення( -виправдана; -не виправдана;); 2.відносно операційного циклу(-поточна, -довгострокова); 3.за терміном погашення ( -термін оплати якої не настав, -несплачена в термін, -за якою минув строк позовної давності); 4.за об’єктами де виникає заборгованість ( -заборгованість за товари роботи послуги, -забезпечена векселями, - за орендою, - за податками та платежами, -інша заборгованість); 5.за ступенем вірогідності погашення (-стандартна, -підконтролем, -сумнівна, -безнадійна) .Сумнівнийборг- це поточна ДЗ за продукцію товари роботи послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна ДЗ- це поточна ДЗ щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

41.характеристика рахунків. Для обліку ДЗ у плані рахунків використовують рахунки класу 1 «Необоротні активи», 3 «Кошти розрахунки…».Рахунок 36 «рахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки : 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з іноземними покуцями», 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ». По дебету 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає ПДВ, акцизи та ніші податки, що підлягають перерахуванню до бюджетів та включнні у вартість реалізації. По кредиту – сума платежів які надійшли на рахунки підприємства банківських установ, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію ( роботи, послуги)

42.Оцінка дебіторської заборгованості

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховують відсотки, оцінюється та відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Теперішня вартість – це дисконтова на сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування) яка як очікується буде отримана для погашення цієї заборгованості. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов погашення. Види довгострокової ДЗ: 1)ДЗ за майно що передано у фінансову оренду. 2)довгострокові векселі одержані; 3)інша довгострокова ДЗ.

ДЗ за майно що передано у фінансову оренду – це сума мінімальних орендних платежів і не гарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню. Даний вид ДЗ відображається на рахунку 181 «Заборгованість за майно що передано у фінансову оренду».

Довгострокові векселі одержані – це векселі одержані у забезпечення довгострокової ДЗ які обліковуються на 182 «Довгострокові векселі одержанні». За Дт відображається отримання векселя за Кт – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні.

43-44.Б.О поточної ДЗ та резерву сумнівних боргів.

У системі обліку поточна ДЗ відображається за такими видами: 1)ДЗ за товари роботи послуги яка забезпечена або не забезпечена векселями 2)ДЗ за розрахунками з бюджетом, за виданим авансом з внутрішніх розрахунків. 3) Інша ДЗ.

ДЗ за товари роботи послуги не забезпечена векселями виникає коли підприємство реалізує свою продукцію, товари роботи послуги в кредит. Така ДЗ визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації і оцінки за первісною вартістю сума доходу від реалізацій визначається угодою між продавцем і покупцем як справедлива вартість компенсації яка підлягає утриманню. Поточна ДЗ за товари роботи і послуги видуть на субрахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Облік поточної ДЗ ведеться на рахунках наступному порядку: 1)Реалізовані товари роботи послуги вітчизняному покупцю

А)Дт 361 Кт 701 – на суму виручки від реалізованої готової продукції

Б)Дт 361 Кт 702 – на суму виручки від реалізації товарів

В)Дт 361 Кт 703 – на суму реалізованих робіт і послуг

Г)На суму ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету:

Дт 701-703 Кт 641

І на суму чистого доходу

Дт 701-703 Кт 791

Д)насуму фактичної собівартості реалізованої готової продукції

Дт 901-903 Кт 26,27,28,23,21

Е)собівартість реалізованих робіт, послуг включених до складу фінансових результатів Дт791 Кт901-903

Є)погашення ДЗ грошовими коштами Дт311,301 Кт361

Ж)коли ПДЗ погашення шляхом взаєморозрахунків Дт63,68 Кт361

На первісну вартість ДЗ за реалізовану продукцію товари роботи послуги впливають події 1)надання покупцю торгівельних знижок або знижок з обсягу реалізації; 2)надання покупцю знижок після реалізації; 3)повернення товарів від покупців. Знижки після реалізації – це знижки за довгострокову оплату їх сума повинна відображатися на рахунках БО. для цього використовують 285 «торгова націнка», 704 «Вирахування з доходу». При поверненні товарів від покупців зменшується сума ДЗ: Дт704 Кт361,301. Та одночасно запис на суму ПДВ: Дт704 Кт641. Облік ДЗ забезпечений векселями ведуть на рахунках 34 «Короткострокові векселі одержання». Векселі відображені у балансі за номінальною вартістю. Сума нарахованих відсотків за векселями підлягає оплаті наступному звітному періоді.

