- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •2. Предмет та функції політичної економії.
- •3. Методи політичної економії.
- •4. Економічні закони та категорії.
- •5. Місце економічної теорії в системі економічних наук.
- •Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні.
- •2. Задоволення потреб. Блага та їх класифікація.
- •3. Економічний інтерес. Єдність і суперечності в системі економічних інтересів.
- •Тема 3. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт.
- •1. Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія.
- •Економісти поділяють фактори виробництва на дві великі групи:
- •3. Суспільний продукт та його структура.
- •4. Ефективність суспільного виробництва.
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •1. Економічна система, її сутність та структурні елементи.
- •2. Класифікація економічних систем.
- •3. Національні моделі економічних систем.
- •4. Дійові особи (суб'єкти) економічних відносин.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.
- •1. Власність в системі економічних відносин. Суб’єкти та об’єкти відносин власності.
- •2. Сучасні типи та форми відносин власності.
- •3. Роздержавлення та приватизація як методи реформування відносин власності в Україні.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
- •1. Натуральна форма організації виробництва.
- •2. Виникнення товарного виробництва. Просте і розширене товарне виробництво.
- •3. Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості товару.
- •4. Закон вартості, його сутність та функції.
- •5. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей.
- •6. Функції грошей і їхня еволюція.
- •7. Грошовий обіг і його закони.
- •8. Інфляція, її сутність, причини, види та соціально-економічні наслідки.
- •Тема 7. Загальні основи ринку
- •1. Умови формування і розвитку ринку. Функції ринку.
- •2. Критерії класифікації ринків та їхня структура.
- •2. За мірою свободи конкуренції ринки діляться на:
- •3. За суспільним поділом праці розрізняють:
- •4. Конкуренція, її суть і роль в ринковій економіці.
- •Рівні ринкової конкуренції:
- •5. Сутність попиту і фактори, що його визначають.
- •Таблиця 7.1 Ринковий попит на кукурудзу
- •6. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають.
- •Таблиця 7.2 Ринкова пропозиція кукурудзи
- •7. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •Тема 8. Суб'єкти ринкової економіки
- •1. Домогосподарства і їх роль в ринковій економіці.
- •2. Доходи та витрати домогосподарств.
- •3. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки.
- •4. Капітал, структура капіталу, кругообіг капіталу.
- •5. Витрати виробництва та прибуток фірми.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •Тема 9. Суспільний продукт та його форми. Національний дохід.
- •1. Суть і види суспільного відтворення.
- •2. Національне рахівництво: виникнення і еволюція.
- •3. Основні показники системи національних рахунків і методи їх розрахунку.
- •4. Номінальні і реальні показники. Індекси цін.
- •Тема 10. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.
- •2. Національне багатство: зміст, структура
- •3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца
- •4. Перерозподіл національного доходу. Податки і соціальні виплати. Проблема бідності.
- •5. Розподіл доходу на споживання і заощадження.
- •Тема 11. Економічне зростання і його чинники.
- •1. Сутність та фактори економічного зростання. Типи економічного зростання та його наслідки.
- •2. Роль нтр в економічному зростанні.
- •3. Економічні цикли. Фази економічного циклу.
- •4. Теорії циклів: дискусійні проблеми.
- •5. Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •6. Безробіття, його зміст, причини, види, форми.
- •7. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку.
- •8. Цілі, принципи та механізм державного регулювання зайнятості
- •Тема 12. Змішана економіка та її типи.
- •2. Функції і роль держави у змішаній економіці
- •3. Методи державного регулювання економіки.
- •4. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.
- •Тема 13. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.
- •1.Мжінародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа фомування світового господарства.
- •2. Форми міжнародних економічних відносин.
- •3. Зміст і структура світової валютної системи.
- •4. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку.
- •5. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.
- •6. Суперечності глобалізації та її моделі.
- •7. Взаємопов’язаність і передумови вирішення глобальних проблем.
4. Номінальні і реальні показники. Індекси цін.
Обчислення ВВП та інших макропоказників ускладнюється інфляцією (зростанням цін), яка властива тією чи іншою мірою практично всім країнам з ринковою економікою. У зв’язку з цим розрізняють поняття номінального та реального ВВП.
ВВП, який обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним. Для визначення дійсної величини ВВП, — тобто реального ВВП, необхідно «очистити» номінальну його величину від впливу інфляції, а саме застосувати індекс цін. Останній виражає відносну зміну середнього рівня цін широкої групи товарів за відповідний період. Він визначається за формулою:
.
Щоб показати реальну величину ВВП, нівелювати рівень інфляції при зіставленні виробництва двох конкретних періодів, використовують дефлятор ВВП. Він усуває всі цінові (інфляційні) викривлення величини ВВП і розраховується за формулою:
Тема 10. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
План лекції:
Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.
Національне багатство: зміст, структура.
Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.
Перерозподіл національного доходу. Податки і соціальні виплати. Проблема бідності.
Розподіл доходу на споживання і заощадження.
1. Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.
Ще одним важливим макроекономічним показником є НД — національний дохід. З точки зору власників ресурсів, НД є вимірником їх доходів від участі у виробництві за поточний період.
НД виступає як сукупний дохід власників усіх факторів виробництва: заробітної плати, прибутку, ренти, процента, і засвідчує ступінь участі кожної категорії власників у національному виробництві, їхню частку. За обсягом НД дуже близький до ЧНП і становить величину, зменшену на розмір непрямих податків, які сплачують підприємці (податок на додану вартість, акцизи, ліцензійні платежі, мито та ін.).
Національний дохід — важливий показник результативності суспільного відтворення. Виробництво національного доходу на душу населення найбільш реально визначає рівень його добробуту. До останнього часу у вітчизняній економічній літературі вважалося, що НД — це новостворена вартість, яка має місце тільки у сфері матеріального виробництва, а також частково на транспорті, у торгівлі, громадському харчуванні та сфері зв’язку. Але такий підхід до розуміння змісту національного доходу досить обмежений, оскільки не враховує внеску працівників сфери нематеріального виробництва.
Нині вже загальновизнано, що частину національного доходу створюють працівники сфери послуг. В економічно розвинутих країнах понад половини працівників зайнята у сфері послуг, тобто велика частина доходів надходить саме від їх надання. У нашій країні вирішальна роль у виробництві національного доходу залишається за матеріальним виробництвом, головним напрямом розвитку якого є перехід від екстенсивного до інтенсивного типу виробництва.
Для розуміння суті національного доходу велике значення має знання процесів його формування, розподілу, перерозподілу, кінцевого споживання.
Створення національного доходу відбувається у галузях матеріального виробництва і в сфері послуг. Його розміри зростають за рахунок збільшення чисельності зайнятих і підвищення продуктивності праці. Фактори зростання національного доходу поділяють на два види: екстенсивні (за рахунок збільшення ресурсів) та інтенсивні (за рахунок якісного використання існуючих факторів).
Розподіл національного доходу полягає у визначенні частки всіх учасників його виробництва, тобто заробітної плати, прибутку, процента, ренти, дивідендів та ін.
Перерозподіл національного доходу здійснюється через механізм ціноутворення, державний бюджет, податкову систему, внески до різноманітних фондів та ін. На підставі перерозподілу НД формуються вторинні доходи. Основними формами таких доходів є виплата пенсій, стипендій, допомога багатодітним сім’ям тощо. Перерозподіл національного доходу здійснюється за офіційними та неофіційними каналами. Легітимний, або офіційний, перерозподіл НД фіксується в офіційній статистиці. Масштабний неофіційний перерозподіл НД спричинений існуванням тіньової економіки.
Використання національного доходу відбувається з подвійною метою: споживання і нагромадження. Нагромадження є необхідним для розширення масштабів національного виробництва в майбутньому. В господарській практиці розрізняють створений і використаний НД. Національний дохід, що йде на споживання та нагромадження, не збігається з величиною створеного національного доходу. Останній зменшується на суму збитків від стихійних лих та інших втрат. Крім того, використаний національний дохід може відрізнятися від створеного на величину саль- до зовнішньоторговельного балансу. Якщо країна імпортує більше товарів і послуг, ніж експортує, то використаний національний дохід перевищуватиме створений, і навпаки. Але це не означає, що країні вигідно більше ввозити товарів та послуг, ніж вивозити.
Велике значення для збільшення величини національного доходу та розширеного відтворення має оптимальне співвідношення між споживанням і нагромадженням. Дане співвідношення залежить від конкретних умов і завдань економічного розвитку країни.
На основі НД формуються особисті доходи (ОД). Якщо від суми національного доходу відняти внески (податки) на соціальне страхування, податки на доходи підприємств, а також прибуток, що використовується для розширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємств) і додати трансфертні платежі, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу й виплати по безробіттю, різноманітні виплати малозабезпеченим і непрацездатним тощо, то отримаємо суму так званого особистого доходу. Правомірно зауважити, що особистий дохід — це одержаний дохід, а національний дохід — це зароблений дохід.
Нарешті, якщо від суми всього особистого доходу відняти всі індивідуальні податки, то одержимо так званий дохід в особистому розпорядженні домогосподарств — кінцевий показник системи національного рахівництва. Він використовується на споживання та заощадження в домашніх господарствах.
Слід зазначити, що для конкретнішої об’єктивної оцінки соціальної та економічної ситуації в країні, визначення добробуту її населення необхідно розраховувати розглянуті показники СНР не лише в сукупності, але й на душу населення. Ці показники реально характеризують ступінь розвитку країни, рівень добробуту її громадян.