Воспитательные часы 1-4 класс

Перелік виховних годин

Як вести розмову Ви і вулиця

Шануй людей – і тебе шануватимуть Чесність і правдивість Ти і твої рідні

Слова вітання та прощання Режим дня. Суворий і мудрий порадник

Правила поведінки під час уроків і на перервах. Поведінка в їдальні, в бібліотеці Лицарський турнір "Секрети вихованої людини"

Краса душі людської Книга вчить, як на світі жить Душі людської доброта

Грамоти вчиться – завжди знадобиться Пам’ять людства. Рік 32-33 Світ визнає!

Владика – хліб священним є для українців Дивосвiт природи

Свято зимуючих птахів Про характер «Великодні дзвони»

"Бути на землі Людиною” Вчимося слухати один одного

Година психолога «Я і моє здоров'я» Поспішай творити добро.

Вибір майбутньої професії Будь обережним на дорозі! "Дружба"

КОНФЛІКТ — краще уникнути Права дитини

Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього Чорнибиль – біль України.

Хочеш мати друга – навчись другом бути Ти і твої друзі на перерві Хто черговий?

Ми йдемо до школи вранці Все ми хочемо уміти Гість — радість у домі Наш рід

Щедре цілюще джерело тепла, краси і добра Друг — це означає другий я!

2

100 чудес України Здоров’я – головний життєвий скарб

Правове виховання. Пустощі і кримінальна відповідальність Ким бути? Бесіда-гра День вшанування загиблих у час голодомору Твори добро, бо ти людина

Добро й милосердя в твоєму житті П’є журавка воду Злочин і кара

Сучасній транспорт - зона підвищеної небезпеки

Школа Світлофора Моргайка Допоможи Незнайкові Етична грамота Тарас Григорович Шевченко

Державні символи України Годинник того не підведе, хто час цінує

“Чистота і здоров’я взаємопов’язані між собою” «Про дружбу і товаришування» «Шкідливість алкоголю» Двадцять шосте квітня – день скорботи…

Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу. Наші права – щасливе дитинство Ввічливість і турботливість Секрети молодого винахідника

У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти Будь толерантним Правила толерантного спілкування Ми – українці Народні символи України ХХІ столітті Хліб – усьому голова.

Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити.

3

Година спілкування

Як вести розмову

Мета: формувати вмiння вести розмову виразно, чiтко, не поспiшаючи; вчити будувати дiалог на конкретну тему; сприяти розвитку зв’язного мовлення; виховувати повагу до спiврозмовника.

Обладнання: прислiв’я, правила спiлкування, ситуацiї морального змiсту.

Хід години спілкування

І. Органiзація класу

— Послухайте вiрш. Про що в ньому йдеться?

Єслова, що бiлi-бiлi, Як конвалії квiтки, Лагiднi, як усмiх ранку Нiжвосяйнi, як зiрки.

Єслова, як жар, пекучi І отруйнi, наче чад...

В чарiвне якесь намисто Ти нанизуєш їх в ряд. (О. Олесь)

—Якими можугь бути слова? Чому?

II. Основна частина уроку

1.Гра «Точно i швидко»

—Як приємно бачити усмiхнене обличчя, почути ласкавi зверненi до вас слова. І тодi ваш настрiй стає пiднесеним, веселим. Так само приємно почути вiд вас лагiднi, добрi слова. Всi ви їх добре знаєте. Давайте їх пригадаємо якомога бiльше i нанизаємо велике намисто iз чарiвних слiв.

Явам кидаю м’ячик, а ви по черзi називаєте слова вiтання вранцi та ввечерi, слова пошани, подяки.

—Дiти, а зараз я хочу вам розповiсти змiст кiнофiльма, який менi розповiв Сашко. До речi, його змiсту я не зрозумiла. Пiдкажiть, чому. Якої помилки припустився Сашко пiд час розповiдi?

Коли Сашко прийшов iз кiно — очi його збуджено блищали.

—Що, хороша була картина? — запитала я.

—Ух, i здорово! — вiдповiв вiн.

—Що ж здорово?

—Та розумiєте, так здорово! Спочатку, значить, вiн раптом довiдується, а потiм розумiєте... Ну, словом, просто здорово... загалом, так би мовити, вiн спочатку не знає, i так здорово, що, розумiєте, взагалi нiхто не знає... а потiм, розумiєте, вiн уже знає, а вони... Ну, загалом, здорово... Розумiєте?

