- •1.Предмет політології. Дайте характеристику осн. Етапів формування політичної науки.
- •2.Що таке політична соціалізація особи?Назвіть основні її етапи.
- •3. Які агенти політичної соціалізації є домінуючими на різних її етапах?
- •4. Які мотиви політичної участі характерні для молоді України?
- •5. Що таке політична поведінка особи? Які типи політичної поведінки ви знаєте?
- •6. Як повязані поняття "соціальний капітал" і "громадське суспільство"?
- •7. Коли виникає політична влада?
- •8. Чим відрізняється політична влада від панування?
- •9. Чим відрізняється державна влада від політичної?
- •10. Проаналізуйте основні концепції походження політичної влади?
- •11.Як співвідносяться поняття "політична влада" і "державна влада"?
- •12. Якою є структура державної влади в Україні?
- •13. За якими ознаками можна класифікувати політичну владу? в чому суть влади?Які універсальні принципи влади?
- •14. Які визначення влади ви знаєте?
- •15. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена? Поясніть.
- •18. Що означає поняття «суверенітет»? Чому держава повинна володіти суверенітетом?
- •19. Що відображає поняття «легітимність влади»? Хто був творцем теорії легітимності?
- •20. В чому особливості традиційного типу легітимності? Чи зберігся цей тип легітимності сьогодні?
- •21. На чому заснований харизматичний тип легітимності? Наведіть характерні приклади.
- •22. Які ресурси раціонально-легальної легітимності влади?
- •23. Дайте визначення поняття «етнічна самоідентифікація», «етнічна ідентичність»?
- •24. Які політичні фактори впливають на етнічну мобілізацію?
- •25. Який політичний і правовий статус етнічних груп в Україні?
- •26. Які історичні і політичні фактори впливають на розгортання етнополітичних конфліктів?
- •27. Дайте визначення термінів «нація», «етнос».
- •28. У чому суть етнополітики і її роль у полі етнічних державах?
- •29. Які є прояви міжетнічної взаємодії?
- •30. Поняття політичної системи суспільства відображає єдність двох сторін політики: дії й організації. Ваше розуміння щодо цього судження.
- •31. Які фактори і чому впливають на ефективність політичної системи?
- •32. За якими ознаками можна визначити демократичність (або недемократичність) політичної системи?
- •33. Які системо утворюючі засади та основні функції політичних систем ви б виділили?
- •34. Що лежить в основі типології сучасних політичних систем суспільства?
- •35. Які функції держави ви можете назвати? Які виокремлюються ознаки держави?
- •36. Які партійні системи Ви знаєте? Дайте характеристику партійної системи України.
- •37.Які фарми державного правління ви знаєте,наведіть приклади держав?Яка форма правління існує нині в Україні?
- •38.Які форми державного устрою ви знаєте?Приклади держав.
- •39.Якою державою є Україна за державним устроєм?Аргументуйте
- •40.Які функції виконує президент держави?
- •41.Яким чином в різних державах формується уряд?
- •42.Яку структуру має парламент держави?
- •43.Політичні дії: як вони впливають на характер політичних реалій?
- •44.Дайте характеристику політичних змін в суспільстві з точки зору позитивістських теорій(о.Конт, г.СПенсер, е.Дюркгейм)
- •45. Яка на Вашу думку роль несвідомого і свідомого факторів в політиці?
- •46.Що включає в себе поняття «політична соціалізація»?
- •47.Які механізми існують у суспільстві для включення соціальних груп у політичну систему?
- •48.Що собою представляє економіко-технологічна диференціація? Який вплив вона має на політику?
- •49. Соціальні цінності і політична орієнтація. Яке на вашу думку існує їхнє співвідношення?
- •50. Як взаємодіють національний і політичний компоненти в сучасному суспільстві.
- •52. Що таке політична соціалізація . Які політичні і не політичні фактори соціалізації.
- •53. Як співвідносяться особистість , суспільство та який їх вплив на політику
- •54. Які основін етапи політичної соціалізації
- •55. У чому полягають основні фактори політичної соціалізації особистості.
- •56. У чому проявляється процес відчуження особистості від політики у сучасному суспільстві
- •57.Які особивості індивідуально і суспільного рівнів політичної соціалізації
- •59. Які на вашу думку особливості політичної соціалізації в умовах сучасної України
- •60. Дайте визначення терміну еліта.
- •61 Що ви розуміэти під методом типології політичного лідерства приведіть приклади різних типологій.
- •62. Визначте характерні риси і стилі лідерства наступного типологічного ряду «Лідер – зомбі» «Лідер- Самотній Вовк» «лідер- Христоносець»
- •63. Які проблеми підбору лідерів існують в умовах тоталітарного авторитарного демократичного режимів.
