- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •2. Предмет та функції політичної економії.
- •3. Методи політичної економії.
- •4. Економічні закони та категорії.
- •5. Місце економічної теорії в системі економічних наук.
- •Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні.
- •2. Задоволення потреб. Блага та їх класифікація.
- •3. Економічний інтерес. Єдність і суперечності в системі економічних інтересів.
- •Тема 3. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
- •1. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Економісти поділяють фактори виробництва на дві великі групи:
- •3. Суспільний продукт та його структура.
- •4. Ефективність суспільного виробництва.
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •1. Економічна система, її сутність та структурні елементи.
- •2. Класифікація економічних систем.
- •3. Національні моделі економічних систем.
- •4. Дійові особи (суб'єкти) економічних відносин.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •1. Власність в системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти відносин власності.
- •2. Сучасні типи та форми відносин власності.
- •3. Роздержавлення та приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •1. Натуральна форма організації виробництва.
- •2. Виникнення товарного виробництва. Просте і розширене товарне виробництво.
- •3. Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості товару.
- •4. Закон вартості, його сутність та функції.
- •5. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей.
- •6. Функції грошей і їхня еволюція.
- •7. Грошовий обіг і його закони.
- •8. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки.
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •1. Умови формування і розвитку ринку. Функції ринку.
- •2. Критерії класифікації ринків та їхня структура.
- •2. За мірою свободи конкуренції ринки діляться на:
- •3. За суспільним поділом праці розрізняють:
- •4. Конкуренція, її суть і роль в ринковій економіці.
- •Рівні ринкової конкуренції:
- •5. Сутність попиту і фактори, що його визначають.
- •Таблиця 7.1 Ринковий попит на кукурудзу
- •6. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають.
- •Таблиця 7.2 Ринкова пропозиція кукурудзи
- •7. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •Тема 8. Суб'єкти ринкової економіки
- •1. Домогосподарства і їх роль в ринковій економіці.
- •2. Доходи та витрати домогосподарств.
- •3. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки.
- •4. Капітал, структура капіталу, кругообіг капіталу.
- •5. Витрати виробництва та прибуток фірми.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •Тема 9. Суспільний продукт та його форми. Національний дохід.
- •1. Суть і види суспільного відтворення.
- •2. Національне рахівництво: виникнення і еволюція.
- •3. Основні показники системи національних рахунків і методи їх розрахунку.
- •4. Номінальні і реальні показники. Індекси цін.
- •Тема 10. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.
- •2. Національне багатство: зміст, структура
- •3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца
- •4. Перерозподіл національного доходу. Податки і соціальні виплати. Проблема бідності.
- •5. Розподіл доходу на споживання і заощадження.
- •Тема 11. Економічне зростання і його чинники.
- •1. Сутність та фактори економічного зростання. Типи економічного зростання та його наслідки.
- •2. Роль нтр в економічному зростанні.
- •3. Економічні цикли. Фази економічного циклу.
- •4. Теорії циклів: дискусійні проблеми.
- •5. Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •6. Безробіття, його зміст, причини, види, форми.
- •7. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку.
- •8. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості
- •Тема 12. Змішана економіка та її типи.
- •2. Функції і роль держави у змішаній економіці
- •3. Методи державного регулювання економіки.
- •4. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.
- •Тема 13. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
- •1.Мжінародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа фомування світового господарства.
- •2. Форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Зміст і структура світової валютної системи.
- •4. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.
- •5. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.
- •6. Суперечності глобалізації та її моделі.
- •7. Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.
2. Роль нтр в економічному зростанні.
В основі сучасного типу економічного зростання лежить поглиблення науково-технічної революції, початок якої відносять до середини 50-х років XX ст. Друга половина нещодавно минулого століття — це епоха бурхливого прогресу науки і техніки, що зумовило революційний переворот у технологічному способі виробництва. За порівняно короткий проміжок (останнє століття) були досягнуті більш значимі результати в економічному прогресі, ніж за всю його по- передню історію.
Революційна форма НТП, тобто НТР, — це швидкий перехід масового виробництва на якісно нові науково-технічні і технологічні принципи функціонування. Головною особливістю сучасного етапу НТР є зрощування нових індустріальних технологій з мікроелектронікою та комп’ютерною технікою. Все це різко підвищує ефективність виробництва, а також зумовлює його урізноманітнення та динамічне пристосування до запитів споживачів.
Нова якість економічного розвитку тісно пов’язана зі зміною його спрямованості, що знаходить свій вияв у посиленні соціальної орієнтації економічного зростання. Особливо це очевидно у підвищенні ролі людини у виробничому процесі, що є першою характерною рисою нової якості економічного розвитку. Другою ознакою цього процесу є докорінна зміна його джерел і факторів, що безпосередньо пов’язане з інтенсивними трудо-, матеріало- та фондозберігаючими факторами.
