- •2. Означення та основні властивості тригонометричних функцій, їх графіки.
- •3. Задача 16. Знайти невизначений інтеграл
- •4. Знайти загальний розв’язок рівняння
- •1. Абсолютна та умовна збіжність рядів. Ознака Лейбніца збіжності знакозмінного ряду та оцінка його залишку
- •2. Урок математики. Підготовка вчителя до уроку
- •3. Знайти невизначений інтеграл
- •4. Розв’язати рівняння в повних диференцiалах:
- •2. Внутрішньо предметні та міжпредметні зв’язки
- •3. Знайти площу фігури, обмежену кривими
- •4. Знайти загальний розв’язок рiвняння
- •1. Невласні інтеграли і-го та 2-го роду.
- •2. Методика вивчення алгебраїчних I трансцендентних функцiй у курсi математики знз.
- •4. Розв’язати рівняння в повних диференцiалах:
- •3. Дослiдити числовий ряд та абсолютну та умовну збiжнiсть
- •4. Знайти загальний розв’язок рівняння
- •2. Кабінет математики, його функції
- •3. Дослiдити послiдовнiсть функцiй на поточкову та рiвномiрну збiжностi:
- •4. Розв’язати рiвняння в повних диференцiалах:
- •1. Криволінійні інтеграли першого та другого роду, їх обчислення, зв'язок між ними.
- •3. Розв’язати рівняння к комплексній площині
- •2. Математичні поняття і методика їх вивчення. Первісні і означувальні поняття. Способи введення понять.
- •4. Розв’язати систему методом Гауса
- •1. Аналітичні функції комплексної змінної. Умови кред
- •2. Методи доведення теорем. Методика навчання учнів доведень теорем.
- •4. Скласти рiвняння проекцiї прямої
- •1.Нормовані та бананові простори. Обмежений лінійний оператор та його норма.
- •2. Методика вивчення теми «Похідна» в шкільному курсі математики
- •4. Знайти кут між діагоналями паралелограма
- •1. Гільбертові простори. Тотожність паралелограма і теорема Ріса про загальний вигляд лінійних неперервних функціоналів на гільбертовому просторі.
- •2. Математика в знз як навчальний предмет. Цілі навчання математики в знз.
- •4. Скласти рівняння площини, що проходить
- •1. Існування розв’язку задачі Коші для однорідного хвильового рівняння.
- •2. Використання нових інформаційних технологій навчання математики
- •3. Знайти екстремуми
- •4. Обчислити ранг
- •1. Вільні коливання струни
- •2. Навчальне обладнання з математики I методика його використання.
- •2. Специфiка навчання математики в знз (класах) з поглибленим теоретичним I практичним її вивченням.
- •3. Дослiдити функцiю на неперервність
- •4. Знайти нормальний вигляд квадратичної форми
- •1. Центральна гранична теорема Ляпунова
- •2. Методи навчання математики в знз
- •3)За характером навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- •3. Знайти границю функції
- •4. Скласти рiвняння площини, яка проходить через пряму
- •2. Принцип максимуму для розв’язкiв рiвняння теплопровiдностi.
3. Знайти площу фігури, обмежену кривими
4. Знайти загальний розв’язок рiвняння
1. Невласні інтеграли і-го та 2-го роду.
При визначенні інтеграла ми вважали, проміжок інтегрування скінченим, а підінтегральна функція визначена, неперервна, і не перетворюється на даному відрізку в нескінченність. Такі інтеграли називаються власними.
Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, то інтеграли називаються невласними.
Власні інтеграли завжди мають числове значення, тоді як невласні можуть і не мати. Розрізняють невласні інтеграли із нескінченними межами інтегрування та невласні інтеграли від розривних функцій.
Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли першого роду).
Нехай функція f(х) визначена на проміжку [a; +∞) і інтегрована на будь-якому відрізку [а, b], де — ∞ < a < b < +∞. Тоді, якщо існує скінченна границя її називають невласним інтегралом першого роду і позначають так:
Таким чином, за означенням =
У цьому випадку інтеграл називають збіжним, а підінтегральну функцію f(x) — інтегровною на проміжку [а; +∞).
Якщо ж границя не існує або нескінченна, то інтеграл називається також невласним, але розбіжним, а функція f(х) — неінтегровною на [a; +∞).
Аналогічно означається невласний інтеграл на проміжку (-∞; b]: =
Невласний інтеграл з двома нескінченними межами визначається рівністю
де с — довільне дійсне число. Отже, інтеграл зліва у формулі існує або є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва інтеграли справа. Можна довести, що інтеграл, визначений формулою , не залежить від вибору числа с.
Коли функція f(x) неперервна і невід'ємна на проміжку [а; +∞) і коли інтеграл збігається, то природно вважати, що він виражає площу необмеженої області
На невласні інтеграли безпосередньо поширюються ряд властивостей визначених інтегралів:
1. Якщо F(x)- первісна по відношенню до f(x) то формула Ньютона-Лейбніца має вид:
2 Ознака збіжності. Якщо на проміжку [a, b] функції f(x), g(x) функції неперервні і задовольняють нерівності 0 < f(x)<g(x), то із збіжності інтеграла
випливає збіжність інтеграла .
Невласні інтеграли від необмежених функцій (невласні інтеграли ІІ роду).
Нехай функція f(x) визначена на проміжку [а, b). Точку х = b назвемо особливою точкою функції f(х), якщо f(x) → ∞ при х → b - 0 Нехай функція f(x) інтегровна на відрізку [а; b -] при довільному> 0 такому, що b ->; тоді, якщо існує скінченна границя
її називають невласним інтегралом другого роду і позначають так:
Отже, за означенням
У цьому випадку кажуть, що інтеграл існує або збігається. Якщо ж границя нескінченна або не існує, то інтеграл також називають невласним інтегралом, але розбіжним.
Аналогічно якщо х = — особлива точка, то невласний інтеграл визначається так:
Якщо f(x) необмежена в околі якої-небудь внутрішньої точки с0 (а; b), то за умови існування обох невласних інтегралівіза означенням покладають
Нарешті, якщо а та b — особливі точки, то за умови існування обох невласних інтегралів іза означенням покладають
де с — довільна точка інтервалу (а; b).