Воспитательные часы 1-4 класс
.pdfІ втрати, і подвиги Нам не забуть.
Ціною життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.
Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура.
Прошу всіх піднятися і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання. (Метроном відлічує хвилину.)
Прошу сідати.
Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів із активної зони ректора, який з радіоактивною хмарою перенісся на на величезній відстані.
Зелені луги, величезні гаї, тихоплинні річки - все стало мертвим. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.
Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, люди приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.
Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові. Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.
... а села нема. Втекло кудись село, Було колись село, Життя колись було...
Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.
Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.
Матір я взяв із села.
Авона мені з Києва Третій раз уже боса втекла.
Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачено величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.
Всі криниці в целофанових капшуках...
Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи додай на Десну зачаровану, З якої Київ п’є воду?
Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5млн га території України (32 райони шести областей), більша частина яких сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 млн. лісів.
У водах Дніпра, Прип’яті,Київського водосховища концентрація Радіонуклідів і через 6 років після аварії була у 10-100 разів вищою,ніж до аварії.
Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1000 тимчасових Могильників навколо АЕС і саркофаг над четвертим блоком, який вибухнув.Могильники вже сьогодні протікають,саркофаг з роками стає все більше радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.
Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас а й для кількох прийдешніх поколінь.
Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть.
Атривожне “бути чи не бути?”
191
Страшно над планетою висить. На Землі,у домі вселюдському, Протиріч і негараздів тьма.
Будьмо,люди,обережні в ньому, Іншого житла у нас нема.
Велике лихо спіткало нашу землю.Чорнобильська аварія стала для нас уроком,за який заплачено дорогою ціною.Тож не треба повторювати помилок.Давайте берегти оточуючий світ.Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.
За днями дні, мина повільно рік, За днями дні-другого немає. Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться повік.
Хай стане мир міцнішим у стократ, Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль-попередження,набат, Його уроків людство не забуде.
На цьому наша виховна година закінчується.Я сподіваюся,що ви не забудете історію рідного краю,пам’ятатимете імена тих людей,які пішли в небуття.
Дякую всім,хто брав участь у підготовці та проведенні години.
192
Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу.
Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення до таких понять, як «друг», «дружба»; розвивати в учнів загальнолюдські чесноти.
Хід заняття Учитель.Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему «Друг — це означає другий я!». Ми
поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот, спробуємо усвідомити значущість слова «друг», з'ясувати, яке значення дружби у житті кожного з вас.
•Це чарівна скринька(коробочка з заздалегідь підготовленими на папірцях запитаннями). Вона допоможе нам краще взнати один одного. Назвіть своє ім’я і дайте відповідь на питання. (Твоє хобі. Улюблений фільм, серіал. Чому? Найкрасивіша квітка. Чи доводилось дарувати комусь квіти? Які якості найбільше ціную в людях? Ким хочеш стати в майбутньому? Найцікавіша книга. Чому? Яким повинен бути вчитель? Мій улюблений предмет. Найкраще свято для мене – це… Улюблена пора року. Чому? Яку корисну справу зробив сьогодні (вчора)? Який подарунок хотілося б отримати до найближчого свята? Любиш мандрувати? Часто даруєш подарунки? Що допомагаєш робити мамі? Що найбільше не любиш робити? Найкращі співак, співачка, гурт. Яку музику слухаєш? Ображав людей? Просив у них пробачення? Де хотілося б провести літо? Що хотів би навчитися робити? Чи любиш тварин? Яких саме?)
Вчитель.У кожного на парті лежать гілочки.
А тепер послухаємо казку «Батьківський заповіт».
У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви легко здолаєте».
Учитель. Давайте зберемо гілочки в оберемок. Хай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.
Вчитель. Існує казкове королівство під назвою «Ламай-круши».Там немає друзів, всі сваряться, роблять один одному боляче. Давайте допоможемо жителям цієї країни. Зараз кожен ряд напише якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства. Переможе та команда, яка напише найбільше законів.
Наприклад. – Завжди прислухатися одне до одного. – Не брехати одне одному. – Не кривдити та не обзивати один одного. – Завжди підтримувати один одного. – Не залишати один одного в біді. – Завжди чинити по справедливості. – Завжди поступатися один одному. – Допомагати один одному. Ми обов’язково передамо ці поради мешканцям країни, в якій немає друзів. Якщо вони будуть дотримуватися цих законів, то знайдуть собі багато справжніх друзів.
