27. Дайте визначення термінів «нація», «етнос».

Нація (від лат. natio — народ, плем'я) — історична спільність людей, що складається в процесі формування певних характерних її ознак. Існує багато визначень цього поняття, що Грунтуються на певній більшій чи меншій сукупності його ознак. їх можна поділити на культурологічні, психологічні,етнологічні, історикоекономічні та політологічні.

Етнос (від грец. ethnos — народ, група, плем'я) — стійка, історично сформована на певній території спільність людей — плем 'я, народність, нація, — що мають спільні риси, усталені особливості культури та психічного складу, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень (самосвідомість), фіксовані у етнонімі.

28. У чому суть етнополітики і її роль у полі етнічних державах?

У політичному житті багатьох країн все більшого значення набуває національне запитання. Цю сферу політику називають «етнополітикою», чи «етнонаціональною політикою», визначаючи її як взаємодію етносів (родо племінні утворення, народи, нації, національні групи, національні меншини та ін.) й держави. Сутність етнополітичної свідомості полягає у зіставленні власних інтересів з запитами інших етносуб'єктів, а й у з'ясуванні засобів й ступеня державного втручання у процес згоди і реалізації претензій цих спільнот. Етнополітичне усвідомлення інтересів дозволяє вичленувати із них таке, що може бути реалізованим лише за участі держави, інші ж, що стимулює доля етногруп у діалозі із іншими суб'єктами політики та ін ститутами влади. Етноси, котрі не здатні піднятися до рівня розуміння своїх політичних інтересів, перетворюються на об'єкт маніпуляцій чи на засіб досягнен ня інтересів інших політичних суб'єктів. У етносів, що усвідоми чи свої інтереси як політичні, виникає потреба в їхні самовиявленні через певні інститути — національну державу, різновиди автономії, національні рухи, партії та ін.

Слід виділити деякі функції етнополітики. Це функція забезпечення специфічних потреб різних етнонаціональних груп у сфері мови, національної культури, тра дицій та ін. Є також функція стабілізації міжетнічних відносин, що передбачає настанову на згоду і міжетні чний консенсус, розв'язання міжетнічних колізій та конфліктів на базі взаємного врахування інтересів та виключення конфронтації із арсеналу взаємодії народів, свідомий вибір конфліктуючими сторонами діалогу як загальноприйнятної форми вирішення суперечливих питань. Важливою є функція формування культури міжнаціонального спілкування, що охоплює нормативні вимоги, піднесені до рангу закону, котрі регулюють сто сунки представників різних національностей, а також норми відносин між етносами, витворені у процесі спілкування, де відбито загальнолюдські ідеали дружби, поваги до інших народів. Одним з найважливіших завдань етнополітики є захист прав людини. Національні права належати до не від'ємних прав особини. Однак смердоті не індивідуальні, як, скажімо, політичні, громадянські та ін. Це пов'язане із тім, що кожна окрема людина може реалізувати свої національні права лише через певну етнічну спільноту.