Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Navch_pisib_stat+kinem

.pdf
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.68 Mб
Скачать

2) Максимальна сила тертя ковзання пропорційна силі нормального тиску (нормальній реакції N ), тобто

Fmax = f × N ,

(57)

де f – статичний коефіцієнт тертя ковзання.

3)Величина максимальної сили тертя в досить широких межах не залежить від розмірів стичних поверхонь.

4)Коефіцієнт тертя ковзання залежить від матеріалів і фізичного стану стичних поверхонь, тобто від чистоти обробки поверхонь, вологості, температури та інших умов.

Коефіцієнт тертя визначається дослідним шляхом, його значення для різних матеріалів наводиться у довідниках. Для ряду матеріалів величина статичного коефіцієнта сухого тертя має такі значення: для сталі по сталі – 0,15; для сталі по чавуну – 0,3; для дерева по дереву – 0,4 … 0,6; для цегли по бетону – 0,76.

Закони тертя з достатньою точністю справедливі і для тертя руху. При русі сила тертя протилежна напрямку руху і визначається співвідношенням

F = f / × N ,

(58)

тр

 

де f / – коефіцієнт тертя руху, або динамічний коефіцієнт тертя ков-

зання, при чому f / < f .

Динамічний коефіцієнт тертя ковзання f / залежить не тільки від матеріалу і стану поверхні, але в деякій мірі і від швидкості ковзання. Для більшості матеріалів він зменшується при збільшені відносної швидкості, а для деяких матеріалів (шкіра по металу) – збільшується.

У наближених технічних розрахунках вважають, що динамічний коефіцієнт тертя ковзання не залежить від відносної швидкості і приблизно дорівнює статичному коефіцієнту тертя ковзання.

80

5.2 Реакція шорсткої поверхні. Кут і конус тертя

Як уже відзначалось раніше (див. розділ 1.3), реакція R шорсткої поверхні складається із двох складових: нормальної реакції N та перпендикулярної до неї сили тертя Fтр (рис. 53).

Повна реакція шорсткої поверхні R = N + Fтр буде відхиленою від

нормалі на деякий кут ψ . При зміні сили тертя від нуля до Fmax повна реакція шорсткої поверхні змінюється від N до Rmax , а кут її нахилу до нормалі зростає від 0 до деякого значення ϕ . У граничному стані рівноваги (рис. 54) повна реакція шорсткої поверхні Rmax відхилена від нормалі на найбільший кут ϕ , який називають кутом тертя.

R

N

ψ

Q

Fmp

τ

 

A

Рисунок 53

Rmax

 

N

 

 

 

φ φ

Q

 

 

 

 

Fmax

P

 

 

 

 

 

Рисунок 54

 

81

Отже найбільший кут ϕ між повною реакцією шорсткої поверхні, побудованою на граничній силі тертя при даній нормальній реакції, і напрямком нормальної реакції називають кутом тертя.

Як випливає з рис. 54, tgϕ = FNmax . Але, відповідно до закону Кулона,

маємо Fmax = f × N , тому

tgϕ = f .

(59)

Отже тангенс кута тертя дорівнює коефіцієнту тертя ковзання. Конусом тертя називається конічна поверхня з кутом 2ϕ при верши-

ні, яку описує при повороті навколо напрямку нормалі повна реакція шорсткої поверхні, побудована на максимальній силі тертя (див. рис. 54).

Поняття кута тертя, конуса тертя дозволяє дати геометричну інтерпретацію стану рівноваги тіла на шорсткій поверхні.

Нехай рівнодіюча Q активних сил, прикладених до тіла, розміщеного на шорсткій поверхні (рис. 55), нахилена під кутом α до спільної нормалі стичних поверхонь. Розкладемо цю рівнодіючу на складові

Q = Qn + Qτ , так, що Qn = Qcosα , а Qτ = Qsinα .

Q

N

 

α

 

Qτ

Fmp

τ

 

 

Qn

Рисунок 55

Нормальна складова Qn притискує тіло до поверхні в’язі і врівноважується нормальною реакцією N , а дотична складова Qτ намагається зрушити тіло по поверхні.

Тіло на шорсткій поверхні буде знаходитись в стані рівноваги до тих пір, поки дотична складова Qτ = Qsinα не буде перевищувати максималь-

82

но можливу силу тертя Fmax = f × N = f × Q cosa ,

тобто за умов

Qsin a £ f × Qcosa .

 

Розділяючи обидві частини нерівності на Qcosα

з врахуванням ви-

разу (59), одержимо таку необхідну умову рівноваги тіла на шорсткій поверхні:

tgα ≤tgϕ , або α ≤ϕ .

До цієї умови не входить значення сили Q , тому слід зробити такий висновок (див. рис. 55): тіло на шорсткій поверхні не можна вивести із стану рівноваги ніякою силою, якщо її лінія дії проходить всередині кута (конуса) тертя.

Цим пояснюються відомі явища самогальмування або заклинювання рухомих деталей машин у деяких положеннях. Виходячи з цієї умови, назначають крок різьби гвинта (гайки) різьбових з’єднань та різьбових передач.