45.ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

- заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка

- відображається в балансі орендодавця;

- надання позик іншим підприємствам;

- надання позик фізичним особам;

- заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожежі,

- повені, крадіжках тощо.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду.

Заборгованість (борг) - це боргові зобов'язання, що виникають внаслідок видачі векселів, випуску облігацій тощо.

Реєстр дебіторів - регістр аналітичного обліку розрахунків з дебіторами.

1.1. Відображення довгострокової дебіторської заборгованості в Плані рахунків

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості передбачено рахунок 16. Рахунок 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" -активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів, довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб.

По дебету рахунку 16 відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту - її погашення (списання) або переведення до складу поточної. Рахунок має такі субрахунки: 161 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду", 162 "Довгострокові векселі одержані", 163 "Інша дебіторська заборгованість".

На субрахунку 161 відображаються чисті інвестиції орендодавця у : фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 "Оренда".

Субрахунок 162 призначений для обліку веселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Призначення субрахунку 163 - облік довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість", зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Обліковим регістром по рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" є журнал-ордер № 8, який ведеться в розрізі субрахунків (див. додаток 1).

Сальдо (залишок) по рахунку 16 відображається в розділі 2 активу балансу (рядок 050).

1.2. Облік довгострокових векселів одержаних

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки може безпосередньо використовуватись для погашення боргових зобов'язань.

Вексель — це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель відноситься до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред'явленні.

Розрізняють прості та переказні векселі.

Простий вексель (соло) - письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.

Переказний вексель (тратта) - письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Простий вексель виписується позичальником із зобов'язанням сплатити борг кредитору. Переказний вексель - це вимога кредитора до позичальника сплатити кошти третій особі - ремітенту.

2. Облік іншої дебіторської заборгованості

До іншої дебіторської заборгованості відноситься видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків. Видача позик підприємством може проводитись, якщо вона передбачена статутом або іншим аналогічним документом підприємства та при наявності оформлених належним чином документів.

Видача позики повинна бути оформлена договором в письмовій формі. Обов'язковими елементами договору повинні бути: предмет договору, розмір та порядок видачі позики, термін, на який вона видається, порядок погашення, відповідальність сторін та юридичні реквізити сторін.

Видача позик здійснюється як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань, згідно із заявою працівника.

Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується.

Позика може видаватись на будь-який термін. Повернення позики може визначатись числом місяців або календарним періодом. Якщо термін повернення не встановлюється або визначається моментом вимоги, то в цьому випадку працівник повинен повернути гроші в 7-денний термін з дня пред'явлення вимоги.

Основні бухгалтерські проводки по іншій дебіторській заборгованості відображені в:

1)Видано з каси довгострокову позику працівнику Дт163 Кт30

2)Проведено раніше перерахований аванс в рахунок довгострокової дебіторської заборгованості Дт163 Кт371

3)Реалізовано необоротні активи Дт163 Кт74

4)погашено працівником довгострокову позику основними засобами Дт10 Кт163

5)Отримано в касу кошти в погашення довгострокової позики Дт30,31 Кт163

6)Відображено суму неповернутої позики Дт374 Кт163

7)переведено довгострокову ДЗ до розряду поточної Дт377 Кт163

8)Погашено неповернуту частину безпроцентної позики за рахунок прибутку підприємства Дт 443 Кт163

9)Утримано із заробітної плати працівника неповернуту довгострокову позику Дт66 Кт163

