
- •43-47. Перекази, види і методи проведення
- •Послідовність роботи над переказом
- •Попередня підготовка до переказу
- •Сприймання тексту
- •Написання тексту на чернетці
- •Самоперевірка і вдосконалення написаного
- •51. Система роботи над усними й письмовими творами різних видів і жанрів
- •1. Твори на літературні теми, які пов'язані з ви вченням літератури;
- •2. Твори на нелітературні, або вільні теми.
- •Перехідний етап до розгорнутих роздумів
- •57. Граматично-стилістичні помилки поділяються на дві групи:
- •55-56. Орфографічні й пунктуаційні помилки.
- •Як редагувати письмовий текст
- •53. Методика і техніка виправлення помилок
- •57. Граматичні норми
- •59. Мовна норма
- •Стилістичні норми
- •65. Робота з лексичними вправами на уроках української мови
- •II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
- •III. За ступенем самостійності у виконанні слід розрізняти:
- •IV. За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові.
- •67. Словотворення
- •69.Частини мови. Принципи виділення їх
- •73-74. Предмет синтаксису
- •75-77.Місце і значення орфографії у шкільному курсі.
- •76. Принципи української орфографії
- •80. Методологія, методи й методика стилістики
- •81.Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мови
- •83. Форми занять з мови у 10-11(12) класах
- •85. Роль і місце позакласної роботи з рідної мови у школах
- •86. Принципи позакласної роботи
- •42. Види методів навчання розвитку мовлення
- •84. Види робіт з розвитку зв'язного писемного мовлення:
- •41.Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів
85. Роль і місце позакласної роботи з рідної мови у школах
У вирішенні складних завдань національного виховання школярів велику роль відіграє різноманітна позакласна робота з рідної мови, що закріплює, поширює і поглиблює знання учнів.
У навчальних закладах нового типу позакласна робота з рідної мови набуває особливого значення.
Позакласна робота є частиною навчально-виховного процесу в школі. Під позакласною роботою з мови більшість методистів розуміє спеціально практиковані в позаурочний час заходи, що мають свій зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення і організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.
Позакласна робота тісно пов'язана з класними заняттями. На позакласних заходах учні, як і на уроках, одержують нові знання з мови, повторюють і закріплюють їх, удосконалюють орфографічні, пунктуаційні й стилістичні навички, працюють над поліпшенням культури мовлення.
Позакласна робота відрізняється від уроків змістом: на позаурочних заходах часто розглядаються мовні питання, що не визначені програмою і не вивчаються в класі. Ще яскравіша відмінність між класними й позаурочними заняттями в методиці їх проведення. Навіть при однаковій тематиці на уроках і в позакласній роботі використовуються різні форми, методи і прийоми роботи.
позакласна робота позитивно позначається на засвоєнні учнями програмного матеріалу, на ході уроку. Участь у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток учнів, помітно збагачує й урізноманітнює їх мовлення, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до рідної мови як рідної. Добре організовані позакласні заняття полегшують працю вчителя на уроці.
Виходячи з цих завдань, у світлі сучасної лінгводидактики позакласна робота з рідної мови повинна реалізуватися:
а) у тісному взаємозв'язку з навчальним матеріалом уроку;
б) свідомо-комунікативним методом.
У плануванні й проведенні позакласної роботи з рідної мови необхідно брати до уваги, що вона значуща й ефективна, якщо кожний її захід органічно вписується в навчально-виховний процес школи. Усі постійно діючі і періодичні форми роботи, що проводяться в рамках системи, повинні координуватись адміністрацією школи і органічно поєднуватися з планами роботи класних керівників.
Кінцеві цілі позакласної роботи з предмета, а саме: 1) розширити і поглибити знання, уміння й навички в оволодінні комунікативною діяльністю; 2) стимулювати інтерес учнів до вивчення предмета; 3) сприяти всебічному розвиткові особистості — можуть бути конкретизовані вчителем відповідно до побудованої ним моделі системи. При цьому враховується специфіка можливості предмета.
Головною кінцевою метою позакласної роботи є створення українсько-мовного середовища й умов, що сприяють формуванню комунікативних навичок школярів.
У комунікативній орієнтації позакласних занять навчання підпорядковано головній меті — навчанню школярів спілкування українською мовою, а не мовлення взагалі, без урахування видів мовленнєвої діяльності.
У вирішенні головної мети позакласних занять повинні досягатися й інші — проміжні: уведення до мовлення тих граматичних, морфолого-синтаксичних структур, які були засвоєні на уроці; закріплення й автоматизація мовленнєвих умінь у різних життєвих ситуаціях; підвищення загального культурного рівня учнів, збагачення їх словникового запасу, виховання етики мовного спілкування; розвиток творчих і пізнавальних здібностей учнів, заохочення індивідуальних нахилів, активізація прихованих резервних можливостей особистості; формування й посилення інтересу до вивчення рідної мови, стимулювання високої мотивації навчання;
Якщо на уроці дії вчителя в основному регламентовані вимогами навчальної програми, то в позакласній роботі, що стоїть поза жорсткими рамками цієї програми, учитель має право користуватися власною програмою, тільки скоригувавши її тематично з навчальною.
Друга важлива специфічна особливість позакласної роботи з рідної мови полягає в тому, що методика її проведення порівняно з уроком позбавлена якого б то не було стандарту.
Для позакласної роботи з рідної мови характерна також відсутність всякого формалізму, казенщини в організації занять. Місце і час проведення їх не регламентуються так суворо, як уроки. На позакласних заняттях не ведеться спеціальний облік, відсутні елементи примусовості і покарання (незадовільні оцінки), знання заохочуються цікавими і нетрафаретними способами.
Найбільш цікавою ознакою живого й творчого характеру позакласної роботи є захоплююча форма викладу матеріалу. Вона передбачає цікаве, проблемне, активне, творче, ігрове навчання. Проте слід дотримуватися розумної міри в розважальності, щоб розваги не витіснили пізнавальне. Розважальність позакласної роботи означає також, що роль учителя при проведенні занять мовби прихована від учнів. Він тільки один з учасників колективного діалогу, який «таємно» організовує мовленнєву ситуацію і непомітно режисирує виконання мовленнєвих ролей. У його власній ролі не повинно бути ні декларативної запланованості, ні учительської авторитарності, нічого, що могло б викликати внутрішній протест учнів, втрату інтересу і небажання з їх боку брати участь у роботі.