—Чи зрозумiли ви? Чому?

—Що б ви порадили Сашковi? (Вiдповiдi дiтей записати на дошцi.)

2. Читання та обговорення правил спілкування

— Для того, щоб з вами було приємно спiлкуватися, вам необхiдно запам’ятати такi правила.

4

Правила спілкування

1.Бiльше читай.

2.Читаючи, намагайся запам’ятати новi слова.

3.Вживай тiльки тi слова, значення яких тобi зрозумiле.

4.Будь чемний не лише у вчинках, але i в словах.

5.Слухай спiврозмовника не перебиваючи.

6.У розмовi не розмахуй руками, не жестикулюй без потреби.

7.Не кажи про присутнiх «вiн» або «вона».

8.До дорослих звертайся на Ви.

9.Не кажи погано або насмiшкувато про вiдсутнiх, завжди висловлюй свою думку про людину їй в обличчя, а не критикуй поза очi.

—Хто бiльше запам’ятав правил?

— Досить часто для спiлкування на вiдстанi людина використовує телефон. Яких правил потрiбно дотримуватися пiд час розмови по телефону?

(Вiдповiдi дiтей.)

3.Робота в парах «Розмова по телефону» (Складання діалогу та його вiдтворення)

1.Розв’язання ситуацiй морального змiсту.

Кожен день ви спiлкуєтесь зi своїми батьками, товарищами, дорослими. Як ви вчините, коли:

• стоять двоє товаришiв, розмовляють, а вам необхiдно в одного з них про щось запитати?

• вам термiново потрiбно щось сказати вчительцi, а вона говорить з iншою вчителькою?

• ви щось розповiдаєте, а вас перебили?

(Дiти висловлюють свої думки, доводять їх. Обираються найбiльш вдалi способи розв’язання ситуацiй.)

4.Робота з прислів’ями

- Використовуючи кольорову крейду, з’єднайте групи слiв так, щоб отримати прислiв’я.

5

— Мова — це душа народу, його думки, мрiї, iсторiя, культура, традицiї, яких так багато, що всi й не перелiчити, тому що наш народ — мудрий, працьовитий, щирий, добрий, щедрий та дотепний. Послухайте характернi украiнські вирази, придуманi нашими предками, якi i в наш час збагачують нашу мову, роблять її мелодiйною.

•Чесати язики — вести пусту розмову.

•Ламати голову — над чимось думати.

•Нi за холодну воду не береться — нiчого не робити.

•Кивати п’ятами — втiкати.

ІІІ. Пiдсумок

Про що дiзнались на уроцi?

Які правила спiлкування запам’ятали?

6

Година спілкування

Ви і вулиця

Мета: поповнити знання учнiв про взаємодiю людей на вулицi; вчити зiставляти своi дiї на вулицi з потребами оточуючих; виховувати навики культурної поведiнки, чуйнiсть, бажання турбуватись про iнших.

Обладнання: пам’ятка, ситуативнi завдання, мiнi-пiдручник «Запам’ятай!».

Хід години спілкування

І. Органiзацiя класу

Прочитайте ключовi моменти, на якi ми будемо звертати увагу протягом нашої сьогоднiшньої розмови. (Вивiшується план.)

1.На вулицi, як i вдома, потрiбно дотримуватися чистоти.

2.На вулицю виходь чистим, акуратним.

З. Будь обережним.

4. Поважай на вулицi інших.

ІІ. Основна частина уроку

1. Читання та обговорення оповідання О. Дрохова «Випадок на вулицi»

Петрик вийшов на вулицю i дiстав iз рюкзака банан. Мама велiла з’їсти його в школi на перервi. Хлопчик щвидко з’їв, а шкурку кинув на тротуар. Позаду поспiшала до школи зграйка дiтей. Раптом один iз хлопчикiв, рiзко змахнувши руками, впав на тротуар. Товаришi хотiли йому допомогти пiдвестися, а хлопчик скривився вiд болю. Перехожий пiдняв хлопчика, поклав на лавку i викликав «швидку допомогу». Виявилося, бiдолаха впав i зламав руку. А причиною нещастя стала бананова шкурка. Саме на нiй i посковзнувся малий школяр.

