31

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КНІВЕРСИТЕТ"

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для виконання курсового проекту згідно

з модульно-рейтинговою системою навчання

з дисципліни

"Технологія виробництва

продукції птахівництва"

студентам біолого-технологічного факультету

освітньо-кваліфікаційного рівня

6.090102 "Технологія виробництва і переробки

продукції тваринництва"

Херсон – 2011

УДК 636.5:636.083:636.082

Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету.

Протокол № від " " 2011 року

ПІДГОТУВАЛИ: Назаренко С.О., кандидат с.-г. наук, доцент

Ведмеденко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент

Карпенко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент

РЕЦЕНЗЕНТ: Вовченко Б.О., доктор с.-г. наук, професор,

завідувач кафедри годівлі

Назаренко С.О., Ведмеденко О.В., Карпенко О.В. Методичні рекомендації для виконання курсового проекту згідно з модульно-рейтинговою системою навчання з дисципліни "Технологія виробництва продукції птахівництва" – Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ. – 2011. – 32 с.

УДК 636.5:636.083:636.082

Назаренко С.О., 2011

Ведмеденко О.В., 2011

Карпенко О.В., 2011

ВСТУП

За темпами нарощування виробництва продукції сучасне птахівництво в більшості країн світу займає провідне місце серед інших галузей сільськогосподарського виробництва. Птахівництво забезпечує населення цінними дієтичними продуктами харчування (яйця, м’ясо, делікатесна жирна печінка, а промисловість – сировиною для переробки (пух, перо, послід і т.д.).

У загальному світовому балансі м’ясопродуктів доля пташиного м’яса з кожним роком зростає. Близько 70% м’яса птахів одержують за рахунок вирощування бройлерів, іншу частину – за рахунок молодняку курей, качок, індиків, гусей та інших видів, а також дорослих птахів після продуктивного періоду використання.

Удосконалення технології виробництва яєць і м’яса птахів усіх видів передбачає дотримання нормативних параметрів вирощування молодняку і утримування дорослого поголів’я, безвідходної переробки продукції.

Розвиток птахівництва залежить від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів усіх видів сільськогосподарських птахів, а також повноцінної і збалансованої годівлі та впровадження нової високоефективної технології. Ведення птахівництва на промисловій основі дає можливість отримувати якісну продукцію з високою ефективністю оплати корму. У добре організованих промислових господарствах від однієї несучки батьківського стада сучасних м'ясних кросів курей вирощують за рік 130-150 голів молодняку, або 300 кг м’яса при затратах корму 1,9 кг на 1 кг приросту живої маси, від несучки сучасних яєчних кросів курей отримують за рік 300-330 яєць, або 18-20 кг яєчної продукції високої поживності при затратах корму 2,1-2,3 кг на 1 кг яєчної маси.

Курсовий проект з дисципліни "Технологія виробництва продукції птахівництва" передбачає: поглиблення теоретичних знань, отриманих під час вивчення цього курсу, опрацювання практичних навичок в розробці технологічних проектів і розрахунків, прищеплення студентам вміння користуватись спеціальною літературою, довідковими матеріалами і комп’ютерною технікою.

Кожен студент зобов'язаний самостійно виконати курсовий проект, в якому подати короткі відомості про сучасний стан розвитку птахівництва в нашій країні, про досягнення науки в цій галузі, дати характеристику відповідному виду птахів, виходячи із сучасних найбільш розповсюджених порід, ліній і кросів, описати системи утримання, годівлі, племінної роботи. Зробити технологічні розрахунки, визначивши об’єми виробництва птахівничої продукції, рух поголів’я, витрати і потребу кормів та економічну ефективність впровадження проекту.

Розділ 1 Основні вимоги до написання курсового проекту

1. Загальні положення

1.1 Під час написання курсового проекту студент обов’язково повинен робити посилання на авторів літературних джерел, які досліджували питання, що вивчаються.

1.2 У курсовому проекті необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

1.3. Текст курсового проекту повинен бути рукописним, написаний чітким почерком. Дозволяється курсовий проект виконати за допомогою комп’ютера. Потрібно дотримуватися таких параметрів сторінок: ліве поле – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

1.4. Щільність тексту повинна бути однаковою ─ до 30 рядків на сторінці.

1.5. Заголовки структурних частин курсового проекту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”…. пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3....4 інтервалам. Кожну структурну частину КП починати з нової сторінки.

1.6. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють по середині нижнього поля сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список літературних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують відповідно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, показаних у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках), без врахування номеру розділу. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 2.

Формули в курсовому проекті (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, у яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітка” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:

1…………..

2…………..

Якщо примітка одна, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.