Воспитательные часы 1-4 класс

Година спілкування

Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього

Мета: Дати можливість учням піднятись ще на одну сходинку своєї освіченості і самосвідомості, розвивати почуття причетності до всіх подій, які відбуваються у часі, потребу розумними справами збагатити державу.

Обладнання: Записані на дошці вислови: «Не помиляється той, хто нічого не робить», «Не йди найлегшим шляхом. Вибирай завжди шлях найважчий. Переборення труднощів підносить людину.», «Вчений йде, а неук слідом спотикається.» Додаткові картки, які роздаються учням.

Вчитель.

Чи помітили ви, як усю ніч хазяйновитий вересень, причепивши до свого бриля кетяг калини і нитку бабиного літа, замикав брами літа, завзято ходив від хати до хати, нагадуючи школярам: пора братися до книги! Так, пора, щоб історики, як було прийнято на Русі, не написали у своїх хронографах: «Літо-2009. Не бисть нічого же». Ні! «Бисть». Є радісне першовересневе свято, яке щорічно прокладає нові стежини кожному учневі, бо найсвітліша дорога — це дорога до знань. Є і наша незалежна мирна повнолітня держава, яка так намагається збудувати свої магістралі із цих світлих стежинок. І вам, шановні учні, і нашій державі, щоб чогось досягнути, не можна без «найсильнішої зброї» в руках.

Колись давно, коли я ще був школярем, то прочитав в одному науково-популярному журналі досить цікаву статтю. Автор її роздумував над тим, що сталося б зі світом, якби раптом зникло усе залізо. Ситуація, звичайно, незбагненна, але автора вона не злякала. Йому дуже хотілося на конкретних прикладах продемонструвати величезне значення цього хімічного елемента для людської цивілізації.

Наслідки зникнення заліза стали б катастрофічними. Розвалилися б усі будівлі, тому що зникли б усі пристосування і деталі, що скріплюють їх — від величезних залізобетонних плит до найпростіших цвяшків і гвинтиків. На залізниці пропали б рейки. Спорожніли б вулиці і площі, тому що не стало б автомобілів, тролейбусів, автобусів, трамваїв... На Земній кулі почався б голод через те що сучасне сільське господарство механізоване. А машини ж то металеві!

Через кілька тижнів людська цивілізація перестала б існувати. А тепер давайте подумаємо, що сталося б із нами, якби зникли всі книги? (Запитання учням)

Вчитель: На перший погляд, здавалося б, ніякої катастрофи із цього приводу не сталося б. Але це тільки на перший погляд. Світ все ж таки перестав би існувати Бо книги — скарбниці колективного людського досвіду, зібраного протягом багатьох тисячоліть Закріплене на папері чи на якомусь іншому матеріалі, Слово лежить в основі культури, увібравши матеріальні, духовні, моральні досягнення суспільства.

«Спочатку було Слово, — так починається Євангеліє від Іоанна, один із розділів Біблії — найвідомішої із створених людством книг.

Без книг люди досить швидко перестали б не тільки думати, а й працювати. Закрилися б школи, театри, зупинилися б фабрики і поїзди, спорожніли б по¬лиці магазинів. зникло б не тільки залізо, а й усі інші продукти праці, створені людством.

«Золото, срібло, перли, вишуканий одяг, мармурові споруди, картини дають миттєве задоволення, тільки книги можуть викликати справжнє захоплення: вони говорять, як

101

живі, вони — наші найкращі порадники, наші найближчі друзі». Так оцінював книги Франческо Петрарка.

Історія розуму являє собою дві епохи — це створення літер і топографії: все інше — їх наслідок.

Ми називаємо книгу великим відкриттям, а назвати імені винахідника не можемо. Бо винахідник її — усе людство! Книга народжувалась, розвивалась, удосконалювалася не одне тисячоліття. Безперервний процес її удосконалення продовжується і сьогодні, на наших очах.

(Учні діляться на 4 групи і їм вчитель роздає картки з питаннями. 5 хв. На підготовку і потім обговорення)

Вчитель:

А зараз я вам розповім деякі факти із світу цікавого.

Факт 1: Автор картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Ілля Рєпін, коли в нього на схилі років; почала відмовляти від постійного напруження права рука, навчився працювати лівою, пристосувавши палітру на шиї з допомогою особливих ременів.

Факт 2: Відоме усьому світові к ім'я Ольги Скороходової — сліпоглухонімої жінки, авторки книги «Як я сприймаю, уявляю і розумію оточуючий світ». Неймовірними зусиллями ця людина максимально розвинула свої здібності, досягла вищого рівня освіти, здобула науковий рівень кандидата наук, крок за кроком відвойовувала в боротьбі зі своєю недугою навколишній світ.