—Що спричинило нещастя?

—Хто винен у тому, що сталося?

—Як варто було вчинити Петриковi, щоб попередити таку бiду?

—Петрик кинув шкурку просто на тротуар, не подумавши про перехожих, а жертвою його неохайностi став нi в чому невинний школяр.

Єкатегорiя людей, які вважають, що смiтити не можна тiльки в кiмнатах, а вулиця

—вона ж нічия — смiти скiльки хочеш. І тому, людина, в якої вiдсутня культура

поведiнки, без вагання кидає пiд ноги зiм’яту обгортку вiд морозива, цукерки, чи випльовує соняшникове насiння. Мiсто чи село, де ми живемо,— це наш великий дiм. І кожен iз нас — господар у цьому домi. Навiщо ж його забруднювати?

ІІІ. Підсумок.

•Вулиця — не смiтник. Не смiти на вулицi сам i не дозволяй це робити iншим.

•Не будь брудною плямою на чистiй вулицi.

•Дотримуйся правил пiшоходiв.

•Пам’ятай, проїжджа частина дороги — це не мiсце для iгор.

7

Година спілкування

Шануй людей – і тебе шануватимуть

Мета: розкрити змiст поняття «вихованість»; вчити культури спiлкування в рiзних життєвих ситуацiях; аналiзувати свої вчинки, давати самооцiнку; виховувати бажання розвивати свої достоїнства i позбутись недолiкiв.

Обладнання: матерiал для дидактичної гри «Пiзнайте самих себе»; прислiв’я;; таблиця «Позитивнi та негативнi якостi».

Хід години спілкування

І. Органiзацiя класу

—Сьогоднi ми поговоримо про те, як людина має себе поводити серед людей, чи важливим є для людини те, як думають про неї її ближні.

II. Основна частина уроку

1.Розповiдь учителя

—Одна дiвчинка, якiй зробили зауваження, що вона дуже голосно смiється, ображено сказала: «Моя поведiнка — це моя особиста справа». Ну, що ж, це правильно. Але тiльки в одному випадку: коли людина, як Робiнзон, живе на безлюдному островi. Ми ж з вами

—не робiнзони. Ми живемо серед людей, тому нашi слова, жести, вчинки не байдужi тим, хто нас оточує. Поведiнка людини — це не тiльки її особиста справа, тому що ми живемо серед людей.

Єв iталiйського письменника Джаннi Родарi казка про мандрiвника Джованнiно, який пiд час мандрiв потрапив у країну Солом’яних людей. Вони спалахували не тiльки вiд вогню, а навiть від гарячого слова. Жителi країни Воскових людей були м’якими, піддатливими, з усiм погоджувались. А склянi люди вiдрiзнялися такою крихкiстю, що могли загинути вiд будь-якого необережного слова.

Не потрiбно мандрувати, щоб зустрiти таких людей.

У кожного з нас є знайомi, якi можуть спалахнути, запалитися вiд одного слова. Є товаришi, якi в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готовi сперечатися з людьми, якi ображаються через дрiбницю, є самовдоволеними i хвалькуватими. Серед ваших друзiв, мабуть, є спокiйнi та врiвноваженi, нетерплячi і нестриманi.

2. Читання й обговорення оповiдання В. Сухомлинського «Здрастуйте»

Лiсовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце свiтить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лiсовiй глушинi. Раптом син побачив, що назустрiч їм iде бабуся з паличкою.

—Тату, куди iде бабуся? — запитав син.

—Побачити, зустрiти чи провести,— вiдповiв тато.

—Коли зустрiнемось з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.

—Навiщо їй казати це слово? — здивувався син.— Ми зовсiм не знайомi.

—А ось зустрiнемось, скажемо їй «здрастуйте», тодi побачиш, для чого.

Ось i бабуся.

—Здрастуйте,— сказав син.

—Здрастуйте,— сказав тато.

—Здрастуйте,— сказала бабуся й усмiхнулася.

Ісин iз здивуванням побачив: все кругом змiнилось. Сонце засвiтило яскравiше. По верхiв’ях дерев побiг легенький вiтерець, листочки заграли, затремтiли. В кущах заспiвали пташки — до цього їх не було чути. На душi у хлопчика стало радiсно.