5.3 Тертя кочення

У задачах механіки іноді необхідно враховувати тертя кочення – опір, який виникає при коченні одного тіла по поверхні іншого.

Розглянемо циліндричний коток радіуса r вагою P , який спирається на горизонтальну площину і знаходиться під дією горизонтальної сили Q

(рис. 56).

C

Q

 

 

k

N

C

Q

 

C

 

r

P

 

 

 

Q

P

Mmp

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

D

A

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

B

A

 

 

 

Fmp

Fmp

N

 

Fmp

 

 

 

а)

б)

в)

Рисунок 56

83

Якщо Q< Fmax , то в точці A контакту тіла з поверхнею виникає сила тертя Fтр = Q , яка перешкоджає ковзанню котка поверхнею.

При схемі навантаження котка, виконаній відповідно до положення теоретичної механіки про абсолютно тверде тіло (рис. 56, а), нормальна реакція N , прикладена в точці A контакту, зрівноважена силою P ваги котка, а сили Fтр і Q створюють пару сил, яка спричиняє кочення. При та-

кій розрахунковій схемі коток почне рухатися при будь-якому малому значенні сили Q , що не відповідає дійсності.

Істинне уявлення про тертя кочення дає розрахункова схема з врахуванням деформації опорної поверхні і котка (рис. 56, б), коли дотик котка до нерухомої площини відбувається не в точці A, а вздовж дуги BD , яка визначає поверхню контакту. При цьому нормальна реакція N , як результуюча розподілених на ділянці AB сил нормальних реакцій, буде зміщеною від центра в напрямку дії сили Q на деяку відстань, яка збільшується зі збільшенням величини рушійної сили Q . При цьому пара сил (Q, Fтр )

врівноважується парою (P, N ), момент якої називають моментом тертя кочення Mтр .

У граничному стані рівноваги, коли нормальна реакція зміщується на найбільшу відстань k (див. рис. 56, б), момент тертя досягає максимальної величини M max , і коток починає котитись поверхнею.

Це найбільше зміщення k нормальної реакції від центра котка в напрямку дії рушійної сили, при якому коток починає кочення, називається коефіцієнтом тертя кочення. Він має розмірність одиниці довжини і його виражають у міліметрах. Для випадку кочення вагонного колеса стальною рейкою k = 0,5 мм .

Для уявлення явища тертя кочення у межах статики абсолютно твердого тіла розрахункова схема виконується без розгляду деформації та зміщення нормальної реакції (рис. 56, в), вважаючи опором коченню момент тертя M тр . Це дозволяє наближені закони тертя кочення викласти подібно

законам тертя ковзання:

1) При намірі перекотити циліндричне тіло шорсткою поверхнею виникає опір коченню у вигляді моменту тертя M тр , величина якого набуває значення у межах від нуля до максимального, коли починається кочен-

84

ня:

0 ≤ Mтр M max .

(60)

2)Найбільший момент M max у широких межах не залежить від

радіуса котка.

3) Максимальний момент тертя кочення пропорційний силі нормального тиску

 

 

 

M max = k × N .

 

(61)

де k – коефіцієнт тертя кочення.

 

 

4)

Коефіцієнт тертя кочення залежить від матеріалу котка, пло-

щини і фізичного стану їх поверхонь.

 

 

 

 

 

Для аналізу явищ тертя корисно порівняти коефіцієнт f тертя ков-

зання зі співвідношенням

k

, через яке виражається максимальна сила тер-

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тя кочення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

= Q

=

k

× N .

 

(62)

 

 

 

 

 

 

max

max

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для більшості матеріалів відношення k

r

значно менше статичного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

коефіцієнта тертя f . Цим пояснюється широке застосування в техніці явища кочення в транспортних засобах та інших конструкціях (колеса, котки, шарикопідшипники).

5.4 Розв’язання задач рівноваги тіла на шорсткій поверхні

Розв’язання задач рівноваги тіла при наявності тертя проводять у відповідності до загальної методики розв’язання задач статики (див. розділ 1.8). При цьому реакцію шорсткої поверхні представляють двома складовими: нормальною реакцією N та силою Fтр . У випадку тер-

тя кочення до цих реакцій додають пару сил з моментом тертя M тр , дія якої перешкоджає коченню.

85

Розглядаючи граничний стан рівноваги тіла, коли сила тертя або момент тертя досягають свого найбільшого значення, до складених рівнянь рівноваги тіла добавляють залежність сил тертя (57) або моменту тертя (61) від нормальної реакції.

При геометричному розв’язанні реакцію шорсткої поверхні не розкладають на дві складові, а зображають однією силою R , направляючи її під кутом тертя ϕ до нормалі (в граничному положенні рівноваги).

Приклад 11

Горизонтальний стрижень AB має на кінці A отвір, яким він надітий на вертикальний круглий стояк (рис. 57); довжина втулки b = 2см; у точці E на відстані a від осі стояка до стрижня підвішений вантаж P .