10)Списана довгострокова ДЗ внаслідок надзвичайних подій Дт99 Кт163

3. Первісна, або історична вартість основних засобів — це фактична вартість їх придбання або фактичні витрати на створення даних засобів (наприклад, витрати на будівництво виробничих будівель, споруд, на формування основного стада, робочої худоби тощо). До первісної вартості основного засобу включають ціну його придбання або оплату за виконання будівельно-мон¬тажних робіт, витрати на страхування ризиків доставки вказаного засобу, суми непрямих податків у зв’язку з його придбанням і деякі інші. Первісна вартість основного засобу може бути збільшена на величину витрат, пов’язаних з таким його поліпшенням, за якого збільшується майбутня економічна вигода від використання цього засобу.

32.Облік МШП ведеться на 22 рахунку.До МШП належить:предмети що використовуються не більше 1 рік.( Інстументи одяг інвентар) За Дт придбання за Кт вибуття.

При поверненні на склад з експлуатації таких предметів що придатні для подальшого використання вони оприбутковуються за Дт22 Кт 71. Проводки: 1 Надходження Мшп 22 23

2 Оприбутковано МШП від демонтажу браку 22 24

3 Оприбутковано МШП від підзвітних осіб 22 372

4 Погашеня заборгованості перед ь п-вом 22 46

5 Надходження МШП від постач 22 63

6 Надходження МШП на безоплатні основі 22 745

7 Списання МШП 15 22

8 Списання МШП на в-цтво …

23,91,92,93 КТ 22

31. Одним із видів витрат що формують первісну вартість запасів придбаних за плату є ТЗВ. ТЗВ включають витрати:на заготівлю запасів,оплату тарифів,завантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів до місця їх використання,витрати на страхування ризиків.Витрати на транспортування вкл.:витрати на підготовку ,зберігання,і доставку запасів. Фактична собівартість вибулих запасів є сумою вартості за цінами постачальників та вартості ТЗВ.

Методи розподілу ТЗВ: метод прямого підрахунку(коли можна точно визначити витрати пов’язані із транспортуванням запасів у вартісному виразі)

Метод середнього відсотка ( полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку ТЗВ на початок місяця і ТЗВ за звітний період)

Проводки: 1 Оплачено послуги автотрансп п-ва 37 31

2 Сума под кредиту 641 644

3 Підписано акт наданих транспортих послуг 203 63

4 Податковий кредит 64 63 \

5 Передана сировина у виробництво 23 201

6 Списано суму ТЗВ 23,92,91 Кт 203

47. Згідно з наявною практикою необоротні активи можна класифікувати за такими ознаками :

галузевою належністю;(закладів охорони здоровя,освіти,науки,культури)

функціональним призначенням;( основні і допоміжні)

матеріально-речовою формою;(матеріальні нематеріальнв)

ступенем використання;( діючі недіючі )

належністю.( власні орендовані)

48. 1.Прямолінійний(діленням вартості що амортизується на срок корисного використання об’єкта) 2. Виробничий (ділення вартості яка амортизується як дабуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації) 3 В першому місяці використання обєкат 50% вартості амортизується а решта вартості амортизується у місяці вилучення з активів

4 У першому місяці використання амортизується 100% вартості) П(С)БО 7 «Основні засоби», передбачає використання п*яти методів амортизації. До них належать:метод прямолінійного списання;

метод зменшення залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний метод; виробничий метод;

Прямолінійний метод полягає у тому, що «річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Метод зменш залиш вартості

Суть даного методу полягає в визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з залишкової вартості такого об’єкту на початок звітного року чи з початкової вартості по введених на протязі року об’єктам.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Цей метод є різновидом методу зменшення залишкової вартості.

Норма амортизації в цьому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання.

Кумулятивний метод Річна сума амортизації в цьому методі визначається як добуток амортизуючої вартості й кумулятивного коефіцієнта:

де — кумулятивний коефіцієнт;

— первісна вартість;

— ліквідаційна вартість.