- •64. Як здійснюється демократичний контроль діяльності лідера
- •65.Охарактерезуйте масову політичну свідомість-структуру тенденції розвитку а також можливості впливу на неї
- •66 Вплив цінностей на політичне життя!
- •67. Цінності людини та суспільства в контексті сучасного державотворення
- •68. Розкрийте закономірносты умови і механізми політичної активності мас в суспільстві.
- •70. Порівняти політичні стереотипи громадян сша Росії та України
- •72. Особливості поведінки виборців в Україні
- •73.Охарактеризуйте феномени політичного відчуження та імітації активності. У чому полягають причини пасивності громадян України?
- •74.Порівняйте поведінку виборців в розвинутих країнах та посткомуністичних.
- •75.Як взаємодіє громадськість і адміністрація в Україні?
- •76.Особливості у відношенні населення України до державної влади?
- •77.Місце місцевої адміністрації в системі влади.
- •78.Розкрийте сутність феномену олігархізації групової політики в Україні?
- •79.Які цілі встановлення системи соціального партнерства ?Чим характеризується процес створення даної системи в Україні?
- •80.Яке значення має система показників для аналізу стану суспільства і прогнозування його розвитку?
- •81.Сучасна геополітична ситуація і її вплив на політичне життя України?
- •82.Яке значення мають терміни меритократія і аристократія?
- •83.Порівняйте поняття еліта та контреліта?
- •84.Яке значення має термін результативність еліти?
- •86.У чому складаються полягають особливості традиційного, харазматичного і бюрократичного лідерства за м. Вебером?
- •87. Порівняйте поняття «влада», «авторитет», «могутність», «панування». « Політична влада», « політичне панування».
- •88. Політичне панування. Які можливості і межі раціонального?
- •89. Який вплив соціальних дій на характер політичних реалій?
- •90. Яка має бути на вашу думку, політика реформування суспільства в умовах його кризи?
- •91. Як свідомість і ментальність українців впливає на їх політичні погляди?
- •92. Які особливості впливу соціальної структури суспільства на партійну систему сучасної України?
- •93. Дайте характеристику ролі політичної комунікації у суспільному житті .
- •94. Який суспільно- політичний статус змі у демократичному суспільстві?
- •95. Розкрийте проблему свободи слова і поширення інформації у демократичному суспільстві.
- •96.Дайте характеристику української етнополітики?
- •97. Дайте визначення понять «глобалізація» і «регіоналізація».
- •98. Розкрийте вплив геополітичної ситуації на внутрішньополітичне життя України.
- •99. Назвіть методи збору аналізу і узагальнення даних в політології.
- •100. Які існують форми демократії? Прихильником якої з них ви себе вважаєте?
- •101. Які елементи демократичного порядку ви вважаєте найголовнішими? Які з них наявні сьогодні в Україні?
- •102. Які з цінностей демократії здаються вам найбільш привабливими? Які протиріччя вони містять у собі?
- •103. Який зміст вкладається в поняття «права людини»?
- •104. Який взаємозв’язок громадянських та політичних прав і свобод людини?
- •105. Що таке обов’язки людини і який зв'язок їх з правами і свободами?
- •106. Як співвідносить розвиток громадянського суспільства і демократії? Які функції виконує громадянське суспільство?
- •107. Які інститути громадянського суспільства виникли в Україні за роки незалежності? Наскільки в Україні є розвиненим сектор гс?
- •108. Дайте визначення легітимності. Чим визначається роль легітимації в утвердженні демократичного режиму?
- •109.Охарактеризуйте демократичну політичну культуру. Які основні якості їй притаманні.
- •110. Вкажіть особливості сприйняття ліберально-демократичних цінностей в українському суспільстві. Чи стали ці цінності домінуючими.
- •111. Які виборчі системи існують в демократичних країнах? Чим вони відрізняються?
- •112. В чому полягають історичні передумови появи жіночого питання?Чи продовжує патріархат існувати в сучасному епоху?
- •113. Який вплив історичних та етнокультурних особливостей країн ругону на формування уявлень про роль жінки і чоловіка у суспільстві?
- •114. Чому демократичні утворення у пост-соціалістичних країнах призвели до зменшення участі жінок в політичному житті? Як можна змінити ситуацію?
- •115.Гендерні квоти. Чому їх важають формаю позитивної дискримінації?
- •116. Який досвід сша, Канади та країн Західної Європи у досягненні гендерної рівності?
- •117. Як розвивається гендерна політика в Україні?
- •118.Які існують гендерні пролеми в сучасному українському суспільстві?
- •119. Дайте характеристику українському законодавству щодо гендерної рівності?
- •120. Назвіть основні категорії політології?
- •121. Складність політології як науки зумовлена різноманітністю функцій. Визначте всі основні функції.
- •122. Дати визначення об»єкту й суб»єкту політики
- •123. Співвідношення понять «теоретична» і «прикладна» політологія.
