3. Які агенти політичної соціалізації є домінуючими на різних її етапах?

Агенти соціалізації - це конкретні люди, відповідальні за навчання культурним нормам і соціальних цінностей. Інститути соціалізації - установи, що впливають на процес соціалізації та напрямні його. Залежно від виду соціалізації розглядаються первинні та вторинні агенти та інститути соціалізації. Агенти первинної соціалізації - батьки, брати, сестри, бабусі, дідусі, інші родичі, друзі, вчителі, лідери молодіжних угруповань. Термін «первинна» відноситься до всього, що складає безпосереднє і найближче оточення людини. Агенти вторинної соціалізації - представники адміністрації школи, університету, підприємства, армії, міліції, церкви, співробітники засобів масової інформації. Термін «вторинна описує тих, хто стоїть у другому ешелоні впливу, надаючи менш важливе вплив на людину. Первинні інститути соціалізації - це сім'я, школа, група однолітків і т. д. Вторинні інститути - це держава, її органи, університети, церква, засоби масової інформації і т. д.

В цілому можна виділити п'ять факторів, що впливають на процес соціалізації: 1)біологічна спадковість; 2)фізичне оточення; 3)культура; 4)груповий досвід; 5)індивідуальний досвід.

Основними агентами соціалізації є сім'я, різного типу спільності (колективи, етноси, народності, класи, соціальні верстви), суспільство в цілому - все те, що містить у собі і оточує людини. Кожна сфера соціального життя (матеріальна і духовна) бере участь у процесі соціалізації - цілеспрямованого і ненаправленного виховання. Отже, найбільш інтенсивно процес соціалізації здійснюється в дитячому та юнацькому віці. До моменту досягнення особистістю свого профессиональнодолжностного статусу процес соціалізації, як правило, досягає певної завершеності.Важливим процесом соціалізації є процес ідентифікації. Ідентифікація - це процес засвоєння індивідом норм, цінностей і якостей тієї соціальної групи, до якої він належить або бажав би належати.

4. Які мотиви політичної участі характерні для молоді України?

Політичні процеси абсолютно неможливі без відповідної участі в них різноманітних суб'єктів політичного процесу. Таку участь називають політичною. Політична участь — це втягнений (залучення) членів соціально-політичної спільноти в існуючі всередині неї політичні відносини і структуру влади. Більш конкретно політична участь роз­глядається як участь громадян у певних справах держави. Вирізняють політичну участь активну і пасивну, індивідуальну і ко­лективну, добровільну і примусову, традиційну і новаторську, легітим­ну і нелегітимну. Рівень політичної участі, її масштаби є показниками ступеня демо­кратичного розвитку суспільства, рівня загальної та політичної культури його громадян, найрізноманітніших суб'єктів політики.Політична участь реалізується через відповідну політичну пове­дінку, діяльність. Тому необхідно визначити психологічні особливості взаємозв'язку особи і політики.Політична участь насамперед має на меті формування у процесі політичної діяльності певних позицій, вимог, настроїв, а політичне функ­ціонування — це професійна політична діяльність, мета якої — розро­бити правові норми, управляти різними політичними інститутами.