Визначити, нехтуючи вагою стрижня AB , відстань a так, щоб під дією вантажу P стрижень знаходився в стані рівноваги, якщо коефіцієнт тертя між стрижнем і стояком f = 0,1.

b

а

Fc

Nc

 

L

 

 

 

A

C

FD

 

 

E

 

 

 

B

 

 

 

D

ND

P

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

Рисунок 57

Розв’язання

Розглянемо граничне положення рівноваги стрижня AB , коли вантаж P знаходиться на відстані a від осі стояка.

У цьому положенні на стрижень діють активна сила ваги вантажу P та реакції NC , ND , FC , FD шорсткої поверхні в точках C і D контакту втулки із стояком, де FC , FD – граничні сили тертя.

Складаючи рівняння рівноваги, візьмемо за моментну точку L , розміщену на осі стояка діаметром d на рівні верхнього торця втулки:

åFkx = 0; − NC + ND = 0;

86

åFky = 0; FC + FD P = 0;

åM L (Fk ) = 0; ND ×b + (FD - FC ) d2 - P × a = 0.

Додамо до цих рівнянь залежність граничних сил тертя від нормальних реакцій:

FC = f × NC ;

FD = f × ND .

Із першого рівняння з врахуванням виразів для сил тертя знаходимо:

NC = ND = N і FC = FD = f × N.

Із другого рівняння маємо: 2× f × N - P = 0, або N = 2P× f .

Тоді підставляючи ці значення в третє рівняння, одержимо:

æ

b

ö

 

N × b - P × a = 0, або P ç

- a÷

= 0,

 

ç

2× f

÷

 

è

ø

 

звідки

a = 2b× f = 2×20,1 =10 см .

Приклад 12

Драбина AB вагою P = 200 H спирається на вертикальну стіну і горизонтальну підлогу (рис. 58). Коефіцієнт тертя драбини по шорсткій поверхні стіни в точці A буде f1 = 0,4 , а по підлозі в точці B f2 = 0,5. Під яким кутом α до підлоги треба поставити драбину, щоб нею змогла піднятись доверху людина вагою 90 Н ?

Розв’язання

Нормальні реакції стіни і підлоги в точках A і B позначимо відповідно N A та NB , а сили тертя в цих точках F1 і F2 . Тоді драбина AB буде в

87

рівновазі під дією шести сил: N A , NB , F1, F2 та сили P ваги драбини, прикладеної посередні AB і сили Q ваги людини, прикладеної в точці A.

Складемо рівняння рівноваги цих сил:

n

åFkx = 0; N A - F2 = 0;

k =1

n

åFky = 0; NB + F1 - P - Q = 0;

k =1

n

åM A (Fk ) = 0;

k =1

NB × AB cosα - P× AB2 cosα - F2 × AB sinα = 0.

y

F1

A

NA

Q

P

NB

 

α B

F2 x

Рисунок 58

Оскільки кут α – найменший кут нахилу драбини, при якому вона знаходиться на межі спокою і ковзання, тоді

F1 = f1 ×N A ; F2 = f2 ×NB .

Підставивши F1 і F2 в рівняння рівноваги, одержимо:

N A - f2 ×NB = 0,

NB + f1 ×N A - P - Q = 0,

(NB cosa - 0,5Pcosa - f2 NB × sin a) AB = 0.

88

З перших двох рівнянь одержимо N A = f2 × NB , звідки

NB (1 + f1 f2 ) = (P + Q) , або NB =

P + Q

 

.

1 + f f

2

 

1

 

Підставимо знайдене значення NB у третє рівняння і поділимо його на cos α . Тоді матимемо:

 

 

 

P + Q

 

 

 

f2

 

(P + Q) tgα , звідки

 

 

 

 

 

 

 

- 0,5 P =

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + f1

f2

 

1 + f1 f2

 

 

tg a =

1

é1 -

0,5 P (1 + f1 f2 )

ù

=

1

é1 -

0,5 × 200 (1 + 0,4 × 0,5)

ù

=1,73 ,

 

 

ú

 

 

 

ú

 

f2

ê

 

 

P + Q

 

0,5

ê

200 + 690

 

 

ë

 

 

û

 

ë

û

 

α =arctg 1,73 = 600 .

Приклад 13

Скільки сипучого матеріалу (руди) можна насипати на круглу площинку діаметром d = 20м , якщо питома вага матеріалу складає γ = 50 кН / м3 , а коефіцієнт тертя між частинками становить f = 0,7 .

Розв’язання Сипучий матеріал на горизонтальній площині набуває форми конуса.

Розглянемо рівновагу деякої частини M (рис. 59, а) матеріалу, що лежить на поверхні конуса, знаходячись під дією сили ваги G , нормальної реакції N та сили тертя Fтр . Трикутник зрівноваження сил, які діють на частинку матеріалу (рис. 59, б), повинен бути замкнутим, тому

tg a = FNтр = f N× N = f .

89

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]