- •124. Що таке громадянське суспільсьво? Пояснити риси суспільсьва як: цивілізованість, саморегульованість, продукування»соціального капіталу»
- •125. Як співвідноситься розвиток громадянського суспільства і демократії?
- •126. Тоталітарний режим. Шляхи подолання тоталітаризму
- •127. Класичне розуміння «лівих», «правих», «центру». Роль політ. Партій в Україні.
- •128 Розкрийте суть поняття «авторитаризм»
- •129. Охарактеризуйте правий та лівий екстремізм. Яка його сучасна ідеологія і політика
- •130. Ксенофобія і етнічна мобілізація.
- •131 Сутність міжнародних відносин і які функції сучасної світової політики
- •132. Глобальні проблеми людства і можливі шляхи їх політичного розв»язання. Які цінності можна вважати пріорітетними у зовнішній політиці
- •133.Чому війна не може бути засобом досягнення будь-яких цілей, продовженням політики іншими засобами?
- •134.Які міжнародні організації ви знаєте? Дайте характеристику міжнародним організаціям у сфері безпеки.
- •135. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна-нато
- •136. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна-єс
- •137. З якими міжнародними організаціями співпрацює Україна? Назвіть основні етапи відносин Україна –оон
90. Яка має бути на вашу думку, політика реформування суспільства в умовах його кризи?
Знищення ринкових механізмів як природного регулятора економічних процесів апріорно позбавляло виробників в умовах державного соціалізму можливості ефективного господарювання. Переважання адміністративних методів господарювання над економічними почало все більше гальмувати соціально-економічний розвиток, що періодично породжувало спроби надати пріоритет іншим методам.
Відмова від жорстких методів контролю за економікою в 50-х роках минулого століття поставила на порядок денний необхідність використання економічних стимулів регулювання суспільного виробництва. Однак застосування останніх замість позаекономічного примусу за відсутності економічної свободи та конкуренції, коли заохочувалось виконання планових завдань, призводило до падіння віддачі кожного карбованця заробітної плати, посилення незбалансованості основних пропорцій розширеного відтворення, загострення дефіцитності. Внаслідок цього все більше зменшувалась дієвість економічних стимулів.
Господарська реформа в СРСР, здійснена в 60-х роках минулого століття, дещо прискорила соціально-економічний розвиток адміністративно-командної системи. Однак після згортання цієї реформи в 70-х роках почався повільний, але реальний спад у радянській економіці.
У цей час під впливом науково-технічного прогресу в ній ускладнювалася структура суспільного виробництва, економічних відносин, а процес привласнення все більше набував багаторівневого характеру. Економічні та соціальні інтереси окремих груп громадян, галузей, підприємств та їх об'єднань, особисті інтереси людей тісно перепліталися із завданнями науково-технічного прогресу. Однак одержавлена економіка, котра оживала лише під впливом команд, що надходили до неї з центру, була не в змозі і в окремих випадках, та і в цілому поєднати економічні інтереси з потребами науково-технічної революції. Все більш очевидно поставала необхідність підвищення ролі індивідуального відтворення, децентралізації економічних структур, надання економічної свободи безпосереднім товаровиробникам. Спроби персоналізувати відносини суспільної власності за допомогою бригадного та сімейного підряду, різних форм кооперації тощо за ініціативою державних структур не дали позитивних наслідків.
Другий етап науково-технічної революції, котрий ознаменувався появою процесорів, ресурсозберігаючих технологій, зростанням ролі людини у виробництві тощо, сформував нові виклики як адміністративно-командній, так і ринковій економічним системам. Економічно розвинені ринкові системи відповіли на це переходом до інноваційного підприємництва як підходу до господарювання на мікрорівні.
На противаг)' цьому адміністративно-командна економіка входила у все більшу суперечність із назрілими потребами подальшого соціально-економічного розвитку радянського суспільства. Гостро постала проблема забезпечення продовольством, знижувались темпи економічного розвитку, а відповідно, і приросту основного капіталу, погіршувалась динаміка показників ефективності суспільного виробництва, якість продукції. Оновлення машин, обладнання, а також продукції здійснювались в обсягах декількох відсотків. Майже половина робітників і колгоспників була зайнята ручною працею, причому значна їх частина - некваліфікованою. Загострився розрив між платоспроможним попитом та його покриттям. На ринку постійно бракувало товарів повсякденного попиту, на недостатньому рівні надавались послуги.
Як реакція на ці негативні процеси та явища у розвитку одержавленого соціалізму у 80-х роках XX ст. радянському суспільству була запропонована стратегія прискорення соціально-економічного розвитку. Однак ЇЇ реалізація негативно вплинула на ситуацію в економіці та соціальній сфері. Це переконало вище керівництво радянської держави у необхідності здійснення більш радикальних заходів в економіці, що проявилося у спробі не оновити окремі елементи адміністративно-командної системи господарювання, а здійснити її докорінну перебудову.
