Класифікація грунтів за механічним складом (за м.О. Качинським)

Назва грунту за мех. складом		Вміст ФГ,%	Вміст ФП, %
Піщаний	пухкий	0 - 5	100 – 95
	зв’язний	5 - 10	95 – 90
	супіщаний	10 - 20	90 – 80
Суглинковий	легкий	20 - 30	80 – 70
	середній	30 - 45	70 – 55
	важкий	45 - 60	55 – 40
Глинистий	легкий	60 - 75	40 – 25
	середній	75 - 85	25 – 15
	важкий	понад 85	менше 15

За гранулометричним складом верхнього горизонту буроземно-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти переважно крупнопилувато-середньосуглинкові, які містять у профілі різну кількість уламків твердих порід.

Для нейтралізації надмірної кислотності дані ґрунти потребують вапнування.

Таблиця 2.3

Гранулометричний склад, % на абсолютно суху наважку

Фракція, мм:	Глибина відбору зразка, см
	0-8	20-25	30-35	45-50	70-75	140-150	150-200
1-0.25	0, 36	0,38	0,74	0,50	1,94	0,22	0,31
0.25-0.05	18,84	10,47	9,26	11,85	7,46	10,58	8,69
0.05-0.01	40,80	51,60	51,10	45,25	45,05	37,85	40,70
0.01-0.005	9,00	9,65	9,65	7,15	8,00	7,45	7,05
0.005-0.001	11,60	12,50	12,55	12,65	13,40	9,65	10,25
<0.001	19,40	15,40	16,70	22,60	24,15	34,25	33,00
Сума < 0.01	40,00	37,55	38,90	42,40	45,55	51,35	50,30

2.4. Агрегатний склад грунту

Родючість ґрунтів, особливо важких за гранулометричним складом, значною мірою залежать від структури, яка визначає їх повітряний, водний, поживний та інші режими.

Структура - це сукупність у ґрунті агрегатів різних за розміром, формою, механічною міцністю і водостійкістю.

Структурність - це здатність ґрунту розпадатися на агрегати. Захаров виділив 3 типи структур ґрунту.За розмірами структурних окремостей розрізняють: макроструктуру - структура з діаметром агрегатних окремостей більше 0,25 мм. і мікроструктуру - діаметр комочків ґрунту в межах 0,25 – 0,01 мм.

Таблиця 2.4

Класифікація структурних агрегатів (за С.О.Захаровим)

Тип. КУБОПОДІБНА - рівномірний розвиток агрегатів по трьох осях
1. Брили ста	Неправильна форма і нерівна поверхня	І.Крупнобрилиста	>100
		2.Дрібнобрилиста	100-10
2. Грудкувата	Неправильна округла форма,нерівні округлі і жорсткі поверхні розлому, грані невиражені	З.Крупногрудкувата	100-30
		4.Грудкувата	30-10
		З.Дрібногрудкувата	10-2,5
		б.Пилувата	< 2,5
3. Горіхувата	Майже правильна форма, грані добре виражені,поверхня рівна, ребра гострі	7.Крупногоріхувата	>10
		8. Горіхувата	10-7
		9.Дрібногоріхувата	7-5
4.3ерниста	Майже правильна форма, інколи - округла звираженими гранями або жорсткими і матовими, або гладкими й блискучими	Ю.Крупнозерниста	5-3
		11. Зерниста	3-1
		12. Дрібнозерниста(порохувата)	1-0.5

II тип. ПРИЗМОПОДІБНА - розвиток агрегатів переважно по вертикальній осі
З.Стовпоподібна	Відмінності слабо оформлені, з нерівними гранями й заокругленими ребрами	ІЗ.Крупностовпоподібна	>50
		14. Стовпоподібна	50-30
		15. Дрібностовпоподібна	<30
б.Стовпчаста	Правильної форми з добревираженими вертикальнимигранями, округлою верхньою основою і плоскою нижньою	Іб.Крупностовпчаста	50-30
		17.Дрібностовпчаста	<30
7. Призматична	Грані добре виражені з рівною глянцюватою поверхнею	ІЗ.Крупнопризматична	50-30
		19. Призматична	30-10
		20.Дрібнопризматична	10-5
		21.Тонкопризматична	<5
		22.0лівцева (при довжині > 50 мм)	<10
ІІІ тип. ПЛИТОПОДІБНА -розвиток агрегатів переважно по горизонтальній осі
8. Плитчаста	Досить розвинуті “поверхні спайності” по горизонталі	23. Сланцювата	>5
		24. Плитчаста	5-3
		25. Пластинчата	3-1
		26. Листова	<1
9.Лускувата	Порівняно невеликі горизонтальні “площиниспайності” й часто гостріграні	27.Шкаралупувата	>3
		28.Груболускувата	3-1
		29.Дрібнолускувата	<1

Таблиця 2.5.

Оцінка структури ґрунту за вмістом водотривких агрегатів

Вміст водотривких агрегатів діаметром більше 0,25 мм, %	Оцінка структурного стану грунту
Менше 10	Відсутня
10 - 20	Незадовільна
20 - 30	Недостатньо задовільна
30 - 40	Задовільна
40 - 60	Добра
60 - 75	Відмінна
Більше 75	Надмірно висока

Вміст водотривких агрегатів (від 0,25 до 10 мм) складає 60-72%, а отже даний ґрунт володіє доброю структурою

Для оструктурення ґрунтів потрібно комплексно використовувати біологічні, хімічні, фізико-хімічні, фізичні та механічні методи. Однак головне-збагачення ґрунту високоякісним гумусом. Агрегування ґрунтів сприяють органічні і мінеральні колоїди, кореневі тяжі і гіфи грибів, мікроорганізми, різні солі і т. п. Велике значення в оструктурення ґрунту належить органічним добривам, а також трав'янистої рослинності (особливо багаторічної), яка пронизує ґрунт густою мережею коренів, розчленовує її на дрібні окремо. Крім того, виникає в результаті розкладання рослинних залишків перегній, який під впливом катіонів кальцію і магнію здатний давати нерозчинний у воді гель (ґрунтовий «клей»), просочує ґрунтові грудочки і міцно їх цементує, надає їм високу водостійких. Отже, для створення і збереження ґрунтової структури необхідно систематично і в достатній кількості вносити органічні і мінеральні добрива, проводити вапнування кислих і гіпсування солонцевих ґрунтів, обробляти ґрунту в стані фізичної стиглості, тобто коли вони добре пухкої, не мажуться і не дають брил; висівати багаторічні трави і культури, що дають високі врожаї і залишають після себе багато органічних залишків; впроваджувати штучне оструктурюванні ґрунтів за допомогою різного роду бітумів, криліумів і т. п.