Виробний метод

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

50. Вибуття і надходження немат активів. У процесі господарської діяльності відбувається поступове вибуття необоротних активів з таких причин:

а) непридатності для подальшого використання; б) виявлення в результаті інвентаризації як недостачі; в) моральної застарілості; г) фізичного зношення; д) пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха;

е) необхідності знесення у зв’язку з будівництвом нових об’єктів чи зруйнування внаслідок атмосферного впливу й тривалого використання.

Серед напрямків вибуття виокремлюють:продаж;

безоплатну передачу;

списання через ліквідацію. Організація обліку вибуття необоротних активів передбачає:визначення нормативної бази;

встановлення порядку списання необоротних активів;вибір носіїв інформації для відбиття операцій з вибуття;

розробку облікових номенклатур за зазначеним напрямом;

встановлення графіка руху носіїв інформації відповідно до таких документів: Інші необоротні матеріальні активи надходять на підприємство в результаті їх придбання, створення власними їй або безоплатного отримання.

39. Після інвентаризації ревізор починає ревізію касових операцій. Вона проводиться суцільним методом перевірки видаткових та вибірковим методом перевірки прибуткових касових документів. При цьому перевіряється правильність їх оформлення й законності здійснення касової операції.

У процесі ревізії потрібно перевірити, чи не суміщали виконання обов'язків касира особи, які працюють на посаді бухгалтера; чи не отримували виручку від реалізації матеріальних цінностей особи, зв'язані з їх виробництвом або відповідальні за їх зберігання.

Перевіряючи касову дисципліну, слід сконцентрувати увагу на можливих випадках використання грошей не за цільовим призначенням із сум, що отримані на виплату заробітної плати, використання касової виручки понад установлені норми, на своєчасність повернення до банку невикористаних коштів, а також їх повноту, здачу в банк сум за іншими надходженнями.

При складанні прибуткових та видаткових касових ордерів вказується підстава їх складання. Дані документи повинні бути погашені штампом або написом «Оплачено», «Одержано» із зазначенням дати і підписом касира. Відсутність штампів погашення створює умови для повторного їх використання. При перевірці прибуткових та видаткових касових ордерів потрібно також перевіряти додані до них документи.

Під час перевірки журналу реєстрації слід звернути увагу на роздільну нумерацію прибуткових і видаткових касових ордерів. Під час ревізії доцільно вияснити, чи не передав керівник свого права першого підпису іншій особі, виявити факти видачі грошей за ордерами чи платіжними відомостями, підписаними лише головним бухгалтером.

Під час проведення ревізії касових операцій обов'язково вивчаються матеріали попередніх зовнішніх перевірок, наявність актів раптових інвентаризацій кас, що повинні проводитись комісією підприємства, акти передачі касової готівки на період відпустки касира та наявність наказів по підприємству. За допомогою ревізії слід звірити дані видаткових касових ордерів з сум готівки, яку було здано до банку за квитанціями. Ревізору необхідно звернути особливу увагу на ці моменти, тому що внаслідок допущених тут «помилок» проводяться записи на рахунки, що дають можливість списувати суми, які розкрадаються. Ревізор повинен зіставити суми, що позначені по дебету рахунка «Каса», із записами по кредиту кореспондуючих рахунків у відповідних журналах-ордерах, а по операції, що відображені по кредиту цього рахунка, - з кореспондуючими рахунками по дебету, у відповідних відомостях. Записи журналів-ордерів та відомостей звіряються із записами в Головній книзі.

46 Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. До складу необоротних активів належать земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, частини будинків, які на правах власності належать установі, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності.