Факт 3: Відомий академік, дослідник Арктики Отто Шмідт у 14-річному віці склав планпрограму свого життя: визначив, які книги треба прочитати , якими науками оволодіти, які проблеми розв’язати, як розвиватися фізично. Та коли він підрахував, скільки років знадобиться йому, щоб все заплановане виконати, то з’ясувалося: близько 900 років. Юний Отто скоротив програму – знову немислимий результат: 500 років. Скоротив іще – вийшло 150 років. На цьому зупинився, бо надто важливим і необхідним було для нього те, що залишилося у програмі. Розпланував своє життя до хвилини, працюючи на межі можливостей, учений навіть перевиконав 150-річну програму. Помер Отто Юлійович Шмідт на 65-му році життя. Отже, за 50 років свого життя він творчо прожив 150, утричі перевищивши «норму».

Вчитель:

Зараз я вам роздам картки з певними твердженнями. Ваша задача полягає в тому, щоб обґрунтувати його. Так би мовити, дати відповідь: “Не можна саме так тому, що…”

Висновок:

Як підсумок нашої виховної години, хочу зауважити, що головні ознаки сучасного життя

– швидка зміна технологій, суспільних, економічних, виробничих обставин. Тому кожен навчальний заклад не може забезпечити людину знаннями на все життя, бо самі знання швидко застарівають. Переконаємося в цьому на конкретному прикладі.

Двадцять шосте квітня – день скорботи…

102

Година спілкування

Чорнибиль – біль України.

Мета: Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.

Хід виховної години.

Оголошується тема і мета виховної години. Звучить фонограма ( з лекції E.Morrikone).

Чорних дат у людства є немало. Кожна з них – це міна під прогрес. Найстрашніше, що усіх спіткало, - Вибух на Чорнобильській АЕС. Двадцять шосте квітня – День скорботи. Зранку скромних квітів я знайду

І на знак журливої турботи До могил засмучених піду.

Запалюється свічка.

Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру, в 130 км від Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дав своє гірке ім’я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1983 році вже працювали 4 енергоблока із запланованих шести. Але в історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.. О 1год. 24 хв. 40 сек., коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву. Ось як описує це Володимир Яворівський.

“За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України”.

А вогонь все лютував не затихав. Коли на місце аварії прибув начальник попарної частини майор Телятников, то побачена картина вразила його: відкритий реактор, а зверху над його смертельним радіоактивним диханням, на величезній висоті (приблизно 70 м) маячили маленькі фігури. Майор піднявся на дах машинного залу, в полум’ї тріскотіла вся стріха. Навколо разом з вогнем клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.

До п’ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець і величезний стовп диму, пилки, копоті відірвався від реактора і посунув територію України, Білорусі

Ціною життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я. Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура.

Прошу всіх піднятися і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання. (Метроном відлічує хвилину.)

Прошу сідати.

Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів із активної зони ректора, який з радіоактивною хмарою перенісся на на величезній відстані.

Зелені луги, величезні гаї, тихоплинні річки - все стало мертвим. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.

Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, люди приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.

Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.

Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.

... а села нема. Втекло кудись село, Було колись село, Життя колись було...

Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.

Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.

Матір я взяв із села. А вона мені з Києва

Третій раз уже боса втекла.

Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачено величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.

Всі криниці в целофанових капшуках...

Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи додай на Десну зачаровану, З якої Київ п’є воду?

Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5млн га території України (32 райони шести областей), більша частина яких сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 млн. лісів.

У водах Дніпра, Прип’яті,Київського водосховища концентрація

104

Радіонуклідів і через 6 років після аварії була у 10-100 разів вищою,ніж до аварії. Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1000 тимчасових Могильників навколо АЕС і саркофаг над четвертим блоком, який вибухнув.Могильники вже сьогодні протікають,саркофаг з роками стає все більше радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.

Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас а й для кількох прийдешніх поколінь.

Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне “бути чи не бути?” Страшно над планетою висить. На Землі,у домі вселюдському, Протиріч і негараздів тьма.

Будьмо,люди,обережні в ньому, Іншого житла у нас нема.

Велике лихо спіткало нашу землю.Чорнобильська аварія стала для нас уроком,за який заплачено дорогою ціною.Тож не треба повторювати помилок.Давайте берегти оточуючий світ.Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

За днями дні, мина повільно рік, За днями дні-другого немає. Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ, Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль-попередження,набат, Його уроків людство не забуде.

На цьому наша виховна година закінчується.Я сподіваюся,що ви не забудете історію рідного краю,пам’ятатимете імена тих людей,які пішли в небуття.