Учитель. То що ж таке дружба?
Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Без друзів у наш час важко жити на світі.
У всі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона перевірялася кров'ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім'ї.
Учитель. Справді, знайти і мати друга — це щастя. А як знати, що ця людина — саме той друг, якого ти хочеш мати, що ця людина — допоможе, зрозуміє, підтримає.
Дружбу кожен розуміє по-своєму. Більшість із вас погодяться з думкою, що щастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні.
Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».
•А тепер намалюємо уявний портрет справжнього друга. Запишіть на листочках якості, риси, які мають бути у справжнього друга.
193
Учитель. Друзі можуть допомагати один одному у навчанні, вони проводять разом багато часу, відпочивають разом, часто бувають удома один в одного, довіряють усі таємниці. Дружба нерідко допомагає змінитися комусь на краще, друг повинен позитивно впливати на друга.
Нерідко буває таке, що дружба дійсно допомагає у житті, але друзі теж сваряться. Розглянемо деякі ситуації, де між друзями стаються різні непорозуміння.
Ситуація 1 До Ігоря додому прийшов Володя.
Володя. Вмикай телевізор, наші грають!
Ігор. Не можу. На завтра не підготував українську літературу. Володя. Облиш ти свої уроки, пропустимо ж перший період! Ігор. Вибач, Володю, але не можу. Вибач!
Володя. Бач, який ти, а ще другом називаєшся. Учитель. Чи правильно вчинив Ігор?
А що б ви зробили на його місці? Ситуація 2
У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати тому, що не хочу зрадити друга. Я сам її вимию».
Учитель. Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? Хіба справжній друг учинить так? Хто має вимити парту?
Ситуація 3 Катруся з подругою товаришують з дитинства, живуть в одному під'їзді, на одному поверсі.
Нещодавно Катруся дізналася, що подруга за її спиною глузує з неї і говорить, що товаришує зі нею тільки тому, що у дворі більше немає дівчат. А найприкріше те, що вона всім говорить, буцімто Катрусі не можна довіряти. Зараз вони не розмовляють.
Порадьте, як Катрусі поводитися з подругою, щоб вона її не використовувала.
Порада. Насамперед не панікуй, не наголошуй, що дружби не існує, не роби завчасних висновків про те, що світ жорстокий і несправедливий. Навіть не думай мстити. Проаналізуй свої дії, помилки. Не бійся залишитись одна, цей стан тимчасовий. Не обговорюй колишню подругу з іншими — цим ти зарекомендуєш себе безпринциповою базікою.
•Не всім легко знайти близьких друзів, хоча дружні взаємини нам так само необхідні, як їжа і вода. В юності особливо хочеться відчувати, що ти потрібний іншим і тебе люблять, визнають і приймають однолітки. Однак знайти справжніх друзів і зберегти дружбу нелегко.
Питання до учнів.
Як ви думаєте, що почуває людина, у якої немає друзів? Що відчуває дівчинка, яка перейшла навчатися в ваш клас з іншої школи? Як ви можете їй допомогти?
Самотність—ознака того, що нам не вистачає товариського спілкування. Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, і пробуджує в нас бажання шукати їх.
Багато людей страждають від самотності, причинами якої є:
•непривабливий зовнішній вигляд;• низький словниковий запас;• брак спілкування;• теле-, відео-, комп'ютероманія; • часті переїзди тощо.
Вчитель. Риси характеру, що розвивають мистецтво дружби Слід вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, достатньо відпочивати й займатися
фізкультурою. Усе це допоможе добре виглядати. А охайний, чистий, зі смаком підібраний одяг привертатиме увагу людей. Ніщо не може так прикрасити людину, як щира усмішка і тонке почуття гумору. І навпаки: песимістичний настрій, негативні емоції зроблять обличчя хижим, відлякуватимуть людей. Сповнюйте свій розум і серце тим, від чого ви станете розумнішими, здоровішими, талановитішими, багатшими, сильнішими. Це має викликати позитивні емоції у вас і у вашого оточення. Читайте про те, що цікаво, наприклад, про життя видатних людей, закономірності розвитку природи, про те, що відбувається у світі. Ставте перед собою завдання, домагайтеся успішних результатів. Не дозволяйте дешевим романам, телесеріалам забирати ваш час. Якщо людина хоче мати друзів, слід виявляти ініціативу, розповідати про себе, цікавитися іншими. Щоб зав'язалася дружба, важливо бути відвертим з іншими, не приховувати від них себе справжнього.
