- •4. Особливості міфологічного світогляду
- •5. Релігійний світогляд
- •6. Філософія як теоретична форм світогляду.
- •7. Специфіка філософського знання
- •8. Філософське розуміння методу пізнання. Типи методів
- •9. Умогляд як метод філософського пізнання
- •10. Особливості рефлексії як філософського методу
- •11. Метафізичний метод, його історична зумовленість і сутність
- •12. Сутність діалектичного методу пізнання
- •13. Герменевтика як метод філософського гуманітарного пізнання
- •14.Пізнавальна функція філософії
- •15. Світоглядна функція філософії
- •16.Методологічна функція філософії.
- •17.Ідеологічна функція.
- •18. Критична функція.
- •19. Бутя як предмет філософського аналізу
- •20. Основні сфери буття та їх особливості
- •21. Філософське розуміння світу. Специфіка буття людини.
- •22. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
- •23. Основні атрибути матерії
- •24. Проблема єдності світу
- •25. Свідомість як особлива здатність людини
- •26. Проблема походження сідомості. Свідомість і мова.
- •28. Нейрофізіологічні основи свідомості
- •29. Структура свідомості
- •30. Характеристика форм суспільної свідомості
- •31. Творчий характер свідомості
- •32. Свідомість і духовне життя суспільства
- •33. Проблемне поле епістемології
- •34. Поняття об’єкта пізнання
- •35. Філософське розуміння суб’єкта пізнання
- •36. Пізнання як відображення об’єктивної реальності
- •37. Комунікативні аспекти пізнання.
- •38. Практика як основа і мета пізнання.
- •39. Чуттєва компонентна пізнання і її форми.
- •41. Критичний аналіз сенсуалізму, емпіризму та раціоналізму.
- •42. Особливості емпіричного рівня пізнання та його методи.
- •43. Особливості теоретичного рівня пізнання та його методи.
- •44. Специфіка наукового пізнання.
- •45. Принцип пізнаваності світу.
- •48. Принцип розвитку і його пізнавальне значення.
- •49. Єдність теорії та практики як принцип пізнання.
- •50. Істина та її критерії.
- •3) Корисність.
- •51. Особливості соціального пізнання.
- •52. Натуралістичний підхід у дослідження суспільства.
- •53. Критичний аналіз ідеалістичного розуміння суспільства.
- •54. Сукупність діалектико-матеріалістичного розуміння суспільства.
22. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
Матерія – це філософська категорія д. позначення об”єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини але існує незалежно від них. Матерії, у чистому вигляді формі якоїсь “праматерії” не існує. У світі існують лише конкретні матер. утворення. У категорії матерії ця безліч утворень об”єктивної реальності зведена до однієї спільної властивості існувати незалежно від людських чуттів і від відображення у людської свідомості. Філ. поняття матерії відображає не якусь певну частину чи форм об”єктивної реальності, а світ у цілому в будь-яких його проявах. Тому не можна ототожнювати матерію з будь-яким речовинним субстратом. Категорія матерії, має вагоме методологічне і світоглядне значення світоглядна роль цієї категорії полягає в тому, що воно охоплює не лише ті об”єкти, які вже пізнанні науково, а і ті, які будуть відкриті у майбутньому. І хоча ті потенційні об”єкти будуть мати принципово нові властивості, все ж вони будуть матеріальні, оскільки існуватимуть реально, поза людським відчуттям. Методологічна функція поняття матерія виявляється у тому, що воно застерігає проти пошуку першоматерії як останньої і не змінної суті об”єктивного світу.
Оскільки матерія є абсолютною завжди існує в конкретних формах, внаслідок чого рух проявляється через конкретні форми матерії. В основу виділення форм руху покладенні такі основні принципи:
а) субстратний, що пов”язує певну форму руху і з специфічним матер. носієм
б) функціональний, у відповідності з яким форма руху повинна мати свої власні закономірності, відмінні від закономірностей інших форм руху. Найпоширенішими формами руху є: гравітаційний, механічний, тепловий, електро-магнітний, хімічний, геологічний, біологічний. Їх взаємозв”язок виявляється в тому, що одна форма руху при певних умовах переходить в іншу, окрім того, вищі форми руху виникають на основі нижчих і включають їх у себе знятому виді.
У сучасній філософії під субстанцією розуміють матерію. Матерія - це філософська категорія, що означає об'єктивну реальність, тобто світ речей, властивостей, відносин, станів і процесів, що відображаються людськими відчуттями і існують незалежно від них. Матерія не сотворима, не ліквідується, матерія вічна і безкінечна у якісно і кількісно і має здатність будь-яких форм відображення (відносини об'єкта і образу, знання), включаючи свідомість. Матерія, як загальна субстанція, субстрат будь-яких речей, їх властивостей, відносин і форм руху. Отже, матерія має властивість саморуху і саморозвитку. Субстанціональність матерії виражається у взаємозв'язку суті і явища, різноманітного і єдиного, сутності й існування, єдності, основи і того, що обґрунтовується. Матерія, як субстанція, є єдністю багатоманітності. Атрибутами (невід'ємними властивостями) матерії як субстанції є сисгЛемність, рух, простір і час.
У сучасній філософії є прихильники не тільки матеріалістичної концепції субстанції, але і духовної, що приймають як субстанцію божественну волю (неотомізм, християнський еволюціонізм та ін.).