Семінарське заняття 56

Тема 29. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Питання для усного опитування та дискусії

29.1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

29.2. Аналіз складу злочину “Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту” – ст. 276 Кримінального кодексу України.

29.3. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів – ст. 277 Кримінального кодексу України.

29.4. Кримінально-правова характеристика складу злочину, передбаченого ст. 278 Кримінального кодексу України.

29.5. Аналіз складу злочину “Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства” – ст. 279 Кримінального кодексу України.

Аудиторна письмова робота

Вирішення студентами задач з теми заняття.

Задача №1. Помічник машиніста тепловоза Пасічник, на виконання отриманого завдання, зробив огляд тепловоза і доповів про результати машиністу Байраку. У цей час дозволу на проведення маневрів не було, сигналів на рух не подавалося, однак Байрак привів тепловоз у рух. Пасічник зауважив машиністу, що той привів у рух локомотив без дозволу і веде тепловоз на зайняту колію. Останній, не реагуючи, збільшував швидкість руху. Тоді Пасічник відштовхнув Байрака від пульта керування і вжив заходів щодо гальмування, однак запобігти зіткненню двох тепловозів не встиг. Тільки після цього він помітив, що Байрак перебуває у стані сп’яніння. Внаслідок зіткнення локомотивному депо було завдано незначної матеріальної шкоди. Вирішіть питання про відповідальність Байрака.

Примітка. Правила технічної експлуатації залізниць забороняють машиністу приводити в рух локомотив без сигналу керівника маневрів, а також зобов’язують локомотивну бригаду забезпечити безпеку проведення маневрів, цілісність рухомого складу.

Задача №2. Кадур та Плясов вирішили помститися обхіднику Свириду, і вночі прийшли на колію залізниці, де за допомогою ключів розкрутили з’єднання колії у двох місцях. Внаслідок цього дрезина, що рухалася на цій ділянці, зазнала аварії, а робітникам Гришину та Стиценку, які їхали в ній, були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження. Вирішіть питання про відповідальність Кадура та Плясова.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: безпека руху або експлуатації транспорту; залізничний транспорт; водний транспорт; повітряний транспорт; автомобільний транспорт; правила безпеки руху або експлуатації транспорту; недоброякісний ремонт транспортних засобів; велика матеріальна шкода; шляхи сполучення; угон; захоплення; блокування; працівник залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського електричного чи магістрального трубопровідного транспорту;

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Під злочинами проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (досить часто в науці кримінального права їх називають транспортними злочинами) в науці кримінального права розуміють перед­бачені кримінальним законом, суспільно небезпечні діяння, що посяга­ють на безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспор­ту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

Безпека руху та експлуатації транс­порту як родовий об’єкт злочинів, передбачених розділом ХІ Кримінального кодексу України, – це сукупність суспі­льних відносин, які складаються з приводу забезпечення безпеки руху та експлуатації транспорту від шкоди, яка може бути заподіяна під час пересування людей та переміщен­ня вантажів за допомогою транспортних засобів або експлуатації транспорту.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про транспорт” від 10.11.1994 року, транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Транспортними засобами, у зв'язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 КК України (а також які є ознакою складів злочинів, передбачених статтями 287 КК, 289 КК, 290 КК), виступають всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт. Не є транспортними засобами мопеди, велосипеди з двигуном із робочим об'ємом до 50 куб. см, рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські та вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо). Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації метрополітену й інших видів залізниць передбачена ст. 276, а велосипедів (у т. ч. з мотором), самохідних засобів з малопотужними електричними чи іншими двигунами) - ст. 291 КК.

До залізничного транспорту належать рейкові магістральні і під'їзні шляхи і належне до них обладнання (переїзди, шлагбауми), рухомий склад (локомотиви та вагони, дрезини), засоби управління, сигналізації та зв'язку.

Водний транспорт включає в себе плавучі самохідні і несамохідні засоби, маяки та бакени, причальні споруди, призначені для перевезення вантажів та пасажирів, рибальства.

Повітряний транспорт – це цивільні повітряні судна, місця для їх приземлення (аеродроми, вертолітні майданчики) з обладнанням, яке забезпечує зліт і посадку літальних апаратів, включаючи засоби зв'язку та керування повітряним рухом, сигнальні вогні тощо. Не належать до об'єктів повітряного транспорту апарати на повітряній подушці (які тримаються над землею чи водою завдяки надлишковому тиску повітря під корпусом), повітряні кулі без двигунів, парашути.

Міський електричний транспорт – складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.

Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту полягає у вчиненні дій, заборонених такими правилами, чи, навпаки, у невиконанні дій, які належить вчинити відповідно до нормативно закріплених вимог.

Угон – це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для угону характерним є те, що він: – вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобами; – вчиняється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи, яка вправі управляти транспортним засобом; – полягає у керуванні транспортним засобом, тобто виконанні функцій машиніста, пілота. Угон вважається закінченим з моменту початку руху.

Захоплення транспортного засобу – це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості використання його на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкоджання руху. Захоплення є закінченим з моменту отримання можливості керування транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи зупинення.