49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.

Статеве виховання – складова загального процесу вих.-ї роб.школи, сім’ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей та молоді.

1. Врахування вікових особливостей школярів. Знання вихователем проблем, що можеть виникнути на різних етапах статевого роз-ку, дає змогу краще зрозуміти стан особистості школяра і педагогічно доцільно будувати стосунки з ними, організовувати вих.-й вплив.

2. Зосередитися на формуванні якостей, які б запобігли відхиленням від норми у статевій поведінці, підготовці до сім-го життя.

3. Виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу гідність, прищеплювати повагу до представників протилежної статі (особливо у підлітковому віці), особливо до жіночої, щоб юнак бачив у неї дівчину, подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать.

У молодших класах: діти знайомляться з поняттями як сім’я, шлюб, права і обов’язки членів сім’ї, взаємодопомога, сім-ні традиції, материнство і батьківство, статеві відмінності, розподіл обов’язків.

У середніх і старших класах: розкривається моральна краса рідного народу, уявлення про щастя, під яким розуміють не лише кохання та сім-не благополуччя, а й правильний вибір свого місця у житті. Знайомляться з розвитком сімейно-шлюбних відносин, історією моногамного шлюбу, з сім’єю як соц-м явищем, зі змістом основних положень законодавства про сім’ю, шлюб, державний захист сім’ї та дитинства.

Форми роботи:

1. Уроки біології, курс «Етика і психологія сімейного життя».

2. Позакласна робота6 бесіди, лекції, диспути, конференції.

3. Родинне виховання. Завдання сім’ї: вихов-ня жіночості та мужності; статева просвіта; сексуальне вих.-ня; формування досвіду нестатевої любові; підготовка до виконання подружніх ролей.

Підліткам необхідний душевний контакт з батьками.

50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.

Трудове вих. - це процес затучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Людина розвивається духовно і фізично тільки в процесі праці. Без праці вона деградує. У процесі фізичної праці в учнів розвивається мускулатура, координація і точність рухів, зграбність сила, витривалість. Праця сприяє розумовому розвитку. Трудове виховання здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Трудове навчання від першого класу і до закінчення школи. Виховна ефективність праці зростає при умові, що учні самі є її організаторами. Виховувати любов до праці, формувати труд, уміння і навички треба починати з раннього віку. Трудове навчання - це спеціально організований педагогічний процес, направлений на вироблення у школярів трудових умінь і навичок, прийомів трудової діяльності.

Професійна орієнтація - ознайомлення учнів з різними професіями і надання допомоги у її виборі. Трудове виховання - це цілеспрямована діяльність педагогів, по формуванню у школярів бажання та потреби, а також звички та вміння працювати.

Завдання трудового виховання:

1. вироблення відношення до праці як до джерела добробуту та благополуччя, виховну працьовитість.

2. формування стійких переконань в необхідності праці, виховної потреби чесно працювати,

3. вироблення звички працювати з власної волі, а не з примусу.

4. виховання поваги до людей праці які створюють матеріальні і моральні цінності, а також до результатів праці.

5. формування у школярів трудових вмінь і навичок, високої культури праці, вміння працювати як індивідуально так і в колективі.

6. розвиток у дітей інтересу до різних видів праці з метою свідомого вибору професії.

При організації розумової праці необхідно враховувати біоритми. 3 8-12 год. найбільша активність, до 16 - спад. 16-22 підйом активності, з 22-різкий спад. Дотримування режиму праці і відпочинку: молодші - 1 година, середні класи - 1.5 години, старші - 2 години.