- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •2. Предмет та функції політичної економії.
- •3. Методи політичної економії.
- •4. Економічні закони та категорії.
- •5. Місце економічної теорії в системі економічних наук.
- •Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні.
- •2. Задоволення потреб. Блага та їх класифікація.
- •3. Економічний інтерес. Єдність і суперечності в системі економічних інтересів.
- •Тема 3. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
- •1. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Економісти поділяють фактори виробництва на дві великі групи:
- •3. Суспільний продукт та його структура.
- •4. Ефективність суспільного виробництва.
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •1. Економічна система, її сутність та структурні елементи.
- •2. Класифікація економічних систем.
- •3. Національні моделі економічних систем.
- •4. Дійові особи (суб'єкти) економічних відносин.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •1. Власність в системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти відносин власності.
- •2. Сучасні типи та форми відносин власності.
- •3. Роздержавлення та приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •1. Натуральна форма організації виробництва.
- •2. Виникнення товарного виробництва. Просте і розширене товарне виробництво.
- •3. Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості товару.
- •4. Закон вартості, його сутність та функції.
- •5. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей.
- •6. Функції грошей і їхня еволюція.
- •7. Грошовий обіг і його закони.
- •8. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки.
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •1. Умови формування і розвитку ринку. Функції ринку.
- •2. Критерії класифікації ринків та їхня структура.
- •2. За мірою свободи конкуренції ринки діляться на:
- •3. За суспільним поділом праці розрізняють:
- •4. Конкуренція, її суть і роль в ринковій економіці.
- •Рівні ринкової конкуренції:
- •5. Сутність попиту і фактори, що його визначають.
- •Таблиця 7.1 Ринковий попит на кукурудзу
- •6. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають.
- •Таблиця 7.2 Ринкова пропозиція кукурудзи
- •7. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •Тема 8. Суб'єкти ринкової економіки
- •1. Домогосподарства і їх роль в ринковій економіці.
- •2. Доходи та витрати домогосподарств.
- •3. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки.
- •4. Капітал, структура капіталу, кругообіг капіталу.
- •5. Витрати виробництва та прибуток фірми.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •Тема 9. Суспільний продукт та його форми. Національний дохід.
- •1. Суть і види суспільного відтворення.
- •2. Національне рахівництво: виникнення і еволюція.
- •3. Основні показники системи національних рахунків і методи їх розрахунку.
- •4. Номінальні і реальні показники. Індекси цін.
- •Тема 10. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.
- •2. Національне багатство: зміст, структура
- •3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца
- •4. Перерозподіл національного доходу. Податки і соціальні виплати. Проблема бідності.
- •5. Розподіл доходу на споживання і заощадження.
- •Тема 11. Економічне зростання і його чинники.
- •1. Сутність та фактори економічного зростання. Типи економічного зростання та його наслідки.
- •2. Роль нтр в економічному зростанні.
- •3. Економічні цикли. Фази економічного циклу.
- •4. Теорії циклів: дискусійні проблеми.
- •5. Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •6. Безробіття, його зміст, причини, види, форми.
- •7. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку.
- •8. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості
- •Тема 12. Змішана економіка та її типи.
- •2. Функції і роль держави у змішаній економіці
- •3. Методи державного регулювання економіки.
- •4. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.
- •Тема 13. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
- •1.Мжінародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа фомування світового господарства.
- •2. Форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Зміст і структура світової валютної системи.
- •4. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.
- •5. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.
- •6. Суперечності глобалізації та її моделі.
- •7. Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.
5. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.
Причини формування глобалізаційних процесів:
- процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
- науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);
- загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації.
Основні ознаки процесу глобалізації:
- взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;
- фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;
- послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;
- розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;
- створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем;
- тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.
На рівні галузі глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузі в даній країні взаємопов’язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології, виробничого процесу, фабричної марки. Глобалізовані галузі промисловості мають тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї активності.
Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв’язку її економіки зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни в однаковій мірі інтегровані до неї. Існують декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку, серед яких:
· співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП;
· прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
· потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.
Глобалізація на світовому рівні визначається економічними взаємозв’язками між країнами, який зростає та відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються.
Основною рисою процесу глобалізації є формування глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли – ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах цих циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого є головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави.
У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.
На одному полюсі сучасної світової економіки концентруються країни – глобальні лідери з домінуванням США. На основі вдалої багаторічної експансії у всіх сегментах світового ринку, накопиченого у безпрецедентних масштабах капіталу ключовими детермінантами їх успіху стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація, деіндустріалізація економіки, пріоритетність знань та інформації, розвиток “людського капіталу”.
На іншому полюсі світової економіки – більшість країн, для котрих економічна глобалізація проявляється як якісно нові умови розвитку, на які практично неможливо впливати, але обов’язково треба враховувати. Особливо важливо враховувати масштаби і динаміку процесу становлення системи глобального управління ресурсами планети і перерозподілом світового доходу, який не є еквівалентним.
Глобалізація тісно пов’язана з регіоналізацією світового господарства. З одного боку, це дві суперечливі, різнонаправлені за характером дії та практичними наслідками тенденції, а з іншого - консолідація глобального ринку посилюється діяльністю потужних регіональних коаліцій країн, які, маючи, перш за все, спільні економічні інтереси, об’єднують свої зусилля з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для реалізації міжнародного співробітництва в регіональному масштабі, що дозволяє їм досягати мультиплікативного ефекту від співробітництва з іншими членами угруповання та ефективно реалізовувати на міжнародній арені широкий спектр стратегічних інтересів. Найбільш інтенсивна господарська взаємодія спостерігається в межах таких потужних інтеграційних угруповань, як: ЄС, НАФТА, АТЕС, АСЕАН, МЕРКОСУР. Так, на долю НАФТА, ЄС і АТЕС приходиться приблизно 80% світового ВВП, 82% всіх державних бюджетів країн світу і 85% експорту.
Регіоналізація виступає своєрідним проявом і формою реалізації глобалізації, загострюючи суперечності глобального розвитку. З одного боку, зняття бар’єрів у рухові товарів, послуг, капіталів, робочої сили в межах інтеграційних об’єднань виступає каталізатором зростання міжнародного співробітництва у глобальному масштабі. А з іншого боку, позитивний ефект від впровадження подібної лібералізації обмежується спільними кордонами регіонального інтеграційного об’єднання та супроводжується введенням обмежувальних заходів у відносинах з країнами, які не є членами даного регіонального інтеграційного угруповання. Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.