194
Для міцної дружби такі відверті бесіди набагато важливіші за обдарованість, красиву зовнішність, відоме прізвище.
Як ви вважаєте, мають бути таємниці від друзів?
Міцна дружба об'єднує зовсім різних за характером і віком людей: боязких із товариськими, молодих з літніми, не надто кмітливих з дуже розумними, зовнішньо непривабливих з дуже гарними. Вони доповнюють один одного і їх завжди поєднує одне — відкритість. В людині приваблює її щирість і неповторність. По-справжньому щасливі люди поводяться вільно, природно, розкуто, не намагаються підлаштувати друзів під себе або чимось вразити інших. Нехай ваші друзі почуваються з вами вільно, залишаючись самими собою. Щаслива людина приймає інших такими, які вони є, з усіма їх слабкостями й вадами.
Хочеш знайти друга — сам стань другом Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб вони чинили з вами. Слід ставити інтереси друга вище за свої.
Дарувати радість спілкування з друзями завжди приємно, навіть просто щиро цікавлячись у них: «Як справи? ». Не шкодуйте часу та уваги для друзів. Намагайтеся зрозуміти інших.
Усім хочеться, щоб наші друзі зважали на нашу думку і поважали наше право на свободу вибору. Але чи готові ми ставитися до них так само?
Щирі друзі не виявляють власницького почуття, ревнощів, тому викорінюйте цю ваду. Якщо у ваших друзів щирі, довірчі взаємини з іншими, не ображайтеся. Нам усім потрібно розширювати коло спілкування, тому і ви повинні навчитися радіти, розширюючи коло своїх друзів.
Важливо також враховувати, що вашому другу іноді хочеться побути самому. Тому не слід зловживати гостинністю, проводячи надто багато часу з друзями, щоб не набриднути і не дратувати одне одного.
Друзі не тільки примножують радість, а й розділяють горе. Але не можна очікувати, що друзі вирішать усі ваші проблеми й задовольнять усі ваші потреби. Це корисливе ставлення до друзів. Якщо ми очікуємо, що друзі приймуть нас із усіма нашими слабкостями й вадами, то чи не повинні й ми бути поблажливими до їхніх вад?
Нехай навіть ви рідко бачитеся, підтримуйте з другом зв'язок і будьте в курсі того, що відбувається в його житті. Ніколи не залишайте друзів сам на сам із труднощами, будьте поруч з ними. Щиру дружбу не можуть зруйнувати навіть непорозуміння, тому що друзі швидко їх вирішують і прощають одне одного.
Як обирати друзів, щоб потім не розчаруватися?
З ким поведешся, того й наберешся — каже народна мудрість. А одна з притч застерігає: «Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим, а хто товаришує з дурними, подурнішає». Важливо знати, що є правильним, а що ні, розрізняти хороше і погане. Добро—все те, що продовжує життя, зло — все те, що вкорочує віку. Так говорив геніальний німецький філософ Фрідріх Ніцше.
Якщо ви вирішили потоваришувати з кимось, запитайте себе: «Хто його (або її) друзі?» Адже не випадково кажуть: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Також запитайте в розумних, мудрих людей, яку репутацію він (або вона) має? І ще було б мудро врахувати не тільки те, як наші потенційні друзі поводяться з нами, а й те, як вони поводяться з іншими, особливо з тими, від кого не сподіваються щось отримати. Багато можна дізнатися про людину зі спілкування з нею.
В друзів має бути багато спільного, збігатися смаки, захоплення. Вони підтримують один одного у скрутну, хвилину, дають поради, діляться досвідом і застерігають від багатьох помилок, заряджаючи своєю бадьорістю й ентузіазмом.
Віддана стара дружба — це рідкісний дарунок долі. Вона заслуговує на те, щоб ми цінували її понад усе.
