- •4. Особливості міфологічного світогляду
- •5. Релігійний світогляд
- •6. Філософія як теоретична форм світогляду.
- •7. Специфіка філософського знання
- •8. Філософське розуміння методу пізнання. Типи методів
- •9. Умогляд як метод філософського пізнання
- •10. Особливості рефлексії як філософського методу
- •11. Метафізичний метод, його історична зумовленість і сутність
- •12. Сутність діалектичного методу пізнання
- •13. Герменевтика як метод філософського гуманітарного пізнання
- •14.Пізнавальна функція філософії
- •15. Світоглядна функція філософії
- •16.Методологічна функція філософії.
- •17.Ідеологічна функція.
- •18. Критична функція.
- •19. Бутя як предмет філософського аналізу
- •20. Основні сфери буття та їх особливості
- •21. Філософське розуміння світу. Специфіка буття людини.
- •22. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
- •23. Основні атрибути матерії
- •24. Проблема єдності світу
- •25. Свідомість як особлива здатність людини
- •26. Проблема походження сідомості. Свідомість і мова.
- •28. Нейрофізіологічні основи свідомості
- •29. Структура свідомості
- •30. Характеристика форм суспільної свідомості
- •31. Творчий характер свідомості
- •32. Свідомість і духовне життя суспільства
- •33. Проблемне поле епістемології
- •34. Поняття об’єкта пізнання
- •35. Філософське розуміння суб’єкта пізнання
- •36. Пізнання як відображення об’єктивної реальності
- •37. Комунікативні аспекти пізнання.
- •38. Практика як основа і мета пізнання.
- •39. Чуттєва компонентна пізнання і її форми.
- •41. Критичний аналіз сенсуалізму, емпіризму та раціоналізму.
- •42. Особливості емпіричного рівня пізнання та його методи.
- •43. Особливості теоретичного рівня пізнання та його методи.
- •44. Специфіка наукового пізнання.
- •45. Принцип пізнаваності світу.
- •48. Принцип розвитку і його пізнавальне значення.
- •49. Єдність теорії та практики як принцип пізнання.
- •50. Істина та її критерії.
- •3) Корисність.
- •51. Особливості соціального пізнання.
- •52. Натуралістичний підхід у дослідження суспільства.
- •53. Критичний аналіз ідеалістичного розуміння суспільства.
- •54. Сукупність діалектико-матеріалістичного розуміння суспільства.
13. Герменевтика як метод філософського гуманітарного пізнання
Герменевтика В епоху середньовіччя метод переноситься на тлумачення Біблії. В сучасних умовах герменевтичний метод поширюється на тлумачення текстів, а під текстом розуміється не тільки в письмовому викладі, ай все те в чому людина виражає себе творить: історії, культурі. Герменевтиці надається велике значення в літературознавстві, оскільки при дослідженні будь-якого пам'ятника літератури необхідно його максимально об'єктивне тлумачення. Треба зазначити, що під текстом в герменевтиці розуміють не тільки рукописні твори авторів, а й твори мистецтва, історичні події та інші об'єкти, які «піддаються» розумінню. Процес розуміння розглядають як рух за так званим герменевтичним колом. З одного боку, текст розглядають по відношенню до епохи, літературному жанру. З іншого боку, текст є духовним життям автора, а сама його духовне життя є частиною історичної епохи. Подання тексту з цих двох позицій, перехід від загального до приватного і назад це і є рух по герменевтичному колу.
Герменевтика також є філософським методом аналізу тексту. Так називається і філософський напрямок, що розробляє філософське застосування герменевтики. Прихильниками і філософами, які внесли значний внесок у герменевтику, є Гадамер, Шлейермахер і Поль Рікер.
14.Пізнавальна функція філософії
Пізнавальна функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення; Пізнавальна функція полягає в тому, що вона, орієнтуючи пізнавальні прагнення людини на пізнання природи і сутності світу, природи та сутності самої людини, загальної структури світу, зв’язків і законів його розвитку, з одного боку озброює людей знанням про світ, людину, про зв’язків і закони, а з іншого – здійснює вплив на кожну форму суспільної свідомості, детермінуючи необхідність для кожного з них усвідомлювати дійсність крізь призму відношення «людина – світ».
15. Світоглядна функція філософії
Світоглядна функція філософії полягає в тому, що, даючи людям загальний, цілісний погляд на світ, філософія дозволяє людині визначити своє місце і роль в цьому світі, робить його свідомим учасником цього процесу, ставить перед ним загальнолюдські цілі і завдання соціального прогресу. Ядро світогляду становлять цінності – це феномени людської культури, що виступають як фактори вибору. Вони задають ціннісне ставлення людини до світу, тобто специфічно людський масштаб освоєння світу. Центральне місце, наприклад, у Канта займала тріада «Істина – Добро – Краса». Саме ці цінності визначають те, як людина відповідає собі, зокрема, на сформульовані Кантом питання. Філософія використовує раціональні форми обґрунтування ціннісних орієнтацій, у той час, релігія апелює до божественного авторитету і диву. У цьому криється одна з причин колізій, що виникають між цими формами обґрунтування світогляду
Світоглядна функція філософії полягає в тому, що вона, збагачуючи людей знаннями і про світ і про людину, про його місце у світі і можливостях його пізнання і перетворення, впливає на формування життєвих принципів, на усвідомлення соціальними суб'єктами цілей і сенсу життя. Безпосередня взаємодія з навколишнім світом для задоволення своїх життєвих потреб обумовила необхідність у виявленні і використанні тих властивостей предметів, зв'язків, законів, оволодіння якими забезпечує саму можливість життя.