- •Міністерство аграрної політики та продовольства України двнз «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра землеробства
- •М. Херсон – 2014 рік зміст курсової роботи
- •Розділ 1 характеристика народногосподарське значення турмаліну та цікаві відомості про нього
- •Розділ 2 Морфологічна будова і характеристика основних властивостей підзолистого-буроземного кислого поверхнево глейового грунту на делювіальних суглинках
- •2.2. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак
- •2.3 Гранулометричний склад грунту
- •Класифікація грунтів за механічним складом (за м.О. Качинським)
- •2.4. Агрегатний склад грунту
- •2.5. Фізичні властивості
- •Оцінка щільності суглинкових та глинистих ґрунтів (за м.О. Качинським)
- •Оцінка шпаруватості ґрунтів (за м.О. Качинським)
- •2.6. Фізико-механічні властивості
- •2.7. Водні властивості
- •Межі швидкості водопроникності ( за м.О. Качинським )
- •2.8. Теплові і повітряні властивості
- •2.9. Агрохімічні властивості
- •2.9.1. Вміст поживних елементів у грунті
- •2.9.2. Гумус
- •Вміст і склад гумусу у верхньому горизонті зональних типів ґрунтів (за м.М. Кононовою)
- •Груповий і фракційний склад гумусу
- •Вміст гумусу (за Тюріним), %
- •2.9.3. Ґрунтовий розчин і його властивості
- •2.10. Класифікація заданого типу грунту
- •2.11. Сільськогосподарське використання
- •2.12. Агромеліоративні заходи по збереженню і підвищенню родючості
- •Водноерозійні і водоакумулятивні форми рельефу
- •Розділ 4 розрахункова частина курсовї роботи Завдання 4.1. Морфологія грунту
- •Завдання 4.2 загальні фізичні властивості ґрунту
- •Визначення щільності складення ґрунту не порушеної будови
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Завдання 4.3. Вміст в ґрунті гумусу
- •Основні показники гумусного стану грунту
- •Вміст водотривких агрегатів ґрунту, %
- •Завдання 4.5. Гранулометричний склад ґрунту
- •Розрахунок гранулометричного складу ґрунту
- •Розрахунок ґрунтово-гідрологічних констант
- •Вміст елементів живлення у заданому ґрунті
- •Фізико-хімічні властивості ґрунту
- •Склад водної витяжки, сума токсичних солей і розрахунок поливної норми
- •Визначення типу та ступені засолення ґрунту
- •Завдання 4.10. Рішення тестових завдань
- •Список використаних джерел
2.2. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак
Hd — дерново-гумусовий, слабоелювийований, темно-бурий, вологий, середньосуглинистий грудочкуватий з помітним горизонтальним діленням, ущільнений, перехід різкий
Не/gl — гумусовий, елювійований, глеюватий, жовто-бурий в верхній частині та білувато-оливковий в нижній, вологий, середньосуглинковий, грудочкуватй з помітном горизонтальним розділенням, пухкий, часті залізо-марганцеві пунктуації; перехід поступовий
Pmiglhn — змінений ілювіальний, глеюватий,мармуровидний бурі та охристі плями чергуються з білувато-оливковими затьоками по граням структурних окремостей, важкосуглинковий, призмовидно-кам'янистий, щільний у верхній частині присипаний залізо-марганцевими конкреціями, перехід поступовий
Pmigln — делювіальний суглинок, змінений, ілювійований, глеюватий, бурий з охристими плямами та білувато-оливковими затьоками по рідким тріщинам, вологий, важкосуглинковий, дуже щільний, залізо-марганцеві бобовини та пунктуації зустрічаються рідше, ніж в попередньому горизонті: перехід поступовий.
(Рис.
2.1)
грунтовий
профіль підзолистого буроземно кислого
поверхнево глейового грунту на
делювіальних суглинках
2.3 Гранулометричний склад грунту
Первинні грунтові часточки, представлені мінеральними зернами, органічними та органо -мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів, називаються механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частиками (ЕГЧ).
Таблиця 2.1
Класифікація елементарних ґрунтових частинок (за Н. Л. Качинським)
Розмір часток, мм |
Назва механічних елементів |
Група фракцій |
>3 |
Каміння |
Кам’яниста частка |
3-1 |
Гравій | |
1,0-0,5 |
Крупний пісок |
Фізичний пісок |
0,50-0,25 |
Середній пісок | |
0,25-0,05 |
Дрібний пісок | |
0,05-0,01 |
Крупний пил |
Фізична глина |
0,01-0,005 |
Середній пил | |
0,005-0,001 |
Дрібний пил | |
<0,001 |
Мул |
Перед колоїдна фракція |
0,0010-0,0002 |
Колоїди | |
0,000200-0,000001 |
Колоїди |
М.М.Сибірцев усі механічні елементи грунту поділив на дві групи фракцій: фізичний пісок (>0,01 мм) і фізичну глину (<0,01 мм), відокремивши в складі ЕГЧ скелет (часточки крупніші 1 мм) і дрібнозем (менші 1 мм).
Кожна фракція володіє певними характерними властивостями, по різному впливає на властивості грунтів, що пояснюється неоднаковим мінералогічним і хімічним складом, фізичними та фізико хімічними її властивостями.
Фракція каміння представлена переважно уламками гірських порід. За ступенем каменястості ґрунти поділяють на не каменисті - вміст каміння не перевищує 0,5%, слабокаменисті 0,5-5%, середньокаменисті - 5 10%, сильнокаменисті понад 10%. За тином каменястості ґрунти можуть бути валунні, галечникові та щебенюваті.
Гравій складається з уламків первинних мінералів. Високий уміст гравію в ґрунтах не впливає на обробіток, але створює не сприятливі властивості, такі як низька вологоємність, провальна водопроникність і відсутність водопідйомної здатності.
Піщана фракція - складається з уламків первинних мінералів, перш за все кварцу та польових шпатів. Ця фракція володіє високою водопроникністю, не набухає, не пластична, а також володіє деякою вологоємністю та капілярністю
Мул складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. З первинних подекуди зустрічаються кварц, ортоклаз, мусковіт. Мулиста фракція займає провідне місце у формуванні фізико-хімічних властивостей грунтів. Мул містить значну кількість гумусу та елементів живлення для рослин.
Колоїдна частина - найважливіша з точки зору формування обмінних властивостей та структури ґрунту.
Залежно від гранулометричного складу результати будуть різні:
- пісок - не утворює ні кульки, мі шнура;
- супісок - утворює кульку, розкачати шнур не вдається, утворюються тільки зачатки шнура;
- легкий суглинок - розкачується в шнур, але дуже нестійкий, легко розпадається на частини при розкачуванні або знятті з долоні;
- середній суглинок утворює суцільний шнур, який можна звернути в кільце з тріщинами й переломами;
- важкий суглинок - легко розкачується в шнур, утворює кільце з тріщинами;
- глина - утворює довгий тонкий шнур, котрий потім легко утворює кільце без тріщин.
Таблиця 2.2