БО інших нематерюактивыв ведеться на 11 рах. Амортизація ІНМА може нараховуватися прямолінійним та виробничими методами. Проводки:

1 Введено в експлуатацію ІНМА 11 153

2 Отримано актив від учасника 11 46

3 Відображено витрати по ліквідації 976 66,65,13

21.Оцінка запасів при їх вибутті ( характеристика методів вибуття запасів та особливості їх застосування). Важливе значення для належного обліку запасів та відображення їх у звітності має оцінка запасів при їх вибутті. П-ства відповідно до П(с)БО 9 надається можливість вибору методів оцінки вибуття запасів , що обов’язковому порядку відзначається в наказі про облікову політику п-ства. П(с)Бо 9 містить 5 методів оцінки вибуття запасів: 1.метод ідентифікованої собівартості. 2.метод середньозваженої собівартості. 3. Метод ФІФО. 4. Метод нормативних запасів. 5. Ціни продавання. Метод ідентифікованої собівартостізастосовується при списанні (вибутті) запасів у випадках невеликої номенклатури запасів та наявності можливості визнач. Собівартість одиниці кожного виду запасів індивідуально. Використання п-ства у випадках спеціальних замовлень , виконання проектів тощо. При цьому методі відслідковується рух кожної одиниці запасів та є можливість визначити вартість на будь-яку дату вибуття такого запасу і собівартість залишків на звітні дати. При застосуванні даного методу рух вартості запасів співпадає з фізичним рухом цього запасу, а отже вартість відпущеного запасу обліковується за кожною конкретною фактичною собівартістю конкретного запасу такий метод неможевикор. , якщо п-ство має велику номенклатуру запасів. Метод середньозваженої собівартостізастосовується для оцінки запасів однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Розрахунок середньозваженої вартості одиниці запасу здійснюється за окремі періоди на момент вибуття і визначення діленням сумарної вартості залишку на початок місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці (періоді) -середньозважена собівартість ЗВ – вартість залишку запасу на поч.. місяця НВ – вартість запасів, що надійшли за звітний період ЗК – к-сть запасів на початок звітного місяця МК – к-сть запасів , що надійшли за звітний перод. Метод можна заст.. для оцінки взаємнозамінних запасів. Недоліком є складність визначення середньої ціни в умовах коли виробничі запаси надходять у великих кількостях і витрачаються щоденно. У даному випадку він є трудомістким і неабсолютно точним. Переваги – те , що вартісні показники запасів як надходження так і вибуття можна розрахувати в момент такого надходження чи вибуття. За цим методом собівартість вибуття можна розрахувати як на конкретну дату, так і за певний період вибуття. Метод ФІФОвикористовується для оцінки вибуття запасів з врахуванням наступної умови : запаси використовуються в тій послідовності , в якій вони надходили на п-ство і першими відпускають ті запаси, які надійшли раніше. Відповідно вартість вибуття запасу відображені за цінами останніх за часом надходження запасів. Даний метод застосовується до таких видів запасів як фрукти, овочі, продукти харчування, коли такі запаси доцільно відпускати першими ізза усунення випадків їх псування. При застосуванні цього методу рух вартості запасів у точності не співпадає з рухом у натуральному вираженні, але наближається до нього. Чим частіше здійснюється придбання і відпускання запасів , тим точніше є це наближення при методі ФІФО . Перевагою застосування є його простота та відображення в балансі суми запасів за вартістю , яка приблизно збігається з їх ринковою вартістю. Недоліком є невиправдане завищення прибутку і як наслідок збільшення податку на прибуток. Метод нормативних запасівполягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції , робіт, послуг, для оцінки конкретного виду запасів, що використовуються для виготовлення цієї продукції. Норми витрат при цьому методі встановлюються з урахуванням норм. рівнів використання запасів праці, вироб. потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат і цін у нормативній базі норми витрат повинні регулярно переглядатися і уточнюватися. Використання на п-ствах промисловості зі складної технології, а також у сезонних галузях мат. в-цтва.При цьому методі виникає необхідність обліку відхилень фактичних цін. Такі відхилення , що відображаються в обліку списуються прямо на собівартість реалізованої продукції , а нормативна вартість вибуття запасу на Дтрах. 23 основне в-цтво чи на Дт інших витрат залежно від використання. Метод оцінки вибуття запасів за цінами продажу використовується на п-ствах роздрібної торгівлі з використанням середнього % націнки на товари. Середній розмір торг. Націнки визначається за формулою : ЗН – залишок націнки на тов.. на початок звітного місяця. ПН – сума націнки на тов.. , що надійшли за звітний період. ЗВТ – залишок вартості тов.. на початок звітного пероіду. ПТ – вартість товарів, що надійшли за звітний період. Сума торгівельної націнки , що пропадає на реалізовані товари визначається як добуток сер. % торг. націнок та вартості продажу товарів. РТ – реалізація товарів. Собівартість вибуття запасу визначається як різниця між продажною вартістю та сумою торг. націнок.