Сучасна НТР — складне, багатопланове явище. В узагальненому вигляді можна виокремити три важливих її складових, які органічно пов’язані.
По-перше, НТР — це глибокий процес інтеграції науки і виробництва, для якого характерно перетворення виробництва економічних благ на специфічний «технологічний цех науки».
По-друге, зміст поняття «науково-технічна революція» включає і принципові зміни в підготовці кадрів. Нова техніка і новітні технології потребують і нового працівника: більш освіченого, кваліфікованого, високодисциплінованого, який гнучко пристосовується до нововведень. Працівник «виходить» з безпосереднього процесу виробництва, «стає над ним» як його контролер і регулювальник.
По-третє, важливою складовою НТР є кардинальні зміни в організації виробництва, праці та системі управління цими процесами. Воно переходить на нову техніко-технологічну основу — комп’ютерну технологію.
НТР охоплює всі сфери і напрями діяльності людини, що свідчить про її універсальний, загальний характер. Усе це має принципове значення для динаміки, масштабів, якості економічного розвитку суспільства, що відповідно активізує пошук економістів різних шкіл і напрямів, наукову розробку теорій і моделей економічного зростання.
3. Економічні цикли. Фази економічного циклу.
Функціонування ринкової економіки, як і будь-якої економічної системи, не є рівномірним і безперервним. Економічне зростання час від часу чергується з процесами застою та спаду обсягів виробництва, тобто зниженням усієї економічної (ділової) активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.
Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.
За своїм змістом циклічність досить багатоструктурна. З точки зору довготривалості виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (2—3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40—60 років).
У теорії цикл трактується як період розвитку економіки від початку однієї кризи до наступної.
Економічний цикл (у класичному трактуванні) включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить своє остаточне відображення у новій кризі. Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак — показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції у нове будівництво тощо.
Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. У ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічного процесу відтворення.
Криза — це різке порушення існуючої рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Відбувається скорочення попиту на товари, а також виникає надлишок їх пропозиції. Труднощі зі збутом призводять до скорочення виробництва і росту безробіття. Зниження платоспроможності населення ще більше ускладнює збут. Усі економічні показники погіршуються. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Через «омертвіння» капіталу у вигляді нереалізованих товарів фірми відчувають брак грошових коштів для поточних платежів, тому швидко зростає плата за кредит — ставка позичкового процента. Курси цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств. Криза завершується з початком депресії.
Депресія — це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва. На цій фазі відбувається просте відтворення, виробництво не збільшується, проте й не зменшується. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. За умов скороченого виробництва ставка позичкового процента падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для наступного пожвавлення виробничої та комерційної діяльності.
Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Поступово обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня й економіка вступає у фазу піднесення.
Піднесення (зростання) — це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, підвищується зайнятість, активізується попит на капітальні й споживчі блага, доходи та прибутки, зростають ціни й процентні ставки, жвавішає комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Таким чином, розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, вже закладає основу для наступної нової кризи, котра і завершатиме цикл.
Рис. 1 Фази економічного циклу
Органічна цілісність циклу виявляється в тому, що в кожній з його фаз формуються умови для переходу до іншої. При цьому такий перехід здійснюється в основному на засадах ринкових регуляторів, отже, як правило, автоматично. Слід зазначити, що криза відрізняється від порушення рівноваги між попитом і пропозицією на будь-який товар чи в окремій галузі тим, що вона виникає в класичному розумінні як загальне надвиробництво, яке супроводжується стрімким падінням цін, банкрутством банків і масовою зупинкою та розоренням підприємств, ростом безробіття тощо.
Різні галузі по-різному піддаються впливу економічного циклу. Цикл сильніше впливає на обсяги виробництва і зайнятість в галузях, що виготовляють інвестиційні товари і товари тривалого користування, чим на аналогічні показники в галузях, що випускають товари короткочасного користування. Так, у разі спаду, об'єми виробництва різко скорочуються в будівництві, виробництві автомобілів, холодильників і, навпаки, у фазі підйому саме ці галузі отримують максимальні стимули.
Це можна пояснити наступним:
1. Можливість відстрочення. В умовах спаду і фірми, і сім'ї знижують об'єми придбання і нового устаткування, і товарів тривалого користування, відмовляються від будівництва нових будинків і будівель. В той же час покупки товарів короткочасного користування скорочуються трохи.
2. Влада монополій. Більшість галузей, що випускають інвестиційні товари і товари тривалого користування, є висококонцентрованими, коли основна частина виробництва зосереджена в невеликій кількості крупних фірм. Такі фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протидіяти зниженню цін на свою продукцію, і у фазі спаду знижують не ціни, а об'єм виробництва. А в галузях, що виготовляють предмети короткочасного користування, рівень концентрації нижчий, менше економічна влада – і у фазі спаду тут в основному знижуються ціни, а не об'єм продукції, що випускається.