Знайомство з дружбою починається в сімейному колі. У батьків є чудова можливість допомогти дітям мудро обирати друзів. А дітям необхідно відчувати турботу, схвалення, безпеку, їм важливо знати, що від них потрібно, важливо почуватися захищеним повноправним членом сім'ї. Якщо діти не знайдуть у сім'ї те, чого потребують, вони шукатимуть цього у спілкуванні з друзями. Хтось із сім'ї є для тебе справжнім другом?
• Зараз ми напишемо абетку дружби. До кожної літери потрібно дібрати одне добре слово.
Вчитель. А тепер поговоримо про вас. Скільки в вас друзів? За що ви їх називаєте друзями? Скільки повинно бути справжніх друзів? Коли вам друг приходив на допомогу? А що ви робите для своїх
195
друзів? Ви самі ніколи не зраджували друга? Чи легко знаходити друзів? Що робитимеш, якщо два твої найкращі друга(подруги) посваряться і доведеться обирати одного з них? Скількох людей тебе можуть назвати справжнім другом? Яких немає у тебе якостей, які ви назвали, описуючи справжнього друга? Яка різниця між такими поняттями як друг, приятель?( товариш, хороший знайомий )
Вчитель. Друзі у вас є. Важливим для вас у дружбі є надання підтримки у будь-якій ситуації. Найважливішими рисами для зародження дружних стосунків мають бути вірність, щирість, сумісність характерів, розум. Ви радо допоможете своєму другові в біді. Але вашій дружбі бракує взаємопідтримки, дехто з ваших друзів просто використовує вас, необхідно зважити на цю обставину і спробувати знайти собі справжніх друзів. У цьому допоможе книга Д.Карнегі «Як придбати друзів і впливати на людей».
Книга дає поради, які мають нам допомогти у виборі друзів.
1.Частіше всміхайтеся, ви маєте зустрічати людей з радістю, якщо хочете, щоб і вони раділи зустрічі з вами.
2.Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. Тому під час розмови частіше називайте ім'я співрозмовника.
3.Умійте уважно слухати співрозмовника, заохочуйте його говорити про себе.
4.Прагніть дати людині можливість відчути її неповторність. Робіть це щиро.
5.Розпочинайте розмову на тему, що цікавить вашого співрозмовника.
6.Кажіть компліменти.
7.Ставтесь з розумінням до його думок і мрій.
8.Робіть маленькі свята, вручайте подарунки.
Учитель. Пам'ятайте, що запорука щастя, як і дружби — це ваша готовність жертвувати собою, своїм часом. Щоб мати справжніх друзів, мало лише хотіти, чекати цього. Встановлювати дружні взаємини — це те саме, що й учитися їздити на велосипеді. Лише знання тут не допоможуть. Важливо намагатися застосовувати їх і не впадати у відчай, навіть якщо вас спіткає невдача. І якщо ви уже вирішили знайти справжніх друзів, тоді виявляйте безкорисливість і самі будьте другом. Щасти вам!
В Україні існує звичай на вербну неділю освячувати гілочки верби. Кажуть, що якщо в цей день посадити таку гілочку в землю, то вона прийметься, пустить коріння і з часом на тому місці виросте красива верба. А ми з вами давайте освятимо наші гілочки дружбою, щоб вирости хорошими людьми.
А тепер давайте побудуємо «коло дружби». Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я.. Коли утвориться коло, скажемо «Будьмо друзями».
196
Година спілкування
Наші права – щасливе дитинство
Мета: ознайомити учнів з їхніми правами
Хід заняття Ведучий 1. Доброго дня, друзі. Ми зібрались сьогодні для того, щоб поговорити про права дітей,
тобто про ваші права. Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?
Учні висловлюють власні думки щодо запитання. Ведучий доповнює й узагальнює відповіді. Ведучий 2. Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей була необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішені спорів.
Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той правий». Але коли виникли перші держави; правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для всіх громадян, у людське суспільство прийшов новий закон права. Тепер держава ставала на захист сильного і слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, не сила.
Ведучий 1. З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймав яке небудь політичне рішення, правитель прагнув, задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось прийняти, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них. Ведучий 2. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. Що ви знаєте про цю організацію?
Ведучий 1. 1945 року, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна. Ведучий 2.А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини
— документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Ведучий 1.Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Ведучий 2.Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — Це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
Ведучий 1. Давайте пригадаємо, про які права дітей йдеться в Конвенції, на що кожен із вас має незаперечне право?
