4.4. Економічна ефективність заходів з поліпшення охорони праці.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони прані здійснюється в такому порядку:

- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників;

- визначаються витрати на реалізацію заходів;

- розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

- розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Після проведення аналізу робочого місця було з'ясовано, що воно не відповідає встановленим вимогам. У зв'язку з цим пропонується організувати робоче місце наступним чином:

– висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працюєменеджер, повинна складати 720 мм;

– оптимальний розмір поверхні столу 1600 х 1000 мм.

Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами за глибиною 650 мм. Робочий стіл повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15^о до поверхні столу. Довжина підставки - 400 мм, ширина - 350 мм. Відстань клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить працівнику зручну опору для передпліч. Відстань між очима й екраном монітору має складати 40-80 см; – робочий стілець повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 – 110^о.

Виходячи з результатів аналізу робочого місця, враховуючи напруженість праці пропоную скоротити час роботи за комп'ютером, робити перерви 10-15 хв. через кожних дві години.

Персонал ТЗОВ «Озерний край» навчений діям при надзвичайні ситуації.

Але навіть за таких нормальних умов роботи необхідне вдосконалення роботи за комп'ютером, збільшення працездатності й збереження здоров'я персоналу. У зв'язку з цим, пропонується установка іонізатора повітря, яка виробляє заряджені іони, позитивно які впливають на стан людини. Також планується використання захисних екранів телевізорів і спеціальних коригувальних комп'ютерних очок.

З використанням захисних екранів знижується рівень ультрафіолетового проміння - на 100%; електромагнітного поля - на 99,4%; електростатичного поля - на 99,1%; залишкових відблисків - на 99%. Антибликові властивості захисного екрана дозволять комфортніше розмістити монітор на робочому місці й відповідно знизити навантаження очей. З використанням екрана значно поліпшується якість зображення, підвищується контрастність, знижується кількість відблисків. Також можливо використання комп'ютерних очок, які мають такі властивості: поглинають шкідливе для сітківки і кришталика ока УФ-промені, оптимізують спектральний склад видимого світла, підвищуючи розрізнювальну здатність очей; сприяють активному відновленню функціонального стану тканин ока; знімають застійні явища у судинах ока; підвищують працездатність і знімають почуття втоми і сонливості; знижують до необхідного ступеня сприйняту яскравість екрана; забезпечують поліпшення контрастності сприйманого зображення. Тривалість роботи із застосуванням даних очків контролюється індивідуально і тільки від стану комфортності.

Заходи з покращення охорони праці та витрати коштів відображено в таблиці 4.6.

Соціально-економічна ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов праці потягне позитивні результати у досягненні мети всієї організації. А саме:

Таблиця 4.6

Заходи з покращення охорони праці та витрати коштів

№ п/п	Зміст заходів	Вартість робіт, грн.	Терміни виконання заходів	Відпові- дальний
1.	Робочі столи (3 шт.)	1200	Протягом року	менеджер
2.	Встановлення іонізатора повітря	900	Протягом року	менеджер
3.	Використання захисних екранів	150	Протягом року	менеджер
4.	Використання спеціальних коригувальних комп'ютерних очок. (3 шт)	420	Протягом року	менеджер

1.Зростання продуктивності праці завдяки підвищенню працездатності, внаслідок зниження втомлюваності, викликаної несприятливими виробничими умовами.

2. Збільшення ефективного фонду робочого часу завдяки скороченню втрат, пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю через хвороби і травми, викликані несприятливими умовами праці.

3. Річний економічний ефект через економію витрат на виплати у зв’язку з профзахворюваннями, зменшення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці і т. ін.