22.Оцінка запасів на дату балансу З П(с)БО9 « запаси» визначено:

24. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

25. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

26. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

27. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

28. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

У випадку коли на дату складання балансу відбулося зниження вартості запасів або коли вони зіпсовані чи втратили економічну вартість потрібно відобразити записи за чистою вартістю реалізації. Сума на яку проводиться уцінка списується на витрати звітного періоду. Якщо після проведення уцінки запасів їх чиста реалізаційна вартість знов збільшується проводиться дооцінка. Оцінка запасів на дату складання балансу на незначному рівні інфляційних і циклічних коливань цінзапаси доцільно обліковувати за вартістю їх придбання.

23.Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності

У фінансових звітах відносно запасів необхідно закрити інформацію про:

- облікову політику відносно оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

- загальну балансову вартість запасів  втому числі за прийнятими компанією класифікаціями;

- балансова вартість запасів, відображена за чистою вартістю реалізації;

-  балансова вартість запасів, які передані як застава для гарантій зобов’язнь;

- деяких інших обставин;

 Інформація про балансову вартість різних видів запасів та ступінь змін їх вартості на водиться у фінансових звітах з огляду її корисності для користувачів у розрізі таких класифікаційних груп:

-         виробничі запаси;

-         матеріали;

-         незавершене виробництво

-         готова продукція

-         товари.

Якщо компанія використовує для визначення собівартості метод ЛІФО то слід розкрити додатково інформацію про різницю між сумою запасів в балансі та :

а) сумою нижчою з двох – тією, яку отримано при використанні методу ФІФО та чистої вартості реалізації;

або:

б) сумою нижчою з двох – поточною вартістю на дату балансу та чистою вартістю реалізації.

Також у фінансових звітах слід розкрити:

а) собівартість запасів, що визначені як витрати протягом певного періоду;

або:

б) операційні витрати, пов’язані з доходом і визнані як витрати протягом певного періоду та класифіковані за їх характером.

Собівартість запасів, що визнані витратами протягом періоду складається з тих витрат, які були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів,  нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормованих виробничих витрат запасів. У окремих обставинах може бути виправдане включення інших витрат, наприклад на збут.

При використанні компаніями інших форм звіту про прибутки та збитки може виникати потреба розкриття інших сум таких як сума операційних витрат, пов’язаних з доходом періоду тощо.

11Облік ремонту та іншогополіпшенняо.з.

Витрати на ремонт поділ на 2 види:

1.витрати які призводять до збільш майбутніх економ вигод від первісно очікуваних від використ даного об’єкта(модернізац,модифікац,добудова,реконструкція). Такі витрати визнач капітальними інвестиціями і вони збільшують первісну варт о.з. облік таких витрат ведуть подібно до обліку подібного до капіт інвестицій.

2.витрати які не призводять до збільшення майбутніх економ вигод(витрати на ремонт о.з та їх пізтрим у належному технічному стані). Такі витрати включ до складу витрат звітного періоду залежно від функціонального признач о.з.

Облік таких витрат ведуть 2 способами:

І. Використано виробн. запаси на ремонт о.з. Дт23,91,92,93,94 Кт20

Нарахов заплата робітниками задіяним у ремонті Дт 23,91….Кт66

Здійснено нарахув внеску на соц. Заходи Дт 23,91….. Кт 65

Відображ вартість послуг сторонніх організацій Дт 23,91……Кт68

ІІ. Всі понесені витрати спочатку відображаються за Дт 23»В-во» по завершенні ремонту списуються в Дтрах обліку витрат в залежності від функціонально признач о.з