Ведучий 2. Але нам хотілося дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати?
Ведучий 1. Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз’яснити статті Конвенції про права дитини.
Ведучі проводять вікторину «Казкова правова вікторина», вони по черзі описують негативні ситуації, у які потрапив той чи інший казковий герой. Учні мають визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.
Ситуація 1 Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати
участь в іграх та забавках сестер. Яке право порушено стосовно Попелюшки? (Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь у розважальних заходах, що відповідають їх ньому віку.). Ситуація 2
197
За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком» як Гекльберрі Фін? (Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)
Ситуація З Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні
права зі звичайною дитиною. (Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)
Ситуація 4 Мауглі не вміє говорити людською мовою — лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі
звуки. Чи мають право плоди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчика порушено? (Ні в якому разі, Мауглі може бути витканий неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та ушкодить фізичному й психічному здоров'ю.) Ситуація 5 Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників
Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено? (Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)
Ситуація 6 Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які
права дитини порушила злодійка? (Згідно з Конвенцією дитина мав право не розлучатися з батьками всупереч й бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється не законне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.)
Ведучі відзначають учнів, які брали активну участь в обговоренні ситуацій вікторини. Ведучий 1. «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» — ці слова, на жаль, часто
використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права Клугу є виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін.
І Зараз, друзі, перед вами будуть розіграні невеличкі ситуації, у яких діти недоречно заявляють про свої права. Ваше завдання — визначити, чому той-чи інший герой неправий. Що б ви на місці дорослого відповіли йому? А можливо, він усе ж таки правий у своїх вимогах?
Учитель (звертається до учня). Скажи; будь ласка, чому ти не готовий до уроку?
Учень. Я вирішив зовсім не відвідувати ваші уроки математики. Вони мені нецікаві, до того ж я збираюся після школи поступати до гуманітарного вузу. Учитель. Але шкільну програму з математики ти маєш вивчати.
Учень.У такому випадку я вимагаю, щоб мене навчав інший учитель. Ви — занадто суворі, хоча самі, на мою думку, не дуже добре знаєте предмет, який викладаєте.
Учитель. Ти поводишся зневажливо й дуже грубо. Я змушена викликати твоїх батьків. Учень.Це не грубість, а моя думка. Я маю право вільно висловлювати свої погляди з будь-яких питань, що стосуються мене.
Ведучий. Звичайно, ми добре розуміємо, як неприємно, коли твоїх батьків викликають до школи. І, звичайно, ми вільні у висловлюванні власних думок. Проте закон у ньому випадку на боці вчителя. Подумайте, чого не можна припускатися, заявляючи про свої права? (Дійсно, Конвенція визнає за дитиною право вільно висловлювати власні думки, але це право обмежується в деяких випадках. Зокрема, якщо висловлювання власної думки завдає шкоди репутації та гідності іншої особи.) Ведучий 1.Отже, давайте підведемо підсумки сьогоднішньої зустрічі.
Ведучий 2. У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.
Ведучий 1. Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не утискайте свободу інших.
198
Ввічливість і турботливість
Мета: уточнити уявлення учнів про ввічливість, учити користуватись ввічливими мовними формами (будь ласка, вибачте, добрий день, до побачення); викликати бажання піклуватися про інших, виявляти чуйність і турботливість; донести до свідомості дітей, ще найвища краса людини в тому, що вона живе не тільки для себе, а всі свої сили, енергію, хист віддає іншим людям.
Xід бесіди
Учитель. Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні поводитись учні з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість. Що, на вашу думку, означає слово «ввічливий»?
Читання вірша С. Погорєловського «Ввічливий». Запитання:
1.Кого ж можна назвати ввічливим?
2.Пригадайте, які твори ви читали про ввічливість.
3.Чому хлопчикові всі відмовляли на його прохання?
4.Хто допоміг йому стати ввічливим?
5.Коли потрібно вживати «чарівне слово»?
6.Які ще ввічливі слова ви знаєте? Учитель.
— Діти, я вам розповім про один випадок з Вітею і його сестричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика .
«Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля. Вітю, дістань, будь ласка, з етажерки мою книжку.
Не заважай!—крикнув на неї Вітя.— Хіба ти не бачиш, що мені ніколи?