Програма подальшого реформування цієї системи господарювання містила цілий ряд суперечливих елементів. Впроваджуваний господарський механізм ґрунтувався на плануванні соціально-економічного розвитку державної власності та економіки. Виробнича діяльність підприємств, як і раніше, була обмежена фіксованою системою фінансування, дріб'язковою опікою банків. В управлінській діяльності територіальних органів та міністерств домінували адміністративні методи. Власне, до цих складових господарювання додавалася лише активізація товарно-грошових відносин.
У своєму прагненні прискорити соціально-економічне зростання керівництво радянської держави не взяло до уваги економічні можливості системи одержавленого соціалізму. Так, на перших етапах перебудови спостерігалися високі темпи зростання капіталовкладень, поліпшилась динаміка основних загальноекономічних показників, зростав імпорт. Однак висока інвестиційна активність за низької ефективності капіталовкладень призвели до "перегріву" економіки і неминучої в такій ситуації інфляції. Вона виникла спочатку в інвестиційній сфері, а потім поширилася і на всю економіку.
Надалі з усією гостротою постала проблема дефіциту державного бюджету. Внаслідок непродуманих заходів антиалкогольної кампанії, падіння світових цін на нафту, з одного боку, і зростання соціальних витрат, з іншого, дефіцит державного бюджету СРСР зріс із 18 млрд. крб п 1985 p. (1,8% ВВП) до 90 млрд. крб. в 1989 р. (8,7% ВВП).'
Фактична відміна централізованого контролю над фондами оплати праці підприємств призвела до того, що в 1989 р. вона зросла на 10.9%. а обсяг промислового виробництва - лише на 1.7%.2 Зростала невідповідність між попитом та пропозицією на споживчому ринку, погіршилась якість товарів, які на нього надходили.
Системна криза одержавленого соціалізму в середині 90-х pp. спричинила жорстку боротьбу між центральними та новими органами влади в союзних республіках. Вона охоплювала практично все коло жити по важливих проблем їх подальшого розвитку, що врешті-решт призвело до краху адміністративно-командної системи в СРСР.
Окрім Радянського Союзу, криза також охопила і більшість країн колишньої системи соціалізму, щоє підтвердженням загальної тенденції розвитку державного соціалізму.
Вихід українського суспільства з цього глухого кута вбачається у здійсненні перетворень в усіх сферах його життєдіяльності. В політичній сфері такі перетворення означають відмову від домінування однієї партії та перехід до багато партійної системи парламентської демократії; у соціальній - відхід від патерналістського стану держави і здійснення політики рівних стартових можливостей для кожного громадянина; в духовній - засвоєння суспільством та кожним його членом кращих надбань людської цивілізації; в економічній - роздержавлення і приватизація власності, становлення регульованої ринкової економіки.
Розвиток останньої супроводжується руйнівними процесами кризового характеру, що негативно впливає на стан усіх складових суспільних відносин. Це потребує регулюючого впливу держави на функціонування і розвиток ринкової економіки. Таке втручання має бути збалансованим, базуватись не на адміністративних методах впливу на економіку, не подавляти активної підприємницької діяльності людей. Те соціальне розшарування населення, яке є об'єктивним процесом розвитку ринкової економіки, необхідно зменшувати за допомогою соціальних компенсаторів.
Кінцевою метою ринкових перетворень у нашій країні є побудова соціальної ринкової економіки, в якій поєднуються принципи свободи ринку з принципами соціальної компенсації. Це потребує кардинальних змін в економіці України, котрі передбачають:
– роздержавлення і приватизацію об'єктів власності, всебічне сприяння розвитку підприємництва;
– формування національного ринку з відносним поділом його на складові та сучасною інфраструктурою, розвиненими ринковими господарськими зв'язками;
– становлення нових мотиваційних механізмів розвитку підприємств та продуктивної зайнятості працівників;
– демонополізацію економіки та упередження формування нових монополій, перехід до вільного ціноутворення у поєднанні з регулюючим впливом держави;
– здійснення грошово-кредитної та фінансової політики, що спрямовані на регулювання грошової маси в обігу;
– створення дієвої системи соціального захисту населення з метою його адаптації до ринкових перетворень та попередження, деградації, пом'якшення ризиків;
– реалізацію активної інвестиційної політики, яка забезпечила б структурну перебудову економіки та її соціальну переорієнтацію.
Отже, ринкові перетворення в економічній сфері постсоціалістичних країн мають спрямовуватись на утвердження засад соціально орієнтованого господарства.
Існування в недалекому минулому цілого ряду держав, де панувала адміністративно-командна система, породило наявність перехідного періоду в їх існуванні.