Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія.doc
Скачиваний:
251
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
453.12 Кб
Скачать

39. Чуттєва компонентна пізнання і її форми.

Чуттєве пізнання створюють чуттєві образи, отримані при безпосередньому впливі предметів і явищ дійсності на органи чуття (зір, слух, нюх, дотик, смак).

Основні форми чуттєвого пізнання дійсності:

1. Відчуття – суб’єктивний образокремих властивостей об’єкту. За допомогою п`яти органів чуття (зір, слух, нюх, дотик, смак) людина отримує первинну інформацію (про колір, звук, запах, твердість предмета), яка відповідним чином трансформується у її мозку і свідомості у ідеальний образ об`єктивно існуючих речей. 2. Сприйняття – відображення об’єкта уже в сукупності притаманних йому ознак. Перцепція – залежність нашого сприйняття від минулого чуттєвого досвіду. Воно характеризується творчою природою, сталістю, осмисленістю. 3. Уявлення – образи пам’яті і образи уяви. Вибудовується уже за існуючої інформації.

Зрозуміло, що чуттєві дані не можуть бути абсолютно безпомилковими і самодостатніми. Тому наші адекватні знання про дійсність досягаються подальшим розвитком форм пізнання. Такою вищою сферою в порівнянні з чуттєвим відображенням є раціональне пізнання і мислення

.40. Раціональне пізнання і його форми.

Раціональне – це вища форма відображення дійсності, і саме вона є власне пізнанням. Воно виростає на основі чуттєвого і проявляється у творчій активності абстрактного мислення, його здатності утворювати і оперувати абстракціями, проникати в сутність речей, відкривати закони, створювати теорії.

При цьому мислення послуговується процедурами аналізу і синтезу, індукції і дедукції, абстрагування, ідеалізації, формалізації та ін.

Форми раціонального пізнання:

1. Поняття. В цій формі відображаються сутнісні ознаки і властивості певного класу предметів. Зміна понять є або зміною дійсності, або зміною наших понять про дійсність.

2. Судження. Фіксується зв'язок об’єкта з його властивостями. Судження бувають істинні та хибні, першочергові та другорядні.

3. Умовивід (умовисновок). В результаті логічного зв’язування різних за змістом суджень (засновки) і без звернень до органів чуття досягається нове знання.

Мислення – це процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого і системного відображення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в формі поняття, судження та умовиводу. Мислення має дві форми: розсудок і розум. 

Висновок: Раціональне і чуттєве – це діалектично взаємопов’язані сторони єдиного пізнавального процесу, і лише разом можуть давати адекватну картину дійсності.

41. Критичний аналіз сенсуалізму, емпіризму та раціоналізму.

Розмежування філософів на сенсуалістів (емпіриків) і раціоналістів відбувся внаслідок різного розуміння ними джерел пізнання: 

1. Сенсуалісти (емпірики) вбачали їх у чуттєвому досвіді (і це вірно), але зводили цей досвід до сукупності чуттєвих даних окремого індивіда (це помилка), і недооцінювали: 

  • суспільно-історичний практичний досвід пізнання;

  • роль у пізнанні розуму і логічного мислення.

2. Раціоналісти цілком обгрунтовано підкреслювали роль розуму у пізнанні, але недооцінювали роль чуттєвості у пізнавальному процесі.

 В сучасній науці протилежність сенсуалізму і раціоналізму не є гострою і загальновизнана ідея про єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Ця єдність грунтується на суспільно-історичній практиці, що поєднує у собі і чуттєве, і раціональне, тобто, в процесі практичної діяльності людина має справу з цілком конкретними речами, які вона чуттєво сприймає, але осмислює їх через призму загальнолюдського досвіду, його схем раціональності і ефективності.

Чуттєве і раціональне у пізнанні розвивається і удосконалюється в міру розвитку практичної діяльності людини. Водночас вони мають творчий характер, похідний від творчого характеру свідомості людини і її практики.