Тема 13. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
План лекції :
Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства.
Форми міжнародних економічних відносин.
Зміст і структура світової валютної системи.
Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.
Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.
Суперечності глобалізації та її моделі.
Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.
1.Мжінародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа фомування світового господарства.
Світове гоподарство – це сукупність національних економік, що повязані між собою системою міжнародних економічних відносин.
Етапи розвитку світового господарства:
Етап світової торгівлі (XV – перша половина XIX ст.)
Етап іноземних інвестицій (друга половина XIX – перша половина XX ст.)
Етап економічної інтеграції (середина XX – друга половина 80-х років XX ст.)
Етап глобалізації (з другої половини 80-х років XX ст.)
Міжнародний поділ праці (МРП) – спеціалізація окремих країн на виробництві конкретних видів товарів та послуг.
Фактори спеціалізації країн:
Географічне місцерозташування та природно-кліматичні умови.
Ресурсні можливості.
Історично-культурні особливості.
Історичні традиції.
Форми міжнародного поділу праці:
Загальний розподіл праці грунтуєтья на галузевій спеціалізації окремих країн.
Частковий розподіл праці грунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів.
Одиничний розподіл праці грунтується на подетальній спеціалізації.
Масштаби участі країни у МРП визначають ступінь відкритості національної економіки. Для оцінки ступеня відкритості економіки використовують показники експортної та імпортної потомої ваги у ВВП.
МПП забезпечує державам певні переваги. Завдяки участі в ньому вони можуть підвищити ефективність національної економіки та добробут свого населення. Це зумовлено такими можливостями МПП:
участь у МПП дає змогу повніше користуватися перевагами спеціалізації на рівні країни, раціональніше використовувати свої ресурси, збільшувати загальний обсяг виробництва;
виробництво товарів може бути ефективним лише за умов масового виробництва і відповідно витрат, що постійно зменшуються. Місткість же внутрішнього ринку часто є недостатньою для використання переваг великомасштабного виробництва повною мірою. Особливо це стосується невеликих країн;
МПП сприяє повнішому задоволенню потреб населення країни. Інакше багато країн залишились би без товарів, до яких звикло його населення, але власних можливостей для їх виробництва немає або воно нераціональне;
участь у МПП призводить до посилення конкуренції та підвищення якості вітчизняних товарів;
поглиблення МПП є своєрідним фундаментом для політики мирного співіснування та успішного політичного співробітництва країн (наприклад, Європейський Союз).
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозвязків між країнами завдяки відкритості національних економік.
Форми інтернаціоналізації економік:
Інтеграційна – обєднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва.
Транснаціональна – взаємопереплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.
Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) - процес зближення та взаємопроникнення національних економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.
Основні цілі та переваги економічної інтеграції:
По-перше, це використання країнами-учасницями переваг масштабності, що поля- гають у збільшенні розмірів ринку, скороченні витрат і т. п.
По-друге, формування сприятливого зовнішньополітичного середовища, оскільки мета більшості інтеграційних об’єднань — зміцнення співробітництва і взаємопорозуміння між державами-учасницями в політичній, військовій, соціальній, культурній та інших сферах суспільного життя.
По-третє, інтеграційне економічне співробітництво відкриває національним виробникам широкий доступ до різного роду ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових і новітніх технологій у масштабах усього інтеграційного об’єднання, що уможливлює значне збільшення випуску продукції з розрахунком на місткіший ринок.
По-четверте, інтеграційна взаємодія країн у регіональних межах створює привілейовані умови для фірм і країн, що входять до даного угруповання, захищаючи їх певною мірою від конкуренції з боку третіх суб’єктів господарювання.
По-п’яте, економічне зближення країн дає змогу їм спільно вирішувати гострі соціальні проблеми щодо стабілізації ситуації на ринку праці та різних форм соціального забезпечення населення.