—Чому це так? — запитав син.

—Тому, що ми сказали людинi «здрастуй» — i вона усмiхнулась.

8

—Що мав на увазi тато, говорячи: «Побачити, зустрiти, провести»?

—Коли людина вiтається — це вона робить приємно ближньому чи собi?

—Чи була у вас така ситуацiя: привiтатись чи просто пройти мимо?

3. Бесiда

—Які з цих якостей вам подобаються? (Робота за таблицею.)

—Помiркуйте, чи може немовля мати цi якостi?

—Отже, людина не народжується з готовим набором позитивних i негативних якостей. Звiдки ж вона їх бере?

—Людина сама є творцем своє долi. Знання, якi здобуває людина, без застосування є мертвими. Потрiбнi ще зусилля самої людини, постiйна робота над собою. Це самоосвiта, розвиток своїх достоїнств i боротьба з недолiками. Кожна людина має керуватись принципом Бiблiї: «Поводься з iншими так, як ти хотiв би, щоб поводилися з тобою».

4. Дидактична гра «Пiзнайте самих себе»

Дiтям роздаються картки зi словами достоїнств i недолiкiв вихованої людини. Дiти пiдкреслюють слова, якi є назвами достоїнств.

Жорстокiсть, балакучiсть, стриманiсть, чуйнiсть, заздрість, смiливiсть, грубiсть, добродушнiсть, улесливiсть, справедливiсть, безтактність, тактовнiсть, щирiсть, зрозумiлiсть, милосердя.

—Використовуючи перелiк якостей людини, спробуйте скласти характеристику самих себе.(Цей своєрiдний тест дозволяє виявити в дiтей прiоритети в системі життєвих цiнностей.)

5. Робота над прислiв’ями

• За добре слово не платять грошей, а скажеш — усiм приємно.

• Шануй людей i тебе шануватимуть.

• Привiтання — бажане, а вiдповiдь до нього — обов’язкова.

6. Ознайомлення з принципами взаємовідносин

Принципи взаємовідносин

III. Пiдсумок. Розв’язування моральних ситуацiй.

Ситуацiя 1

На подвiр’ї грався маленький хлопчик. Його мама сидiла на лавцi i плела. Хлопчик побiг за м’ячем, впав i плаче. Все це вiдбулося у вас на очах.

- Що ви повиннi робити?

Ситуацiя 2

Вулицею йде бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав з рук, i яблука розсипалися. Назустрiч iде дiвчинка. Дiвчинка ввiчливо привiталася та й пiшла далi.

- Що повинна була зробити дiвчинка?

Ситуацiя 3

Мама дала Петриковi цукерки, щоб вiн пригостив своїх друзiв. Коли хлопчик вийшов у двiр, то побачив серед друзiв свого кривдника — Сашка. Петрик задумався — пригощати йому Сашка чи нi?

9

Година спілкування

Чесність і правдивість

Мета: розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; виховувати чеснiсть та правдивiсть.

Обладнання: таблицi, вiршi та оповiдання за темою.

Хід години спілкування

І. Органiзація класу II.Основна частина уроку

1. Розiгрування моральної ситуацiї «Розбите вікно»

Учитель.

-Дiти, давайте уявимо і розiграємо ситуацiю. Для цього нам потрiбнi два хлопчики для участi в експериментi.(Виходять два учнi, учитель по черзi пояснює роль кожного з них.) Учитель.

-Петрик вдарив по м’ячу, i мяч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна. Виходить учителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя:

-Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно.

(Можливi два варiанти розвитку дiалогу.)

І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе. ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.

Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.

2. Робота над змiстом таблиць

Таблиця 1 Щось накоїв Не вивчив урок Неправда

Я не вивчив урок тому, що загубив пiдручник Чому вiн так сказав?

Було соромно, вiн не хотiв отримати погану оцiнку, бо батьки будугь сварити Результат Боїться наслідків Таблиця 2 Щось накоїв Не вивчив урок Правда

Я не вивчив урок тому, що цiлий день грав у футбол Чому вiн так сказав?

Паленіє вiд сорому, його мучить почуття провини Результат

Погана оцiнка, тому що вiн не мав мужностi визнати свою провину

Учитель.

10