Дякую всім,хто брав участь у підготовці та проведенні години.

105

Година спілкування

Хочеш мати друга – навчись другом бути

Тестування Мета. Виховувати в учнів гуманність, справедливість і вимогливість до людей уміння

цінувати дружбу, здатність до самооцінки й потребу самоудосконалення. На дошці або на плакаті записані прислів'я, афоризми.

Без вірного друга — велика туга. Дружба — велике багатство.

З добрим дружись, а лихого стережись. Друг пізнається в біді.

Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Вчитель.

Перед вами—прислів'я, один із видів народної творчості. Ви вже знаєте, що хоч вони коротенькі, але дуже влучні, і зміст у них глибокий. У прислів'ях втілена народна мудрість, дотепність і досвід, перевірений життям, а тому їх можна сприймати як істину. Прокоментуйте подані прислів'я, розкрийте їх зміст.

(Міркування учнів.)

Я навіть не запитую, чи хочеться кожному з вас мати друга — справжнього, вірного, який завжди допоможе, підтримає, з яким біда — півбіди, а радість — подвійна. Звичайно, хочеться! І щасливий той, хто його має. Та чи всі мають те щастя? Буває, ніби й гарні товариші, а потім дивись — уже й перестали дружити, посварились або розчарувались один в одному. Поміркуймо сьогодні над тим, як берегти дружбу, чому не з усіма хочуть дружити.

У свого друга ми хочемо бачити тільки позитивні риси: щоб був він для нас і приємний, і цікавий, добрий, щирий, вірний, щедрий. Отже, щоб з нами хотіли дружити, то й ми повинні бути такими ж.

Спробуємо перевірити себе з допомогою тестів. Тільки умова: на всі питання відповідати щиро. Це — тільки для себе. Своїх відповідей нікому не показуйте. Головне, щоб кожен побачив себе, зрозумів і оцінив. На кожне з поставлених нижче запитань вибирайте й записуйте одну відповідь, наприклад: 1 - б; 2 - а і т. д.

І. Тести.

1) Що вас найбільше приваблює в тому, кого вважаєте своїм другом?

2)Чим ви вмотивуєте свій вчинок, коли даєте списувати? а) вважаю, що це по-товариськи; б) знаю, що це неправильно, але боюсь образити;

в) не даю, бо це — ведмежа послуга; г) він мені віддячить чимось іншим.

3)Якщо ви посварились з другом, як ви себе почуваєте? а) мені прикро, самотньо; б) я думаю над причинами сварки;

в) хай не буде такий мудрий! г) знайду собі іншого друга.

106

4)Ви будете чекати, поки друг першим прийде миритись, чи вибачитесь самі? а) він винен, хай і вибачається; б) очевидно, ми винні обидва, постараюсь порозумітись;

в) визнаю себе винним, аби лише помиритись; г) побачу, як буде поводитись далі.

5)Якщо в друга з'явилась річ, якою він дорожить, а вам її дуже-дуже хочеться, як ви вчините?

а) попрошу помінятись за щось або продати мені; б) попрошу, щоб дав покористуватись;

в) не буду просити, щоб не ставити його в незручне становище; г) зроблю вигляд, що мене це не цікавить.

6)Якщо друг вам у чомусь відмовив, як ви відреагуєте?

а) ображусь, але не викажу себе; б) перестану з ним дружити;

в) спробую зрозуміти, чому він відмовив; г) іншим разом відплачу йому тим самим.

7)Якщо ваш друг не сподобався вашим батькам, як ви поведетесь? а) послухаю батьків; б) не буду запрошувати його до себе;

в) доведу батькам, що він вартий моєї дружби; г) не послухаюсь батьків.

8)Кого ви вважаєте лідером: себе чи друга?

9) Якщо вашого друга хвалять, ви не заздрите?

10)Якщо ваш товариш пропонує вам списати задачу, як ви це сприймаєте? а) із вдячністю, як прояв товариськості; б) як борг, за який треба віддячити;

в) як приниження, недооцінку моїх здібностей; г) списую, не задумуючись.

11)Якби ви з другом попались на якомусь необдуманому, поганому вчинку, ініціатором якого був друг, як ви поведетесь?

а) скажу правду, що я не винен; б) подивлюсь, як він себе поведе; в) візьму на себе його вину; г) відповідатиму разом з ним.

12)У вас дві цукерки: одна дорога і дуже смачна, а друга — дешевша і гірша.

Яку ви даєте другові? , а) якщо немає порівну, то краще не показувати; б) дам першу;

107

— Ви вибрали й записали собі варіанти відповідей? Тепер напроти кожної поставте бали і підсумуйте.

