44.Дайте характеристику політичних змін в суспільстві з точки зору позитивістських теорій(о.Конт, г.СПенсер, е.Дюркгейм)

О. Конт про позитивну політику

В працях засновника соціології О. Конта знаходимо важливі положення про державу - один із компонентів структури суспільства і вирішальний чинник побудови позитивного суспільства; останнє ж є метою діяльності всіх політиків, що опанували закони соціальних змін. Ці закони, своєю чергою, є означенням причинно-наслідкових закономірностей, які й зумовлюють рух суспільства в цілому і кожної окремої людини до дедалі більшої свободи та гуманізму. Шлях розвою людства пролягає від теологічної монархії через метафізичну демократію до позитивістської, сцієнтистської та індустріальної, держави. В останній влада повинна спиратися не на силу чи багатство, а на одержані у процесі спостереження наукові факти. Власне позитивні науки на чолі з соціологією й мають забезпечити кращу організацію політичної влади, найдосконалішу демократію і вироблення сильної соціальної політики.

Г. Спенсер розробив концепцію надорганічної еволюції суспільства, в центрі якої є такий постулат: основоположні структурні функціональні зміни в суспільстві відбуваються у міру того, як до них доростає середній рівень людського розвитку в культурному, науковому, інтелектуальному, демократичному сенсі. Особливо це стосується пом'якшення звичаїв і прилучення людей до неухильного дотримання законів. Звідси випливає, що характер влади залежить від рівня розвитку членів відповідного суспільства. Спенсер, на противагу Конту, виступає проти політичного прискорення суспільного прогресу: будь-які спроби штучно підштовхнути соціальну еволюцію за допомогою політики (чи соціальної, спрямованої на захист найслабших членів суспільства, чи економічної, як-от: регулювання попиту та пропозиції) є небажаними, бо вони означають втручання в природній порядок розвитку. Негативістська, або мінімалістська, концепція ролі держави та обстоювання доктрини (або невтручання) проходять червоною ниткою крізь усі твори Спенсера. Дуже сучасними в наших умовах є положення про те, що в русі до демократичного суспільства не можна обійтися без політичної організації, політичних інститутів і держави, але при цьому неприпустимим є придушення функціонування індивіда надмірним політичним контролем: держава має бути гарантом демократичних свобод і вільного підприємництва.

Е. Дюркгайм про різний характер права в традиційних та нових і новітніх суспільствах

Представники класичної соціологи про політичне життя суспільства і людини. Велику увагу політичній проблематиці приділяв Е. Дюркгайм у тій частині його доробку, яка пов'язана з дослідженням нормальних і патологічних станів суспільства та солідарністю його членів. Визначальну роль у його аналізі відіграє розподіл праці, який у кінцевому підсумку призводить до творення зв'язків солідарності (механічної або органічної) між людьми. Для механічної солідарності доби традиційних суспільств властивою є однаковість ставлення індивідів до соціуму, їх подібність, повна узалежненість їх свідомості від колективної свідомості й відповідно знеособлення людини. У суспільствах із механічною солідарністю домінує репресивне право, що ґрунтується на силі й примусі; йому притаманна каральна спрямованість, зневага до особистості, жорстокі покарання. Органічна солідарність нових і новітніх суспільств означає, що люди відрізняються одне від одного, мають свою власну сферу діяльності, індивідуальну свідомість і є особами. У таких суспільствах першість має реститутивне право, яке діє в умовах відсутності обов'язкових для всіх колективних уявлень. Суспільство з таким правом буде схоже, за висловом Дюркгайма, на величезне сузір'я, в якому кожна зірка рухається своєю орбітою, не порушуючи руху сусідніх зірок. Реститутивне право засновується на захисті інтересів людини і, передусім, права власності. Отже, в суспільствах із механічною солідарністю соціальний порядок тримається на страхові покарання, а в суспільствах із органічною солідарністю він підтримується ззовні законом, а зсередини - високою правовою свідомістю його членів.