Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Политэкономия.doc
Скачиваний:
359
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.54 Mб
Скачать

4. Дійові особи (суб'єкти) економічних відносин.

Маючи певні уявлення про те, що вивчає економічна наука, мо­жемо перейти до наступного питання: дійові особи, або, як їх ще називають, суб'єкти економічних відносин.

Економіка є такою складною системою, що в різних її проявах у різні часи ми знайдемо різних дійових осіб. Уявлення про суб'єктів економічного життя залежить і від кута зору, під яким бажаємо роз­глянути економіку, навіть від того, наскільки конкретно ми придивля­тимемося до неї.

У будь-якій економіці й в усі часи суб'єктами відносин були ви­робники та споживачі речей і послуг.

Із розвитком ринкових відносин виробники стають продавцями, а споживачі - покупцями.

Якщо розглянути ринкову економіку під кутом зору руху вироб­ничих ресурсів, товарів і доходів, то її дійовими особами виступають домашні господарства, підприємства і держава (уряд). Мова про економічний зміст діяльності цих суб'єктів йтиме при детальному роз­гляді моделі ринкової системи.

Коли вивчатимемо, як формуються доходи у ринковій економіці, то для нас важливими суб'єктами стануть підприємці та наймані пра­цівники, власники грошей і власники землі.

Вивчення конкретніших явищ ринкової економіки змусить нас роз­глянути роль торговців і банкірів, брокерів і дилерів, менеджерів (уп­равляючих) і акціонерів (власників акцій) тощо.

У міжнародних економічних відносинах беруть участь такі особливі економічні суб'єкти, як міжнародні торговельні та валютно- фінан­сові організації. Серед них Світова організація торгівлі (COT), Міжна­родний валютний фонд (МВФ) та інші.

В економіці, яка побудована на принципах, що відмінні від рин­кових, зокрема у плановій, головними дійовими особами відносин бу­ли центральні органи управління, органи галузевого управління (мініс­терства), державні підприємства-виробники та окремі працівники.

Отже, складність економічного життя суспільства зумовлює різно­манітність його дійових осіб (суб'єктів економічних відносин).

Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.

План лекції

  1. Власність в системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти відносин власності.

  2. Сучасні типи та форми відносин власності.

  3. Роздержавлення та приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.

1. Власність в системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти відносин власності.

Власність – складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність економічних, соціально-правових, політичних, національних, морально-етичних відносин. Вона займає центральне місце в економічній системі, оскільки зумовлює спосіб поєднання робітника із засобами виробництва, мету функціонування і розвитку економічної системи, визначає соціальну структу­ру суспільства, характер стимулів трудової діяльності і спосіб розподілу результатів праці.

Виражаючи найглибинніші зв'язки і взаємозалежності, власність, таким чином, розкриває сутність соціально-еко­номічного буття суспільства.

Спочатку власність розглядалась як відношення людини до речі, тобто як фізична наявність цієї речі у людини і можливість її використання. Однак із розвитком суспільства та накопиченням наукових знань уявлення про власність змінювалось, ставало обсяговішим і змістовнішим.

Речі самі по собі не власність, так само як золото чи срібло за своєю природою не є грошима. Вони перетворилися в гроші лише за певних економічних відносин.

Це стосується і власності. Головною її характеристикою є не річ, і не відношення людей до речей, а те, ким і як привласнюється річ, як таке привласнення зачіпає інтереси інших людей. Певна річ стає власністю, тобто економічною категорією, лише тоді, коли з приводу її привласнення люди вступають між собою в певні економічні відносини. Відповідно, власність виражає відносини між людьми з приводу привласнення речей.

Власність охоплює відносини привласнення і відчуження. Привласнення благ означає, що окремий індивід, група людей або держава здобуває право на володіння конкретними блага­ми, розпоряджання ними та їхнє використання. Відчуження – це позбавлення суб’єкта права на володіння користування і розпорядження тим чи іншим об’єктом власності.

Одночасно з привласненням блага відбувається його відчуження. Привласнити можна тільки те, що відчужене. Акт привласнення об'єкта власності одним суб'єктом є відчуженням його для іншого суб'єкта.

Відносини власності виявляються через суб’єкти і об’єкти власності.

Об’єкти власності – це все те, шо можна привласнити чи відчужити:

  • Засоби виробництва в усіх галузях народного господарства;

  • Нерухомість;

  • Природні ресурси;

  • Предмети особистого споживання та домашнього вжитку;

  • Гроші, цінні папери, дорогоцінні метали та вироби з них;

  • Інтелектуальна власність;

  • Культурні та історичні цінності;

  • Робоча сила.

Суб’єкти власності – це персоніфіковані носії відносин власності:

  • Окрема особа;

  • Юридичні особи;

  • Держава;

  • Декілька держав.

Власність має і правовий аспек, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект власності реалізується через право власності.

Право власності – це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання обєктів власності.

Право власності визначається трьома основними правочинностями – володіння, користування і розпорядження.

Володіння означає, що певний об'єкт власності належить певному суб'єкту, необмежене в часі.

Користування — використання у виробництві і споживанні корисних властивостей об'єкта власності, а також створення за його допомогою благ.

Розпорядження — ухвалення управлінських рішень із приводу функціонування і реалізації об'єкта власності, яке робить власник або уповноважені ним інші економічні суб'єкти.

Суб'єкт привласнення об'єкта власності є одночасно його володарем, розпорядником і користувачем. Володар реалізує права розпорядника і користувача. Розпорядник може бути ко­ристувачем, але не обов'язково володарем. Користувач окремих благ може не бути їхнім володарем і розпорядником.

Отже, між власністю як економячною і як юридичною категоріями є тісний взаємозвязок.

Власність як економічна категорія виражає відносини між людьми з приводу привласнення обєктів власності й перш за все засобів виробництва та його результатів.

Власність як юридична категорія відображає законодавче закріплення економічних відносин між фізичними і юридичними особами з приводу володіння, користування й розпорядження обєктами власності через систему юридичних законів і норм.