7)а-5;б-4;в-1;г-3;

Додайте всі 13 цифр, визначте суму.

Найбільша кількість набраних балів (від 52 до 65) — свідчення егоїзму. Така людина найбільше любить себе, у дружбі шукає вигоди для себе, знає собі ціну, не любить критики. Вона любить мати поряд слабшого, менш яскравого, непоказного, щоб на його фоні підкреслювати свої переваги. Врешті-решт, така людина приречена на самотність, бо, розкусивши її, ніхто з нею не захоче дружити.

Взаємини тих, хто набрав від 39 до 51 бала, скоріше можна назвати співдружністю, ніж дружбою: вони готові відповідати добром на добро, але не захочуть жертвувати безкорисливо; їхнє ставлення до вас залежить від того, як ви ставитесь до них.

Вимогливі до друзів і до себе ті, хто мають 26-38 балів. Вони здатні піти вам назустріч, зрозуміти й допомогти, але спочатку подумають, чи варто, чи корисно і розумно це; пожаліють слабшого, але не стануть потурати тому, хто не старається стати сильнішим. Вони поважають вас, але вимагають поваги й до себе.

І найщиріші, найвідданіші в дружбі ті, хто мають найменшу кількість балів. Це люди милосердні, здатні вибачати, жертвувати власними інтересами заради друга.

Мати такого друга — прекрасно, але треба вміти його цінувати. Розчаруватись у ближньому, втратити друга — для таких людей це важкий удар.

А тепер порівняйте своє "Я" із поданими характеристиками. Чи подобається вам бути таким? Звичайно, жодна із цих характеристик не стосується безпосередньо когось із вас. Але, вибравши ті чи інші варіанти відповідей на питання, ви цим виявили свої погляди, своє розуміння дружби.

У житті ми не завжди аналізуємо свої вчинки, слова, не вміємо чи не хочемо подивитись на себе збоку, запитати у себе, чого ми варті.

108

Якщо ви захочете мати ідеального друга, вам буде дуже важко його знайти. Бо у кожної людини є недоліки. Але подумайте, чи їх немає у вас. Чи маєте право вимагати ідеального, якщо самі не ідеальні? Приймай друга таким, який він є, сприяй тому, щоб він ставав кращим, сам прагни бути кращим.

109

Година спілкування

Ти і твої друзі на перерві

Мета. Вчити дітей організовувати свій відпочинок під час перерви (рухливі ігри, змагання тощо); виявляти турботу про товаришів, дівчаток, молодших.

Хід заняття

1. Слово вчителя.

Тема нашого заняття — «Ти і твої друзі на перерві». Послухайте уважно вірш Б. Бичка «Півники». За віщо посварилися — не знаю я того, А тільки стрілись півники: — Ти чого?

Круг шиї пір'я дибиться, стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: — Ось підійди! А гребені у півників розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: — Ану вдар!

Обоє враз підскочили, аж курява знялась, І знов стоять надублені: — Зась!

Тут з вулиці почулося — кричала тітка: — Киш! Розбіглися два півники: — Гляди ж!

Розбіглися два півники курчаткам всім на сміх...

Як схожі й ми буваємо на півників таких!

2. Обговорення змісту вірша.

Запитання до дітей

1.Чи не трапляється у вас у класі чогось подібного на перервах?

2.Як хлопці у нашому класі ставляться до дівчаток?

3.Чи не ображають їх?

4.А як поводяться дівчата?

3. Складання правил поведінки і порад.

Давайте разом складемо правила ввічливої поведінки під час перерви.

(Не бігати по коридору, не галасувати, не штовхатися, не дражнитися тощо). Є діти, які дуже люблять дражнитися.

Як ви вважаєте, чи подобається дітям, коли їх дражнять? Що ви порадите дражнилкові?

(Відповіді дітей).

§ А що треба робити, коли діти на перерві посварилися? (їх треба помирити). Так, для цього є мирилки.

Азараз одну з мирилок вивчимо напам'ять.

§В які ігри можна гратися під час перерви? (У спокійні, щоб не бігати, не галасувати).

5.Розучування ігор «Струмочок», «Зіпсований телефон».

Гра «Впізнай за голосом»

Діти стають у коло. Один із учнів виходить на середину і закриває очі. Решта рухається по колу і співає пісні.За сигналом діти зупиняються, хтось із учасників гри проказує (можна змінити голос):

«Ти загадку відгадай, хто покликав тебе, — впізнай!». Ведучий відкриває очі і називає ім'я того, хто говорив.

Якщо ім'я названо правильно — той, кого назвали, стає у середину кола.

6.Підсумок уроку.

Як треба поводитись на перерві?

110