Пробач, Вітю, я більше не буду заважати,— сказала Оля й пішла до другої кімнати, до своїх іграшок...» · Як поводився Вітя? Що він повинен був зробити?
· Послухайте, як Галя ставилася до своєї матері.
«Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати й помітила чорні сліди ніг, що вели у світлицю. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі й читала книжку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.
-- Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не прибрала зі столу? — запитала мама. -- Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.
-- Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чай. -- А що ти завтра робитимеш?
-- Завтра ж вихідний...»
1.Як можна оцінити поведінку Галі?
2.Що треба було зробити Галі?
3.Хто в нашому класі найввічливіший?
Зараз перевіримо. Вийди, Оксанко, в коридор, потім зайди в клас і, додержуючи всіх правил ввічливості, попроси книжку.
(Оксана виконує завдання. Учні аналізують її поведінку). Моральні задачі.
·Вчителька дає завдання Юркові:
-- Піди, будь ласка, Юрку, в учительську й принеси журнал. Покажіть, як це треба зробити.
·Черговому потрібно звернутися негайно до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Що треба зробити?
·Олег зустрівся в дверях з Надійкою. Що він повинен робити?
Гра «Ввічливі хлоп'ята».
Учитель розповідає, а діти хором вставляють ввічливі слова.
— Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала... (Добрий день). Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала... (Пробачте, будь ласка).
Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала... (Дякую, до побачення) і пішла додому.
199
Учитель переказує дітям оповідання В. О. Сухомлинського «Здрастуйте» «Дякую». ЗДРАСТУЙТЕ
Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині, Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.
--Тату, куди йде бабуся? — запитав син.
--Побачити, зустріти чи провести,— відповів батько.
--Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.
--Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.—Ми ж зовсім незнайомі.
--А ось зустрінемося, скажем їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого.
Ось і бабуся.
--Здрастуйте,— сказав син.
--Здрастуйте,— сказав тато.
--Здрастуйте,— сказала бабуся і усміхнулася.
І син із здивуванням побачив: все кругом змінилось. Сонце засвітило яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки — до цього їх не було чути. На душі у хлопчика стало радісно.
--Чому це так? — запитав син.
--Тому, що ми сказали людині здрастуй, і вона усміхнулася. ДЯКУЮ
Дрімучим лісом йшли два подорожні — дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті, вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:
--Дякую тобі, струмочку.—Сказав це дідусь, дістав із сумки ложку і викинув із струмочка кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і спитав:
--Навіщо ви, дідусю, сказали струмку дякую? Він же мертва істота, не ночує ваших слів, не відчує вашої подяки.
--Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він міг би і не подякувати. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить дякую, щоб не стати вовком.
· Разом з учителем діти аналізують оповідання. Літературна вікторина. З якого твору цей уривок?
«Перевів Максим дідуся назад, на той бік вулиці. Він, виявляється, тут-таки недалечко й мешкав. Довів до парадного, біжить, ковзаючись назад, а тут серед вулиці нова пригода: машину на машину занесло. Одній фару вибило, другій крило зім'яло. А перед тими машинами, просто посеред вулиці, перелякана, з блідим, наче крейдою напудреним лицем, старенька бабуся сидить. Збоку корзина перевернута — картопля вздовж асфальту розбіглася, бита яєчня з морквою та цибулею перемішалася. Міліціонер звів на ноги бабусю, плаща на ній рукавичкою обтрусив. А Максим тим часом овочі та яйця вцілілі позбирав».
Запитання:
1.Як поводився Максим?
2.Якою можна назвати його поведінку?
3.Чому він не розказав вчительці нічого?
4.Яким він був?
5.У чому виявляється турботливість і чуйність до інших?
6.Які ви знаєте твори про чуйність і турботливість? Розповідь учителя.
Вечоріло. Сашко, повертаючись додому, весело наспівував пісеньку. Раптом плач перервав його пісню. Сашко повернувся. Біля стовпа стояла дівчинка років п'яти і голосно плакала, розмазуючи по обличчю сльози.
-- Ти чого? — запитав Сашко. Дівчинка заплакала ще голосніше: -- Я... заблудилася.
-- А де ти живеш? -- Біля парку.
«Це далеко від мого будинку,— подумав Сашко.— Для чого мені туди йти?»
200